79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.07.08 Справа№ 26/150
За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Велика Лука Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області
про стягнення 3 606,52 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 -СПД
від відповідача не з'явився
Позивачу роз'яснено його права та обов'язки
передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України
Суть спору: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, с. Велика Лука Тернопільського району Тернопільської області звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області про стягнення 3 606,52 грн.
Ухвалою суду від 17.06.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2008 р.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 17.06.2008 р. не виконав, проти позовних вимогу встановленому порядку не заперечив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
26.02.2008 р. між сторонами укладено договір-доручення № 63 на разове перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі по тексту -договір).
Згідно умов договору позивач зобов'язався своєчасно надати технічно -справний транспортний засіб, згідно даної Угоди, під завантаження; при завантаженні/розвантаженні звірити кількість і стан вантажу, стежити за розміщенням і кріпленням вантажу на вантажній платформі; здійснити перевезення вантажу до місця призначення у термін, встановлений Угодою і здати вантаж відповідачу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання по договору пере відповідачем виконав повністю, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 451-Т від 26.02.2008 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно умов договору, вартість перевезення 3 500,00 грн. з терміном оплати 14 банківських днів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору щодо оплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 3 500,00 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також, слід зазначити, що позивач 17.04.2008 р. надіслав відповідачу претензію № 1 з вимогою погасити заборгованість, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 106,52 грн., то в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з наступним.
Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Договором не обумовлено забезпечення зобов'язання у вигляді пені.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 547, 551 ЦК України, ст. 193 ГК України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Велика Лука, Тернопільський район, Тернопільська область (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2) 3 500 грн. 00 коп. заборгованості, 98 грн. 99 коп. державного мита та 114 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
5. В частині позовних вимог щодо стягнення 106,52 грн. пені, 3,01 грн. державного мита та 3,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у задоволенні позову відмовити.
Суддя Деркач Ю.Б.