справа №0670/5295/11
категорія 8.2.1
29 вересня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О. Г.,
за участю секретаря - Маленівського А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення рішення №0001342301 від 26.04.2011 року,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001342301 від 26.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 186546,00 грн., в т.ч. основний платіж - 149237,00 грн. та основні штрафні (фінансові) санкції - 37309,00 грн. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним та просить скасувати, так як підприємством не було допущено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави визнавати нікчемним договір з контрагентом, ДП "Метал і Ка", так як у підприємства є в наявності всі необхідні обов'язкові первинні документи, які підтверджують товарність проведених операцій. В обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у м.Житомирі проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по питанню взаємовідносин з ДП "Метал і Ка" за грудень 2010 року, про що складено акт від 08.04.2011 року №1564/23-124705171/0110.
В акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки виявлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 149237,08 грн. за грудень 2010 року.
На підставі акту перевірки ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення - рішення №0001342301 від 26.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 186546,00 грн., в т.ч. основний платіж - 149237,00 грн. та основні штрафні (фінансові) санкції - 37309,00 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення оскаржувалось позивачем до ДПА України в Житомирській області, однак скарга залишена без задоволення, а рішення без зміни.
Суд не погоджується з висновком податкового органу з огляду на наступне.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено відсутність отримання товарів від контрагента ДП "Метал і Ка". У ДП "Метал і Ка" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, не встановлене фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, основним видом діяльності ДП "Метал і Ка" згідно бази даних є управління нерухомих майном. У зв'язку з чим податковий орган прийшов до висновку що договір на поставку товару є нікчемним згідно п.1, п.5 ст.103, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 02.07.2010 року між ТОВ "ОНВІ" (постачальник) та ДП "Метал і Ка" (покупець) було укладено договір, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити чушку магнієву МГ 90, на умовах даного договору.
На виконання умов договору позивачем у грудні 2010 року було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 895422,50 грн., що підтверджується накладною і податковою №21293 від 02.12.2010 року на суму 495522,50 грн. та товарно-транспортною накладною №851387 від 02.12.2010 р., накладною і податковою накладною №201296 від 20.12.2010 р. на суму 399900,00 грн. та товарно-транспортною накладною №851391 від 20.12.2010 року (а.с.24-26, 29, 30,31) наявними в матеріалах справи.
За період дії договору та його виконання позивачем було виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано ДП "Металіка і Ка" грошові кошти у розмірі 895422,50грн., що підтверджується платіжним дорученням №278 від 01.12.2010 року та платіжним дорученням №296 від 20.12.2010 року на підставі відповідних рахунків-фактур (а.с.22, 23, 27, 28). Отримані ТМЦ внесені до оборотно-сальдової відомості по рахунку 20.1 "матеріали" за грудень 2010 року (а.с.74).
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Так, згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
Основним видом діяльності позивача є заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових металів та заготівля, переробка металобрухту чорних металів. Для здійснення роботи товариством в Міністерстві промислової політики України отримані відповідні ліцензії, а саме:
- на заготівлю, переробку металургійну переробку металобрухту кольорових металів - серія АВ №305507, рішення про видачу ліцензії №233 від 12.12.2006 року та атестат спеціалізованого металургійного переробного підприємства;
- на заготівлю, переробку металобрухту чорних - серія АБ №110578; рішення про видачу ліцензії №185 від 18.11.2004.
Виготовлення основних видів продукції підприємства здійснюється у відповідності з діючим ДСТУ України та технічними умовами, які погоджені у встановленому порядку (сплав магнієвий гранульований ТУ У27.3-24705171-002:2007; феронікельхром ТУ У 27.3-24705171-001:2003; десульфуратор магнієвий в зливках ТУ У 27.3-24705171-003:2010).
Основне виробництво товариства розташоване в промисловій зоні м.Житомира. В складі підприємства виділені наступні виробничі дільниці: сортувальна, фрезерувальна, сталеплавильна, ремонтно-механічна, магнієва та інше. На підприємстві працює 155 чоловік. Підприємством отримані дозволи на обладнання та роботи підвищеної небезпеки, які використовуються на виробництві. На підприємстві постійно працює хімічна лабораторія атестована на роботу з магнієм та магнієвими сплавами, чугунами та сталями, феросплавами і т.д.
ТзОВ "ОНВІ" спеціалізується на виготовленні грануляту магнію та іншої продукції феросплавів.
Таким чином, для забезпечення роботи виробництва по виготовленню грануляту магнію, товариство здійснює закупівлю сировини зокрема: лому магнію, чушку магнієву з відповідним змістом магнію, відходи магнію тощо. ТзОВ "ОНВІ" укладений договір №0161-02/238 від 14.12.2010 року поставки магнію гранульованого з ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (а.с.61-64).
На підтвердження факту переробки сировини позивачем надані накладні на отримання ТМЦ зі складу та акт на списання сировини для виробництва гранульованого магнію та магнієвого сплату МА 8Ц за грудень 2010 року (а.с.20, 75, 76, 73,72). В судовому засіданні свідок ОСОБА_1, який є керівником по виробництву ТОВ "ОНВІ", підтвердив, що в грудні 2010 року було посортовано, порізано, подрібнено та переплавлено магнієвої сировини згідно акту.
Щодо висновків податкового органу що угода, укладена між позивачем і ДП "Металіка і Ка" є нікчемним, то відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
При визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТзОВ "ОНВІ" та контрагентом ДП "Металіка і Ка"з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
До справи ДПІ у м.Житомирі не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.
Відповідачем не доведений факт безтоварності операції (відсутність придбання товару). Здійснення господарських операцій з контрагентом ДП "Металіка і Ка" підтверджено належним чином оформленими рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, платіжними дорученнями, договором поставки, актом на списання сировини, статутом підприємства, ліцензіями на право здійснення певної роботи, оборотно-сальдовими відомостями, а також документами, що підтверджують можливість підприємством здійснювати зазначені господарські операції.
На час вчинення господарських операцій позивача контрагент, - ДП "Металіка і Ка" було зареєстроване як суб"єкт господарювання, являлось платником ПДВ (а.с.48-49). Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, ДП "Металіка і Ка" займається обробленням металевих відходів та брухту, оптовою торгівлею рудами заліза та кольорових металів (а.с.50), що спростовує зазначене в акті перевірки, що основний вид діяльності підприємства є управління нерухомим майном.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження зазначене в акті перевірки про відсутність у ДП "Металіка і Ка" трудових ресурсів, так як в акті перевірки (а.с.35) вказано, що на підприємстві працює 8 осіб.
Також, не є належним доказом про відсутність ДП "Металіка і Ка" за фактичною адресою пояснення охоронця ПП "Оскар" ОСОБА_2 Податковим органом не надано доказів, що власником приміщення за адресою м.Обухів вул.Київська,113/3 являється ПП "Оскар". Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ДП "Металіка і Ка" місцезнаходженням визначено м.Українка вул. Промислова,59.
Щодо зазначеного в акті перевірки, що позивачем не надано специфікацій на отриманий товар, то, як пояснив в судовому засіданні представник позивача та підтверджено письмовими доказами, згідно п. 2.2., 3.3 договору поставки від 02.07.2010 року, строки поставки і ціна на товар можуть зазначатись як в специфікаціях, так і в накладних чи актах прийому-передачі. В даному випадку виписувались лише накладні.
Правовідносини між позивачем і ДП "Металіка і Ка" по договору поставки від 02.07.2010 року досліджувались Господарським судом Київської області.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.05.2011 року по справі №14/078-11, що набрало законної сили (а.с.83-86), встановлено, що в грудні 2010 року на виконання умов договору ДП "Металіка і Ка" поставило ТОВ "ОНВІ" товар на загальну суму 895422,50 грн.
Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні податкового кредиту відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано, в тому числі і на запит суду про витребування доказів в порядку ст.11 КАС України. Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення податкових зобов'язань згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п.п.7.4.1., 7.4.5 пункту 7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та керуючись ст.ст. 71, 72, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м.Житомирі №0001342301 від 26.04.2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 04 жовтня 2011 р.