РІШЕННЯ Справа № 2 / 523 / 101 / 12
14 лютого 2012 року місто Донецьк.
Київський районний суд міста Донецька у складі:головуючого судді Рассуждай Я.М. при секретарі: Васильєвої С.С. за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду міста Донецька справу за позовом:
ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 особа: Шоста Донецька державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за правом представлення, суд-
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 особа: Шоста Донецька державна нотаріальна контора,про тлумачення заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за правом представлення.
У своїй позовній заяві позивачка ОСОБА_3 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_6 Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20 листопада 1986 року, зареєстрованого в КП БТІ міста Донецька 24 листопада 1986року на земельної ділянки АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі державного акту; грошових внесків.
За загальним правилом спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 були її сини - ОСОБА_7, ОСОБА_4 (відповідач по цій справі), однак незважаючи на першочерговість прийняття спадщини ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за законом після смерті своєї матері, ОСОБА_6 у 1987 році склала заповіт, згідно якого усе належне їй на час смерті майно вона заповідала у рівних частках - ОСОБА_7 та ОСОБА_4
Складений ОСОБА_6 заповіт є пропорційним заповітом, так як у ньому заповідач чітко визначила свою волю, зазначивши, що усе належне їй на час смерті майно у рівних частках вона заповідає ОСОБА_7 та ОСОБА_4
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6 як за законом так і за заповітом не має.
Одним із спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_6 повинен був бути ОСОБА_7, який є батьком позивачки по цій справі ОСОБА_3. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.
Таким чином, батько позивачки помер раніше за свою матір, ОСОБА_6.
.Таким чином, у зв'язку зі смертю ОСОБА_7 до моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 1/2 частка спадкового майна ОСОБА_6 залишилась неохопленою заповітом.
Частиною 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України передбачено, що онуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
2 березня 2010 року позивачка по цій справі ОСОБА_3 звернулась до Шостої Донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 у порядку спадкування за правом представлення.
Крім позивачки з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся також її дядько, відповідач по справі - ОСОБА_4
Після звернення до нотаріальної контори між нею та відповідачем по цій справі ОСОБА_4 виник спір стосовно тлумачення заповіту.
25 листопада 2010 року державний нотаріус Шостої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у якій зазначила, що при спадкуванні за заповітом доля спадкоємця, що відпав за правом прирощення надходить до іншого спадкоємця за заповітом. Крім того, усі оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно ОСОБА_6 знаходяться у відповідача по цій справі ОСОБА_4 по справі а він кожного дня змінює свої наміри стосовно того чи надати позивачці їх чи не надати.
У позовній заяві позивачка по цій справі ОСОБА_3 посилаючись на ст.ст. 213, 1216, 1220, 1221, 1223, 1233, 1245, 1256, 1266, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. З, 5, 7, 109 Цивільного процесуального кодексу України, просить суд:
Здійснити тлумачення заповіту, складеного 23 березня 1987 року ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого старшим державним нотаріусом Шостої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстром №1-1157 таким чином, що дійсна воля ОСОБА_6 при складенні заповіту була направлена на те, що вона бажала заповідати своїм синам -ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по Ѕ частині майна, яке належало їй на момент посвідчення заповіту, а також набуте нею до дня смерті.
Визнати за нею право власності на 1 / 4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за нею право власності на 1 / 4 частину земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні позивачка доповнила позовні вимоги та просила в порядку досудової підготовки витребувати з Шостої донецької нотаріальної контори спадкову справу до майна померлої ОСОБА_6, померлої 13.11.2009 року.
Позивачка по цій справі ОСОБА_3 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала і просила суд задовольнити їх.
Представник відповідача ОСОБА_4, - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_3 не визнала і просила суд відмовити їй в задоволенні її позовних вимог.
Представник Третьої особи: Шостої Донецької державної нотаріальної контори у судовому засіданні зазначив те, що позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_3 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і просила суд розглянути даний спір сторін у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд дослідивши обставини по цій справі надані суду документи та докази, заслухавши доводи позивачки та заперечення проти них представника відповідача, думку інших учасників розгляду даної справи приходить до переконання про те, що між сторонами по цій справі виникли і існують правовідношення, які передбачені і регулюються вимогами ст.. ст.. 213, 1216, 1220, 1221, 1223, 1245, 1256, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України.
Суд вважає на те, що позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково з наступних підстав:
Судом встановлено те, що 23 березня 1987 року ОСОБА_6, склала заповіт, яким після своєї смерті заповідала своїм синам ОСОБА_7 і ОСОБА_4 все своє майно.
Заповіт посвідчила ОСОБА_9, старший державний нотаріус Шостої Донецької державної нотаріальної контори, та зареєстровано під №1-1157.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 земельної ділянки що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та грошові заощадження.
Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до державної нотаріальної конторі звернулись: ОСОБА_4 -син померлої і ОСОБА_3 -онука померлої.
25 листопада 2010 року державний нотаріус ОСОБА_8 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у якій зазначила, що при спадкуванні за заповітом доля спадкоємця, що відпав за правом прирощення надходить до іншого спадкоємця за заповітом.
Позивачка ОСОБА_3 вважає, що має право на спадкування за правом представлення, та просить суд про тлумачення заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за правом представлення на: 1 / 4 частину домоволодіння АДРЕСА_1; 1 / 4 частину земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1;
Відповідно до ст.1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійсненне після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до вимог ст.. ст.. 213 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.. ст.. 213 ч. 2 ЦК України зазначено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. ч. 3 ст. 213 ЦК України зазначивши те, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Із тексту та змісту заповіту вбачається, що при складанні заповіту від 23 березня 1987 року ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого старшим державним нотаріусом Шостої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстровим №1-1157 дійсно бажала заповідати своїм синам -ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по 1 / 2 частини майна, яке належало їй на момент посвідчення заповіту, а також набуте нею до дня смерті.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»… за наявності заповіту на все майно правило частини 2 ст. ст. 1223 ЦК застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом.
У разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини 1 ст. ст. 1275 УК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
У заповіті вказано, що усе належне майно ОСОБА_6 на час її смерті у рівних частках вона заповідає ОСОБА_7 та ОСОБА_4, тому у даному випадку застосовується норма ст. 1275 УК України.
Суд критично дослідивши обставини по цій справі приходить до переконання про те, що Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 листопада 2010 року, надана Державним нотаріусом Шостої Донецької державної нотаріальної контори ґрунтується на вимогах чинного законодавства, що стосується спору сторін по цій справі..
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки по цій справі ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, а саме, суд вважає за необхідне розтлумачити заповіт складений ОСОБА_6 23 березня 1987 року, зазначивши те, що на данний час, що до вказаного заповіту застосовуються норми і підставі вимог ст.. ст.. 1275 ЦК України.
В іншій частині позовних вимог позивачки ОСОБА_3. / щодо признання за нею права власності на 1 / 4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 і признання за нею права власності на 1 / 4 частину земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки вони, на думку суду не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Керуючись ст.. ст.. 213, 1216, 1220, 1221, 1223, 1233, 1245, 1256, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, п.п. 5 Постанови Верховного суду України «Про судову практику про спадкування»№№ 7 від 30 травня 2008 року, ст.. ст.. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_6 ОСОБА_5 особа: Шоста Донецька державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за правом представлення -задовольнити частково.
Визначити, що при складанні заповіту від 23 березня 1987 року ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідченого старшим державним нотаріусом Шостої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстровим №1-1157 дійсно бажала заповідати своїм синам -ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по1 / 2 частини майна, яке належало їй на момент посвідчення заповіту, а також набуте нею до дня смерті.
В задоволенні у іншій частині позову позивачці ОСОБА_3 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Я.М. Рассуждай