справа № 0670/9428/11
категорія 8.2.6
18 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чернової Г.В. ,
при секретарі - Шакалові А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Векам"
до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000962301 та №0000952301 від 23.09.2011 р.,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Векам" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000962301 та №0000952301, винесені Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією 23.09.2011 року. В обґрунтування позову зазначає, що вказані рішення податкового органу винесені в порушення вимог чинного законодавства, без врахування дійсних обставин справи. Вважає висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 07.09.2010 року №3547/23-01/13553700 ТОВ "Векам" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року безпідставними, такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються належними доказами.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві та письмових пояснень до неї.
Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважають оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними, винесеними на підставі акта перевірки, в якому встановлені порушення ТОВ "Векам" вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що працівниками Бердичівської ОДПІ було здійснено виїзну планову перевірку ТОВ "Векам" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої було складено акт №3547/23-01/13553700 від 07.09.2011року .
Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено, зокрема, такі порушення:
п.п. 4.1.5 ст.5, п.п.5.2.1, п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.1.1, п.138.2, п.138.6 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 251646,00 грн.
п.п.7.3.1, п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011року на суму 22779,00 грн.
На підставі даного акту та встановлених порушень Бердичівською ОДПІ 23.09.2011року було винесено податкові повідомлення-рішення №0000952301, яким ТОВ "Векам" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 251646 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 59064 грн. та №0000962301, яким товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22779 грн. та застосовано штраф у сумі 4022 грн.
Як вбачається з акту перевірки податковий орган зазначає, що підприємством занижено валовий дохід від продажу товарів у 1 кварталі 2010 року на загальну суму 13755,00 грн. Висновок зроблений на підставі того, що сума розрахунків по РРО складає 162661,00 грн., тоді як по даним податкового обліку значиться лише 148576,00 грн.
На сторінці 6 акту перевірки податковий орган зазначає, що підприємство занизило показники (рядок 01.4 Декларації «прибуток від операцій з цінними паперами» та рядок 03 «інші доходи» - 03.20 «прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами» за період з 01.03.2011р. по 30.06.2011р. Надалі зазначено, що занижено показники на загальну суму 837140,00 грн. у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 837140,00 грн.
Крім того, на сторінці 10 акту перевірки відповідачем встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.6 ст. 138 ПК України, а саме завищення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 43032,00 грн. та собівартості реалізованих товарів на суму 15215,00 грн., згідно з договором постачання з ТОВ ТК «Полісся-Продукт», лікеро-горілчаних виробів від 31.12.2007 року №2039 постачальником надавалась знижка на придбаний товар. По даним бухгалтерського обліку не зменшувала вартість товару, а збільшували нараховану торгівельну націнку.
На сторінці 11 акту відповідач вказує, що за перевіряємий період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року завищено витрати на придбання товарів на загальну суму 100074,00 грн., оскільки не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку - витрати на придбання по не оформленим належним чином товарно - транспортним накладним від постачальника TOB «Торгівельний будинок «Мегаполіс».
Як вбачається з акту перевірки (а.с. 29) відповідачем встановлено порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено доходи від продажу товарів у лютому 2010 року на загальну суму 13755,00 грн. згідно даних звітів про використання РРО, поданих до Бердичівської ОДПІ сума розрахунків по РРО магазинів без ПДВ а сум, що видані при поверненні товарів складає 162661,00 грн. По даним податкового бухгалтерського обліку ця сума становить 148576,00 грн. Таким чином, на думку контролюючого органу, занижено податкове зобов'язання з ПДВ з лютого 2010 року на 2751,00 грн.
Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, виходячи з наступних встановлених обставин справи.
Спірні правовідносини щодо правомірності формування валового доходу по операціям продажу цінних паперів регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на 1 квартал 2010 року, тобто на момент виникнення даних правовідносин).
Відповідно до п.1.21. ст.1 зазначеного Закону, доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь - яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
Підпунктом 4.1 статті 4 даного Закону визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
За приписом пункту 3.1 статті З Закону, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
В акті перевірки податковий орган на сторінці 6-7 зазначає операції з продажу цінних паперів TOB «Торговий дім заводу «Прогрес», посилаючись при цьому на платіжні доручення від 25.02.2005 року №203, від 21.03.2005 року №294, відповідно до яких підприємством отримано грошові кошти за реалізовані акції в сумі 100000,00 грн.
Порушення, на думку відповідача, полягало в тому, що підприємство в 2005 році задекларувало дохід, в сумі, реально отриманих доходів за продаж цінних паперів, а не за номінальною вартістю акцій.
Проте, статтею 7.6 Закону визначено порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, що є спеціальною нормою по відношенню до ст. 4 Закону.
Так, згідно п.п.7.6.4.Закону, під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Таким чином, як і п.4.1 ст.4 так і п.7.4.6 ст.7 Закону, було встановлено, що дохід визначається лише з отриманих (нарахованих) сум.
Позивачем було отримано дохід в сумі 100000,00 грн., що зазначає і контролюючий орган. Встановлено, що саме вказана сума і була задекларована. До того ж, Бердичівською ОДПІ період 2005 року вже перевірявся та в даній частині порушень податкового законодавства не було встановлено.
Щодо завищення валових витрат в частині не підтвердження первинними документами.
Відповідно п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакціях 01.01.2010 р. по 01.04.2011р.) до складу валових витрат включаються: суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно ч. 4 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На сторінці 11-12 акту перевірки, відповідач вказує, що підприємством віднесено витрати до складу валових по не оформленим належним чином товарно-транспортним накладним від постачальника TOB «Торгівельний будинок «Мегаполіс».
Проте, за нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ (далі - Закон України), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.
Так, згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В частині 1 статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до п.2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Разом з тим, правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.
Крім того, контролюючим органом не заперечується факт оприбуткування підприємством товару, лікеро-горілчаних виробів на підставі накладних, отриманих від ТОВ «ТБ «Мегаполіс».
Згідно п. 5.11 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється.
На думку суду, надані податковому органу накладні є належними первинними документами та дають підприємству у відповідності зі п.п..5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону право формувати валові витрати.
На думку суду неналежне оформлення товарно-транспортної накладної не свідчить про відсутність факту поставки товару.
Стосовно правильності визначення розміру валового доходу що стосується не співставлення між звітами по РРО та даними податкового обліку, а також правильності формування податкового зобов'язання з ПДВ з цих же операцій.
Так, за приписом п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Підпункт 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону визначає, що валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», 7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податковий орган вважає, що підприємством не включено 13755,00 грн. в валовий дохід та вказану суму не включено до суми при формуванні зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2010 року.
Висновок про це зроблений виходячи з співставлення даних звіту РРО та даних податкового/бухгалтерського обліку. При цьому, згідно даних звіту про використання РРО у лютому 2010 року суми, що видані при поверненні товарів складає 162661,00 грн.
Проте, в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити суму таких нарахувань, оскільки в зазначеному звіті РРО такої суми - 162661,00 грн. немає.
Підприємство сформувало валовий дохід повністю у відповідності з законодавством, на той час діючим Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», в т.ч. п.п.4.4.1 п. 4.4 ст.4 та п.п.11.3.1 ст.11 Закону, та сформувані податкові зобов'язання з ПДВ в повній мірі відповідають вимогам визначеним п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Що стосується валових витрат в частині включення знижки в собівартість товару (ст. 10-11 акту перевірки).
Встановлено, що в порушення Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, посадовими особами Бердичівської ОДПІ не чітко викладено зміст порушення, не зазначені первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведені регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Судом не встановлено порушень підприємством вимог п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, згідно якого собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Зокрема, як вбачається з акту перевірки, згідно договору постачання з ТОВ ТК "Полісся-Продукт", лікеро-горілчаних виробів від 31.12.2007 року № 2039 постачальникам надавалась знижка на придбаний товар. Проте, в судовому засіданні висновок контролюючого органу щодо завищеня собівартості придбаних та реалізованих товарів (лікеро-горілчаних виробів) на суму 15215 грн. (за 2 квартал 2011 року) не доведено. Встановлено, що знижка на придбаний товар у постачальників (суми, які не сплачувались) до складу валових витрат не включалась.
Підприємством було сформовано валові витрати повністю у відповідності з приписами чинного законодавства.
Також, представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити і суми, які містяться в таблиці на сторінці 11 акту, та пов'язаність цих сум з одним із постачальників товару - ТОВ ТК «Полісся Продукт».
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано беззаперечних і достатніх доказів вини позивача щодо порушення ним податкового зобов'язання, не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх недійсними та скасування.
За таких обставин, суд вважає податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.09.2011року № 0000962301 та № 0000952301 незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Керуючись Законами України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення рішення, винесені Бердичівською об"єднаною державною податковою інспекцією 23.09.2011року № 0000962301 та № 0000952301.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Г.В. Чернова
Повний текст постанови виготовлено: 23 січня 2012 р.