справа № 0670/1266/11
категорія 8.2.1
08 вересня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О. Г.,
при секретарі - Маленівському А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом Селянсько-фермерського господарства "Оксана" до Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
встановив:
Селянське-фермерське господарство "Оксана" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначає, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, ліцензійного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року державними податковими інспекторами був складений акт №03/23-01/31012084 від31.01.2011 року, в якому зафіксовано порушення з боку СФГ "Оксана" вимог п.4.1 ст.4, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп. "б" пп.9.10.2 п.9.2 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп.2.11, 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.20004 року № 637. На підставі вказаного акту видані податкові повідомлення-рішення: №0000042301/0 від 03.02.2011 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52800,00 грн., в т.ч. основний платіж - 52800,00 грн., №0000071701/0 від 03.02.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з основного платежу на суму 3033,91 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072302 від 03.02.2011 року, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6004,29 грн. Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями №0000042301/0, №0000071701/0 та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072302 від 03.02.2011 року та просить їх скасувати. В позові вказує, що в акті перевірки зазначено, що перевірка проведена на підставі направлення на перевірку від 18.01.2011 року №6, хоча позивачу було вручено направлення №6 від 17.01.2011 року. В податкових повідомленнях - рішеннях №0000042301/0, №0000071701/0 та рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072302 від 03.02.2011 року зазначено, що вони винесені на підставі акту перевірки №00003/2301/31012084 від 31.01.2011 року. Однак на акті перевірки, який отримало підприємство, зазначено №03/23-01/31012084 акту від 31.01.2011 року, тобто номер на оскаржуваних рішеннях не співпадає з номером, зазначеним на акті перевірки та по якому винесені податкові повідомлення - рішення і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкціях. Вказує, що податківці не мали право донараховувати податкове зобов'язання по скороченої декларації, так як суми податку на додану вартість згідно декларації залишаються в розпорядженні підприємства, а п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на прибуток підприємств" не визначено прядок обчислення і сплати податкового зобов'язання і тому підприємство не порушувало зазначеної норми Закону. Щодо використання бензину А-92 в липні 2009 і 2010 року, то цей бензин використовувався у господарській діяльності господарства для заправки вантажних автомобілів. Зазначає, що в господарстві відповідно відомостей (книг) по оплаті праці, наказів про прийняття на роботу, заяв на застосування ПСП за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року податкова соціальна пільга надавалась працівникам підприємства тільки при наявності заяви працівника на застосування податкової соціальної пільги. Відповідно бухгалтерських документів, авансових звітів тощо, у підприємства до кожного авансового звіту надані розрахункові документи, які підтверджують факт витрачання готівки.
Протокольною ухвалою Любарське відділення Чуднівської МДПІ Житомирської області замінено на належного відповідача - Чуднівську міжрайонну державну податкову інспекцію Житомирської області, у зв'язку з реорганізацією податкового органу.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Надали суду заперечення щодо позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд встановив: Любарським відділення Чуднівської МДПІ Житомирської області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, ліцензійного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, про що складений акт №03/23-01/31012084 від 31.01.2011 року.
Актом перевірки зафіксовані такі порушення з боку Селянсько-фермерського господарства "Оксана":
- в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством віднесено до складу податкового кредиту вартість податку на додану вартість сплачену при придбанні бензину А-92 за липень 2009 року, липень 2010 року;
- в порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством не включено до податкового зобов'язання суму виручки, яка надійшла відповідно до виписок банку та зведених відомостей по розрахунковому рахунку за липень, серпень, листопад, жовтень 2009 року, травень 2010 року, грудень 2009 року та відповідно книги реалізації, за реалізовану с/г продукцію підприємства;
- в порушення пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" 11-ом працівника СФГ "Оксана" було надано податкову соціальну пільгу без наявних заяв на застосування такої пільги;
- в порушення пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп."б" пп.9.10.2 п.9.2 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" виявлено не відзвітовано суми взяті під звіт, а саме відсутні відомості щодо підтвердження сплати готівковими коштами отриманих товарів і матеріалів (відсутні товарні чеки, фікс альні чеки, відмітка на накладній "оплачено" чи "погашено" із квитанцією прибуткового касового ордеру, тощо);
- в порушення пп.2.11, 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.20004 року №637 підприємством проведено готівкові розрахунки без надання одержувачем коштів відповідного платіжного документа, що підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів продавцю.
На підставі вказаного акту видані податкові повідомлення-рішення №0000042301/0 від 03.02.2011 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52800,00 грн., в т.ч. основний платіж - 52800,00 грн., №0000071701/0 від 03.02.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з основного платежу на суму 3033,91 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072302 від 03.02.2011 року, яким підприємству застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6004,29 грн.
Суд погоджується з висновками податкового органу частково з огляду на наступне.
Встановлено, що на підставі Національного плану проведення комплексних документальних перевірок на І квартал 2011р., проведена планова виїзна перевірка СФГ «Оксана» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.
Про проведення планової документальної перевірки позивач був повідомлений 06.01.2011року повідомленням від 06.01.2011р. №1, яке вручено керівнику СФГ «Оксана» ОСОБА_1 під розписку (а.с.93 т.1). Відповідачем не ставиться під сумнів отримання повідомлення №1 від 06.01.2011року.
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки.
Також, у даному пункті передбачено, що непред'явлення платнику податків направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установленого цим пунктом, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної перевірки.
Таким чином, позивач був повідомлений про проведення планової документальної перевірки за 10 календарних днів, допустив інспекторів до перевірки, надав первинні документи, а отже Чуднівська МДПІ мала законне право на проведення планової документальної перевірки
Щодо номеру акту перевірки, то ст.86 Податкового кодексу України регламентує оформлення результатів перевірок органами державної податкової служби.
Відповідно до вищенаведеної статті, результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Згідно п.5 розділу ІУ наказу ДПА України №984 «Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та ін. законодавства" на першому аркуші акта перевірки зазначається номер акта (довідки) перевірки, який складається з порядкового номера єдиного Журналу реєстрації актів (довідок) перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за СДРПОУ платника податків.
Як вбачається з акта від 31.01.2011р. «Про результати планової виїзної перевірки Селянсько - фермерського господарства «Оксана» з питань дотримання вимог податкового, ліцензійного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р.» його номер становить 03/23-01/31012084, де:
03 - номер акта (довідки) перевірки, який складається з порядкового номера єдиного Журналу реєстрації актів (довідок) перевірок;
23 - коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки;
01 - код структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки;
31012084 - коду за СДРПОУ платника податків.
При цьому, зазначаю, що відділ податкового контролю юридичних осіб, який в свою чергу має № структурного підрозділу «23» розділений по функціях на два підпідрозділи -
1- здійснює перевірки нарахування та сплати податків;
2- здійснює перевірки щодо дотримання проведення розрахункових операцій.
Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985 затверджено форми податкових повідомлень - рішень.
Згідно затверджених форм податкових повідомлень-рішень, в них обов'язково вказується номер акта перевірки. В органах державної податкової служби України формування податкових повідомлень - рішень проводиться в автоматизованому режимі за допомогою АІС «Аудит».
Відповідно до оспорюваних податкових повідомлень - рішень, рішення вбачається, що у них зазначено № акта 00003/2301/31012084.
Велика кількість нулів, зазначену в оспорюваних податкових повідомленнях - рішеннях, пояснюється тим, що автоматизована система розрахована на велику кількість перевірок по всій Україні за рік. Таким чином, під час збільшення кількості перевірок, кількість нулів зменшується у нумерації актів, які відображаються у формах рішень- повідомлень.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000042301/0 від 03.02.2011 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52800,00 грн., в т.ч. основний платіж - 52800,00 грн.
В акті перевірки (с. акту перевірки 12) зазначено, що господарство в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відносило до складу податкового кредиту вартість податку на додану вартість, сплачену в липні 2009 року і липні 2010 року, при придбанні бензину А-92, при цьому СФГ "Оксана" не мала на балансі легкових автомобілів.
Встановлено, що СФГ "Оксана" в липні 2009 року купило у ТОВ "Назарет Трейд" бензин А-92 у кількості 2164,00 л., що підтверджується видатковою накладною №1193 від 31.07.2009 року та податковою накладною №1194 від 31.07.2009 року (а.с.223 т.1), реєстром отриманих накладних (а.с. 224 т.1).
В липні 2010 року СФГ "Оксана" купило у ТОВ "Назарет Трейд" бензин А-92 у кількості 2164,00 л., що підтверджується видатковою накладною №1052 від 30.07.2010 року та податковою накладною №1047 від 30.07.2010 року (а.с.142-143 т.1), реєстром отриманих накладних (а.с.144).
Згідно статуту, СФГ "Оксана" займається виробництвом, продажем, переробкою сільськогосподарської продукції (а.с.117-126 т.1).
Придбаний бензин був використаний у відповідних періодах в господарських цілях господарства для заправки вантажних автомобілів. Факт перебування на балансі підприємства вантажних автомобілів і тракторів податковим органом не заперечується.
Використання бензину підтверджується відомостями по тракторному парку і автопарку господарства, звітами про рух пального та мастил, де зазначено кількість бензину, отриманого кожним водієм господарства. До відомостей долучені лімітно-забірні картки на одержання матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні і подорожні листи, кількість бензину в яких повністю відповідає кількості, зазначеній у відомостях та накладних на придбання бензину А-92 (а.с. 145-222, 225-241 т.1, 1-66, 68 т.2).
Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та повинна містити обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та ін. (пп.7.2.3, 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
В акті перевірки відсутні зауваження щодо оформлення податкових накладних.
В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», однак доказів, що використання закупленого позивачем бензину не пов'язано з господарською діяльністю підприємства або що бензин використовувався саме для роботи легкових автомобілів, в акті перевірки не наведено і суду не надано.
З урахуванням того, що податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, згідно вимог ст.71 КАС України, не доведено неправомірності формування податкового кредиту позивачем щодо вартості придбаного бензину А-92, то суд приходить до висновку, що СФГ "Оксана" формувало податковий кредит виключно на підставі первинних документів, придбаний бензин використовувався у роботі, пов'язаній з господарською діяльністю позивача для заправки вантажних автомобілів і тракторів, а отже, нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в суді 4775,00 грн. контролюючим органом проведено безпідставно.
В акті перевірки (с. акту перевірки 9) зазначено, що в порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством не включено до податкового зобов'язання суму виручки, яка надійшла відповідно до виписок банку та зведених відомостей по розрахунковому рахунку за липень, серпень, листопад, жовтень 2009 року, травень 2010 року, грудень 2009 року та відповідно книги реалізації, за реалізовану с/г продукцію підприємства.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі-підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст.3 вказаного Закону, - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що дійсно в липні, серпні, листопаді, жовтні, грудні 2009 року, травні 2010 року до декларації не включено кошти на загальну суму 48025 грн., так як це кошти, які вносились до каси підприємства як позика.
Встановлено, що згідно реєстрів надходжень від реалізації с/г продукції по касі, зведених відомостей по розрахунковому рахунку, книги реалізації, виписок з банку і банківських квитанцій позивач в липні, серпні, листопаді, жовтні, грудні 2009 року, травні 2010 року отримав виручку від продажу сільськогосподарської продукції на загальну суму 48025 грн., яку не включав до податкових зобов'язань відповідних періодів (а.с. 67-134 т.2). Зазначена сума не включена до 1 рядка Декларацій за відповідні періоди, що не заперечується представниками позивача.
Пунктом 4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про правомірність нарахування податкових зобов'язань контролюючим органом в сумі 48025 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000042301/0 від 03.02.2011 року.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.02.2011 року №0000071701/0, яке оскаржується платником податку частково в сумі основного платежу - 2346,64 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі - 586,66 грн.
В акті перевірки (а. акту перевірки 17) зазначено, що позивачем в порушення пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" 11-ом працівникам надано податкову соціальну пільгу на загальну суму 1446 грн. без наявних заяв на застосування такої пільги
Згідно вимог п.6.1. ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватись до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.
Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом.
Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.
Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.
Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги (п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").
Підпунктом 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Під час проведення перевірки контролюючим органом сформовано додаток №1 до перевірки, в якому зазначено осіб, які отримували соціальну пільгу при відсутності заяви на її отримання. Зазначений додаток погоджений і підписаний головним бухгалтером і директором СФГ "Оксана" (а.с. 137 т.2).
Суд не бере до уваги заяви про застосування податкової соціальної пільги, які були долучені до позовної заяви, так як зазначені заяви не були надані ні під час перевірки, а ні протягом трьох робочих днів з дня отримання акту перевірки інспекторам податкового органу.
Згідно п.44.6 Податкового кодексу України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Також, під час перевірки головний бухгалтер ОСОБА_3 пояснила, що по 11 працівникам надавались податкові соціальні пільги на загальну суму 1446 грн. без відповідних заяв у зв'язку із великою плинністю кадрів (а.с. 138 т.2).
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до переконання про правомірність нарахування податкового зобов'язання.
В акті перевірки (с. акту перевірки 20) зазначено, що платником податку в порушення пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп. "б" пп.9.10.2 п.9.2 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" видано під звіт грошові кошти на суму 6004,29 грн., використання яких не підтверджено відповідними розрахунковими документами (відсутні товарні чеки, фіскальні чеки, відмітка на накладній "оплачено" чи "погашено" із квитанцією прибуткового касового ордеру, тощо).
Встановлено, що позивачем видавались із каси господарства готівкові кошти під звіт у березні, квітні, травні, липні, серпні 2010 року на закупівлю товарів, матеріалів та ін. згідно додатку до акту перевірки №3, який підписаний керівником СФГ "Оксана" (а.с. 135 т.2).
З оглянутих в судовому засіданні оригіналів звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, згідно додатку до акту перевірки, до авансових звітів від 09.03.2010 року на суму 745,00 грн., 16.03.2010 року на суму 138,00 грн., 30.03.2010 року на суму1174,69 грн., 31.03.2010 року на суму 136,50 грн., 14.05.2010 року на суму 366,00 грн., 18.05.2010 року на суму 1397,65 грн., 26.05.2010 року на суму288,75 грн., 28.07.2010 року на суму 184,20 грн., 12.08.2010 року на суму816,50 грн., 19.08.2010 року на суму 167,00грн., 20.08.2010 року на суму 590,00 грн. не надано розрахункових документів, які б підтверджували використання підзвітних сум. До авансових звітів долучені накладні на отримання ТМЦ, які не підтверджують факт сплати коштів.
Долучені до позовної заяви копії авансових звітів з документами не відповідають оригіналам, наданим позивачем для огляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні представниками позивача визнано, що авансові звіти, згідно переліку, наведеному в додатку №3 до акту перевірки, не підтверджені необхідними розрахунковими документами.
У наданому письмовому поясненні головного бухгалтера ОСОБА_3 підтверджується факт відсутності розрахункових документів до звітів про використання коштів взятих під звіт (а.с.138 т.2).
Відповідно до пп.«б» пп.9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.
Підпунктом 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про правомірність нарахування податкових зобов'язань за зазначене порушення.
Щодо рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0000072302 від 03.02.2011 року.
В акті перевірки зазначено (а. акту перевірки 23), що при перевірці авансових звітів про використання коштів працівників СФГ "Оксана" за перевіряємий період виявлено, що при окремих авансових звітах за березень - серпень 2010 року були в наявності лише накладні, а відсутні розрахункові документи, встановленої форми та змісту, що підтверджують факт витрачання готівкових коштів на придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові чи товарні чеки, розрахункові квитанції та інші документи, що підтверджують факт витрачання готівки) на суму 6004,29 грн.
Встановлено, що позивачем видавались із каси господарства готівкові кошти під звіт у березні, квітні, травні, липні, серпні 2010 року на закупівлю товарів, матеріалів та ін., які не відзвітовані на сумі 6004,29 грн. згідно додатку до акту перевірки №3, який підписаний керівником СФГ "Оксана" (а.с.135 т.2).
З оглянутих в судовому засіданні оригіналів звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, згідно додатку до акту перевірки, до авансових звітів від 09.03.2010 року на суму 745,00 грн., 16.03.2010 року на суму 138,00 грн., 30.03.2010 року на суму1174,69 грн., 31.03.2010 року на суму 136,50 грн., 14.05.2010 року на суму 366,00 грн., 18.05.2010 року на суму 1397,65 грн., 26.05.2010 року на суму288,75 грн., 28.07.2010 року на суму 184,20 грн., 12.08.2010 року на суму816,50 грн., 19.08.2010 року на суму 167,00грн., 20.08.2010 року на суму 590,00 грн. не надано розрахункових документів, які б підтверджували використання підзвітних сум. До авансових звітів долучені накладні на отримання ТМЦ, які не підтверджують факт сплати коштів.
В судовому засіданні представниками позивача визнано, що авансові звіти, згідно переліку, наведеному в додатку №3 до акту перевірки, не підтверджені необхідними розрахунковими документами.
Підпунктом п.п.2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.п.7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про правомірність нарахування податкових зобов'язань за зазначене порушення.
Суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги селянсько-фермерського господарства "Оксана" підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб", Закону України "Про податок на додану вартість", "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" та керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повід - рішення від 03.02.2011 року за №0000042301/1 в сумі основного платежу 4775,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 14 вересня 2011 р.