Іменем України
"02" вересня 2008 р.
справа № 5020-5/152
За позовом: Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)
третя особа: Комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Сенявина, 3)
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
Суддя Євдокимов І.В.
Представники сторін:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився,
Третя особа - ОСОБА_2, адвокат, довіреність № 32 від 22.02.08,
Суть спору:
Позивач - Севастопольська міська Рада, звернувся до суду з позовом до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, третя особа - Комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах м. Севастополя, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою рятувальної станції «Балаклава», розташованої за адресою: м. Севастополь, набережна Назукіна, 2, шляхом зносу самовільно збудованої причальної споруди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самовільно збудував причальну споруду, а неналежне і неправомірне використання земель завдає шкоди економічним інтересам держави.
Статус відповідача, а також здійснення ним самочинного будивництва як суб'єктом підприємницької діяльності підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.50) та письмовими поясненнями СПД ОСОБА_1 по справі № 20-11/103, що є у матеріалах даної справи.
Відповідач в судові засідання неодноразово не з'явився, проте звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження по справі у зв'язку з нез'явленням представника позивача в судові засідання.
Суд вважає вказане клопотання необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню у зв'язку з тим, що у матеріалах справи достатньо документів для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Крім того, СПД ОСОБА_1 у своєї заяві від 11.08.08 посилався на те, що станом на 11.08.08 копію позовної заяви не отримував.
Однак, суд вважає вказані доводи безпідставними, у зв'язку з тим, що у судовому засіданні 25.06.08 відповідач відмовився від отримання копії позовної заяви від представника Севастопольської міської Ради, про що вказано у протоколі судового засідання від 25.06.08 (а.с.52).
Також, відповідно до вимог п. 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до позовної заяви додані документи, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (а.с.4).
Представник позивача на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представникам сторін в судовому засіданні 25.06.2008 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -
13.09.2007 інспектором Інспекції державного Архітектурно-будівельного контролю проведена перевірка наявності дозволу інспекції ДАБК у СПД ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт при будівництві реконструкції причалу, розташованого за адресою: м. Севастополь, набережна Назукіна, 2.
За результатами перевірки був складений протокол № 1821 від 13.09.2007 (а.с.9), яким встановлено порушення вимог ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», а саме: відповідачем проводилось будівництво та реконструкція причалу без затвердженого проекту.
За вказані порушення законодавством України передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу відповідно до ст. 96 КУоАП.
Як вбачається із вказаного протоколу (а.с.9) відповідач був з ним ознайомлений, крім того, у поясненнях написав «згоден».
Постановою БАДК № 1821 від 13.09.2007 (а.с.8), СПД ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 85,00 грн.
Вказана сума штрафу була оплачена відповідачем в повному обсязі (квитанція а.с. 10).
Таким чином, СПД ОСОБА_1 не оспорював факту реконструкції причалу, розташованого за адресою: м. Севастополь, набережна Назукіна, 2 без наявності затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, дозволу виконавчого органу на будівництво, дозволу на виконання будівельних робот органів архітектурно-будівельного контролю та наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вивчивши усі обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, при цьому суд виходить з наступного.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України і іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, ст.ст. 373, 374 Цивільного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст.ст. 23, 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій» забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".
Пунктом 7.5 Тимчасових правил використання та забудови території м. Севастополя, затверджених рішенням Севастопольської міської Ради № 392 від 18.11.1999, початок будь-яких будівельних робіт, в тому числі і реконструкція, капітальний ремонт, благоустрій, озеленення, можливо тільки при дотриманні наступних умов:
- наявність затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації;
- дозвіл виконавчого органу на будівництво;
- дозвіл на виконання будівельних робіт органів архітектурно-будівельного контролю;
- дозвіл відповідних служб адміністрації на право виконання земельних робіт;
- наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, СПД ОСОБА_1, в порушення діючого земельного та будівельного законодавства України, здійснив самовільне будівництво причальної споруди на причалі № 266 на території рятувальної станції «Балаклава» (набережна Назукіна, 2), який згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 07-р від 06.01.1999 закріплений за Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної службою на водних об'єктах м. Севастополя.
Згідно з ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Будь-які документи на користування або володіння земельної ділянкою у СПД ОСОБА_1 відсутні.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що СПД ОСОБА_1, здійснив самочинне будівництво причальної споруди розташованої за адресою: м. Севастополь, набережна Назукіна, 2, на земельної ділянці, що належить територіальної громаді міста Севастополя.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Таким чином, суд дійшов висновку, що СПД ОСОБА_1 не є власником самовільно збудованої причальної споруди розташованої за адресою: м. Севастополь, набережна Назукіна, 2.
При таких обставинах, суд вважає, позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. і інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) усунути перешкоди Севастопольської міської Раді (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) в користуванні земельною ділянкою рятувальної станції «Балаклава», розташованої за адресою: м. Севастополь, набережна Назукіна, 2, шляхом зносу самовільно збудованої причальної споруди.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
05.09.2008
Розсилка:
1. Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
2. СДП Сушко Л. Л. (АДРЕСА_1)
3. СДП Сушко Л. Л. (АДРЕСА_2)
4. Комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Сенявина, 3)
5. Справа
6. наряд