Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/3575/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Кусти Ю.Ф.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» м. Донецьк
про: стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році, у сумі 11133,95 грн. та пені у сумі 1118,90 грн., разом - 12252,85 грн.
за участю:
представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - за довір.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» м. Донецьк про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році, у сумі 11133,95 грн. та пені у сумі 1118,90 грн., разом - 12252,85 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем недотримані нормативи створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. У 2010 році середньооблікова численність штатних працівників облікового складу відповідача становила 38 осіб. Таким чином, згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі Закон) у 2010 році у відповідача повинно було працевлаштовано 2 інваліда, фактично ж працював 1 інвалід, в зв'язку з чим до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції. Через порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, позивач посилаючись на ст. 20 Закону, просить суд стягнути з відповідача суму нарахованої пені.
Представника позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ
Відповідно до пункту 1 Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом № 81 від 26.05.2011 року директора Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Положення), Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - відділення Фонду) є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно покладених на нього завдань відділення Фонду здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними цього нормативу (пункт 5 Положення).
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами визначені положеннями Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон).
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону вказує, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності зі ст. 19 Закону для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.
30.01.2012 року Відділенням Фонду було направлено запит до Управління Пенсійного Фонду в Київському районі м. Донецька про надання інформації по Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога».
З Листа Управління Пенсійного Фонду в Київському районі м. Донецька № 3504/07 від 15.02.2012 року вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Чорнобиль-Допомога» у 2010 році становила 38 особа, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у 2010 році становила 1 особа та річний фонд оплати праці штатних працівників за 2010 рік - 423,09 тис. грн.
З вищенаведеного вбачається, що у відповідача у 2010 році повинно було працевлаштовано 2 інваліда, однак, у порушення ст. 19 Закону, фактично на підприємстві відповідача було працевлаштовано 1 особу, якому відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Згідно із ч. 3 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього закону.
Відповідно до ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій, чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до вимог ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" Державна служба зайнятості має право, зокрема, направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
Відповідно до аб. 2 п. 2 ст. 19 цього Закону Державна служба зайнятості має право також одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (надалі Порядок).
Згідно з Порядком інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу, покладається як на роботодавця, так і на державну службу зайнятості.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Листа № 02-09/1351 від 26.04.2012 року Донецького районного центру зайнятості надісланого на адресу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за період 2010 року від ТОВ «Чорнобиль-Допомога» звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН, та офіційних звернень з приводу працевлаштування інвалідів не надавались.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно приписів статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано суду доказів того, що були вжиті заходи передбачені чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів, шляхом подання до центу зайнятості інформації про наявні вакансії у 2010 року.
Також, суд зазначає, що заявлені позивачем до стягнення суми за своєю природою є адміністративно - господарськими санкціями, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Також статтею 20 Закону та п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративного - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, зазначається, що порушення термінів сплати адміністративного - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.
В зв'язку з наведеним нарахована позивачем пеня станом на 15 березня 2011 року складає 1118,90 грн.
За огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році в сумі 5435,71 грн. та пені в сумі 444,99 грн. підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» м. Донецьк про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році, у сумі 11133,95 грн. та пені у сумі 1118,90 грн., разом - 12252,85 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-Допомога» (83018, Донецька область, м. Донецьк, вул. Горна, б. 2, р/р 26009308075567, Донецький оперативний відділ Ощадбанку, МФО 335106, ЄДРПОУ 3450568) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році у сумі 11133,95 грн. та пені у сумі 1118,90 грн., разом - 12252,85 грн. на р/р 31216230700001 в ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, код платежу 50070000.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 10 травня 2012 року в присутності представника позивача.
Повний текст постанови складено та підписано 15 травня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Олішевська B.В.