Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/2655/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-55 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
за участю:
представника позивача Бережного Р.В.,
представника відповідача Ломовцева А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним рішення від 05.10.2011 року № 255 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,
Державне підприємство «Торезантрацит» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним рішення від 05.10.2011 року № 255 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Управлінням ІІФУ в м. Торезі прийнято рішення від 05.10.2011 року № 255 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме стягнення пені 65301,54 та штрафу 714617,46 грн. за серпень 2011 р. Позивач вважає, що у спірному рішенні сума штрафу та пені відповідачем прийнята за відсутністю передбачених законом підстав, оскільки за серпень 2011 р. єдиний внесок ним сплачений у повному обсязі. Спірне рішення прийнято за відсутності обґрунтованого розрахунку фінансових санкцій, через що просив визнати недійсним та скасувати рішення Управління ПФУ в м. Торезі прийнято рішення від 05.10.2011 року № 255.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с.42), зазначив, що спірним рішенням фінансові санкції застосовані відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.10, який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за такими підставами.
Позивач Державне підприємство «Торезантрацит», є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32366906, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.22-23), є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі області у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV ), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Реалізуючі зазначені повноваження, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Торезі було прийнято рішення від 05.10.2011 року № 255 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.09.2011 р. по 30.09.2011 р. (а.с.6), а саме, штрафу у розмірі 714617,46 грн. та пені 65301,54 грн. з чим не погодився позивач, посилаючись на повну сплату єдиного внеску за вказаний період.
Вказане рішення позивач оскаржив до органів Пенсійного фонду України вищого рівня. Рішенням Пенсійного фонду України від 26.01.2012 р. скарга позивача залишена без задоволення.
З доводів та заперечень сторін судом встановлено, що спір по цій справі пов'язаний з тим, що відповідач зарахував сплачені позивачем суми єдиного внеску в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, у зв'язку з чим за несвоєчасну сплату поточних платежів відповідачем прийнято рішення від 05.10.2011 року № 255 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.09.2011 р. по 30.09.2011 р.: штрафу у розмірі 714617,46 грн. та пені 65301,54 грн.
Тому суд зазначає, що правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464-VІ).
Згідно частини 1 статті 2 Закону № 2464-VІ дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною 2 цієї статті зазначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 1, 5 статті 9 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Згідно з частиною 8 вказаної статті платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VІ.
Положеннями статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду до платника єдиного внеску застосовується штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Відповідачем зазначено, що відповідно до п.п. 7.2.2 п.7.2 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої Постановою правління ПФУ від 27.09.2010 №21-5, розрахунок фінансових санкцій здійснювався на підставі даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно та поданих до органів Пенсійного фонду, в якому такий платник зареєстрований.
За даними особового рахунку позивача (а.с.47-51) встановлено, ДП «Торезантрацит» своєчасно не сплачувало суми єдиного внеску, у зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України в м. Торезі було застосовано фінансові санкції. Нараховані за рішенням від 05.10.2011 року № 255 штраф санкції та пеня, були застосовані зв'язку з тим, що підприємством допущено несвоєчасну сплату самостійно нарахованого єдиного внеску за серпень 2011 р. у сумі 11 665315,90 грн. зі строком сплати 20.09.2011 р. У граничні строки з 22.08.2011 р. по 20.09.2011 р. перераховано 4 519 141,29 грн., станом на 20.09.2011 р. заборгованість зі сплати єдиного внеску склала 7 146 174,61 грн.
З огляду на наведене, судом встановлено, що спірне рішення прийняте з підстав наявності у позивача заборгованості з єдиного внеску, що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.47-51).
Стосовно календарної черговості зарахування платежів відповідачем зазначено, що цей механізм зарахування забезпечує рівність платників у питаннях додержання платіжної дисципліни та відповідальність у разі її порушення. Разом з тим, такий порядок зарахування забезпечує рівність застрахованих осіб у частині зарахування періодів їх роботи до страхового стажу, у разі наявності в страхувальника боргів зі сплати страхових внесків. Тобто до страхового стажу включаються період роботи по мірі сплати боргів у чіткому календарному порядку. Іншого порядку зарахування платежів законодавством не передбачено.
З цього приводу суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Отже, доводи, покладені позивачем в основу заявленого позову, не ґрунтуються на нормах спеціального законодавства, яким врегульовані спірні відносини.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на встановлені по справі обставини суд вважає, що позивачем не доведено порушень з боку відповідача вимог закону, тоді як відповідачем надані достатні докази про те, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Тому, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримані приписи законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, а заявлені по справі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства «Торезантрацит» до Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним рішення від 05.10.2011 року № 255 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 квітня 2012 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 03 травня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.