ун. № 2-6958/11
пр. № 2/2608/1550/12
17 квітня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Руденко Ю.Ф.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У жовтні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 10.12.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва між нею та відповідачем посилаючись на те, що сім'я не склалася через розбіжності у поглядах на життя, вихованні дитини та через різні життєві цінності. Сторони разом не проживають та не ведуть спільного господарства з вересня 2008 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити. Пояснила, що на даний час відповідач знаходиться у місцях позбавлення волі, що є однією з причин неможливості збереження сім'ї. Крім того зазначила, що підтримує стосунки з іншим чоловіком, якого старша дитина називає батьком та від якого народила дитину.
Відповідачу двічі направлялись судові повістки, копія позовної заяви. Про своє відношення до позову відповідач суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавав. А тому, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.12.2005 року, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києва зроблено актовий запис № 1672 та видано відповідне свідоцтво (а.с.4). Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 25.05.2006 року зроблено актовий запис № 1307 (а.с.5).
У матеріалах справи міститься обмінна картка вагітної, з якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться у стані вагітності (а.с.9-12).
У судовому засіданні у день ухвалення рішення позивач повідомила про те, що народила другу дитину та зазначила, що відповідач не є її батьком.
Відповідно до ч.2 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.
Виходячи з вищезазначеної статті існує законодавчо закріплена заборона на розірвання шлюбу як дружиною так і чоловіком в період вагітності дружини та після народження дитини, що пов'язано з презумпцією припущення, що чоловік жінки є батьком її дитини.
Ст. 110 Сімейного Кодексу України містить також підстави, які дають право одному з подружжя пред'явити позов про розірвання шлюбу під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Ними є, насамперед, визнання батьківства зачатої дитини; визнання батьківства народженої дитини або постановлення судом рішення, котрим спростовується батьківство чоловіка щодо народженої дитини, тобто «шлюбне батьківство».
Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість застосування вищезазначених підстав. Крім того позивачем не доведений факт того, що відповідач не є батьком новонародженої дитини. Доводи позивача про те, що батьком її дитини є інший чоловік не приймаються судом до уваги, оскільки батьківство не визнано цією особою у встановленому законодавством порядку. З огляду на зазначене суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 110 СК України, ст.ст.10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: