Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4698/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1
до відповідача Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій щодо відкриття виконавчого провадження від 23.11.2011 року № 30052560 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа - Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 3884 грн. 88 коп. та судових витрат в сумі 200 грн. та звернення стягнення на майно боржника неправомірними, зобов'язання закінчити виконавче провадження по виконанню виконавчого документу від 20.02.2009 року № 6-239, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем при відкритті виконавчого провадження по примусовому стягненню з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором не врахований факт погашення позивачем суми боргу в повному обсязі, про що свідчить квитанція від 05.08.2011 року № 40098.
Враховуючи наведене, вважає, що відповідачем незаконно продовжується утримання з заробітної плати позивача боргу за кредитним договором, тому просить зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що 22.11.2011 року на його адресу надійшов виконавчий лист від 20.02.2009 року № 239/03 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа - Банк» заборгованості за кредитним договором.
На підставі зазначеного виконавчого документа 23.11.2011 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі норм Закону України «Про виконавче провадження».
24.11.2011 року винесена постанова про звернення стягнення на доходи боржника, яка направлена за місцем роботи ОСОБА_1 до Донецької обласної клінічної туберкульозної лікарні.
12.03.2012 року ОСОБА_1 до ВДВС пред'явлена довідка про повне погашення заборгованості перед ЗАТ «Альфа-банк».
14.03.2012 року за місцем роботи ОСОБА_1 надісланий лист про припинення утримання основної суми боргу.
Позивач у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши позивача, суд встановив.
20.02.2009 року Новозаводським районним судом м. Чернігова виданий виконавчий лист № 6-239 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа - Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 3884 грн. 88 коп. та судових витрат в сумі 200 грн.
22.11.2011 року на адресу ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку надійшов виконавчий лист від 20.02.2009 року № 6-239, на підставі якого 23.11.2011 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 30052560 (а.с. 17).
24.11.2011 року ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова про звернення стягнення на доходи боржника, яка направлена за місцем роботи ОСОБА_1 до Донецької обласної клінічної туберкульозної лікарні (а.с. 16).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно квитанції від 05.08.2011 року № 40098 ОСОБА_1 сплатила на рахунок № НОМЕР_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» заборгованість у сумі 5122 грн (а.с. 7).
03.12.2011 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Альфа - банк» з заявою щодо наявності у неї заборгованості перед банківською установою.
Згідно листа ПАТ «Альфа - банк» від 16.12.2011 року № 93420-23-б/б ОСОБА_1 роз'яснено, що заборгованість за кредитним договором відсутня, на адресу Кіровського ВДВС Макіївського районного управління юстиції направлена заява про повернення виконавчого документу (а.с. 5).
12.03.2012 року ОСОБА_1 до ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку пред'явлена довідка про повне погашення заборгованості перед ЗАТ «Альфа-банк» (а.с. 15).
14.03.2012 року за місцем роботи ОСОБА_1 ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку надісланий лист про припинення утримання основної суми боргу (а.с. 14).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати дії щодо відкриття виконавчого провадження незаконними, зобов'язати зупинити виконання виконавчого листа.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, 22.11.2011 року відповідач отримав виконавчий лист від 20.02.2009 року № 6-239, на підставі якого 23.11.2011 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 30052560.
В розумінні ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 1 частини 2 зазначеної норми Закону визначено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Оскільки державним виконавцем отриманий виконавчий документ, відповідач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, відкрив на підставі такого документу виконавче провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
За приписами ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідачем не надано суду доказів надіслання на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
В порушення зазначеної норми Закону в постанові відповідача про відкриття виконавчого провадження не зазначений строк для добровільного виконання виконавчого документу боржником.
Крім того, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, виконавче провадження відкрите відповідачем 23.11.2012 року та 24.11.2011 року винесена постанова про звернення стягнення на доходи, що, також, порушує право позивача на добровільне виконання виконавчого документу.
Згідно ч. 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача у встановленому Законом порядку не направлялась, в постанові строк для добровільного виконання виконавчого документу не зазначений, суд вважає, що відповідачем порушене право позивача на оскарження такої постанови або на виконання виконавчого документу у добровільному порядку.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, відповідно до якої заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно п.п. 5.1.1 п. 5.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Порядок відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника регламентується статтею 69 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Згідно ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків.
Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків;
за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Відповідачем не надано суду доказів направлення на адресу позивача постанови про звернення стягнення на майно боржника.
Крім того, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на майно боржника, державним виконавцем невірно зазначений орган, який видав документ, а саме, замість Новозаводського районного суду м. Чернігів вказаний Новоазовський районний суд (а.с. 16, 17).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлена протиправність дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про звернення стягнення на майно боржника, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення про визнання дій щодо винесення зазначених постанов неправомірними та їх скасування.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання закінчити виконавче провадження, суд враховує наступне.
Відповідно п. 8 ч. 1 до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, позивачем борг перед ЗАТ «Альфа - Банк» за кредитним договором погашений у повному обсязі.
Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву в частині зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 2, ст. 7-14, ст. 71, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 160-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій щодо відкриття виконавчого провадження від 23.11.2011 року № 30052560 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа - Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 3884 грн. 88 коп. та судових витрат в сумі 200 грн. та звернення стягнення на майно боржника неправомірними, зобов'язання закінчити виконавче провадження по виконанню виконавчого листа від 20.02.2009 року № 6-239, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова, - задовольнити.
Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо відкриття виконавчого провадження від 23.11.2011 року № 30052560 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа - Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 3884 грн. 88 коп. та судових витрат в сумі 200 грн. та звернення стягнення на майно боржника - неправомірними.
Постанову Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 23.11.2011 року про відкриття виконавчого провадження № 30052560 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа - Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 3884 грн. 88 коп. та судових витрат в сумі 200 грн. - скасувати.
Постанову Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 24.11.2011 року про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 - скасувати.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку закінчити виконавче провадження № 30052560 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа - Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 3884 грн. 88 коп. та судових витрат в сумі 200 грн.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 32 грн. 19 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 15.05.2012 року проголошений повний текст постанови.
Суддя Давиденко Т.В.