Іменем України
18.05.2012 м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Сідей І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 28 жовтня 2006 року. Від цього шлюбу у них народилося троє дітей: дочка - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, син - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та син - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідач вже більше року проживає окремо від сім'ї і коштів на утримання дітей не надає. Доходи відповідача носять нерегулярний, мінливий характер, тому аліменти на дітей слід стягувати у твердій грошовій сумі.
Крім цього, вона перебуває у відпустці по догляду за дітьми і має право, відповідно до ст. 84 СК України, на утримання від чоловіка, яке він здатний надавати.
Посилаючись на наведені обставини та норми СК України просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі 3000 грн. щомісяця та по 600 грн. щомісяця на її утримання.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 лютого 2012 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання трьох неповнолітній дітей у розмірі Ѕ частини всіх видів заробітку відповідача, починаючи з 04.11.2011 року до досягнення сином ОСОБА_7 повноліття та на користь держави 51 грн. судових витрат. У решті позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а повідомлення відповідача про причини неявки в судове засідання колегією визнані не поважними.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 28 жовтня 2006 року. Від цього шлюбу у них народилося троє дітей: дочка - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, син - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та син - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Також встановлено, що відповідач вже більше року проживає окремо від сім'ї, коштів на утримання дітей не надає, а з 12.12.2011 року має постійне місце роботи з місячним окладом 1010 грн.(а.с.18).
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може проводитися судом за наявності заяви платника або одержувача якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України). В інших випадках аліменти визначаються у частці від заробітку платника (ч. 1 ст. 183 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно змісту частини 2 та 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на таке утримання дружина має за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В порушення вимог ст. 60 ЦПК України позивачка не надала суду доказів, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі і не довела, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на її утримання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей у частці від заробітку платника та про відмову у задоволенні вимоги про утримання відповідачем позивачки є правильним.
Суд, на думку колегії, вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Разом з тим, суд першої інстанції у резолютивній частині рішення, в порушення вимог ст. ст. 182, 183 СК України, помилково вказав, що аліменти з відповідача у розмірі Ѕ частини його заробітку мають стягуватися до досягнення повноліття наймолодшим сином ОСОБА_7. Суд також не зазначив у рішенні, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не правильно визначив розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Дана обставина, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, є підставою для зміни рішення та виклад його резолютивної частини в іншій редакції.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 лютого 2012 року змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі Ѕ частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 4 листопада 2011 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 94 (дев'яносто чотири) грн. 10 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: