ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1
місто Київ
17 лютого 2012 року Справа №2а-3952/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу
за позовною заявою заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України
доКиївської міської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Сервіс 2005», -
провизнання нечинним рішення,
Заступник військового прокурора Центрального регіону України (далі -військовий прокурор) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі -Міноборони, позивач-1) та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі -Квартуправління, позивач-2) до Київської міської ради (далі -відповідач), в якій просить визнати нечинним рішення відповідача «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Сервіс 2005»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями та об'єктами соціальної інфраструктури на вул. Коноплянській, 22 в Оболонському районі м. Києва»від 27 листопада 2008 року №756/756 (далі -Рішення №756/756, оскаржуване Рішення).
Ухвалою суду від 19 квітня 2011 року, зокрема, до участі у справі №2а-3952/11/2670 залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Сервіс 2005»як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі - ТОВ «Еліт Буд Сервіс 2005», третя особа-2).
Ухвалами суду від 28 липня 2011 року та від 15 серпня 2011 року (протокольними), відповідно, до участі у справі залучено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі -ГУ земельних ресурсів, третя особа-2), а також - визнано пропущеним з поважних причин та поновлено строк подання заступником військового прокурора даного позову до суду. Ухвалюючи рішення, яким визнано, що строк подання даного позову пропущений з поважних причин, суд виходив з вимог статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідній редакції, а також -з того, що обставини, які зумовили звернутись військового прокурора до суду в інтересах держави в особі Міноборони та Квартуправління, з'ясувались лиш 02 листопада 2010 року.
У судових засіданнях представники військового прокурора, Міноборони та Квартуправління позовні вимоги обґрунтовували тим, що Київська міська рада протиправно оскаржуваним Рішенням припинила право постійного користування позивачів земельною ділянкою на вул. Коноплянській, 22 в Оболонському районі м. Києва. Звертали увагу суду на те, що позивачем-1 не надавалась згода відповідачу на припинення користування спірною земельною ділянкою.
Київська міська рада письмових пояснень (заперечень) стосовно заявлених позовних вимог не надала, прибуття повноважного представника у судове засідання не забезпечила, тоді як про час та місце повідомлялась належним чином.
Треті особи у судові засідання прибуття повноважних представників не забезпечили, тоді як про час, дату та місце судового розгляду даної справи повідомлялись належним чином.
Водночас, ГУ земельних ресурсів до суду подало письмові пояснення стосовно даного позову, в яких зазначає, що оскаржуване рішення не виконано, оскільки між відповідачем та ТОВ «Еліт Буд Сервіс 2005»не укладено договір оренди земельної ділянки. Звертало увагу суду на те, що крім вже зазначеної у доданому до позову листі від 11 лютого 2011 року №07-387/2974 інформації іншої надати не може. Просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Ухвалою суду від 19 січня 2012 року (протокольною), відповідно до статей 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи №2а-3952/10/2670 продовжено до 18 лютого 2012 року за наявними матеріалами у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
Рішеннями Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про відведення земельної ділянки квартирно-експлуатаційній частині під будівництво військового містечка №41»від 10 червня 1948 року №1244 (далі -рішення №1244), «Про додатковий відвід квартирно-експлуатаційній частині під розширення військового містечка №41»від 01 жовтня 1951 року №50 (далі -рішення №50), «Про додатковий відвід військовій частині 75110 КВО земельної ділянки в Подільському районі м. Києва»від 13 вересня 1955 року №1188 (далі - рішення №1188), «Про додатковий відвід земельної ділянки управлінню Червонопрапорного Київського військового округу по вул. Коноплянській, 22»від 06 грудня 1972 року №1902 (далі -рішення №1902) позивачу у постійне користування надана земельна ділянка площею 18,4551га за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 22.
Земельна ділянка по вул. Коноплянська, 22 зареєстрована за позивачем-2 на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування (лист ГУ земельних ресурсів від 11 лютого 2011 року №07-387/2974).
Рішенням Київської міської ради №756/756 припинено право користування земельними ділянками, площею 1,24га, відведеними відповідно до вказаного рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих №1188, та, - площею 8,64га, відведеною відповідно до рішення Виконавчого комітету Київської ради народних депутатів «Про відведення земельної ділянки квартирно-експлуатаційній частині під будівництво військового містечка №41»від 10 червня 1948 року №1244 - і віднесено зазначені земельні ділянки до земель громадської та житлової забудови.
Крім того, пунктом 4 оскаржуваного Рішення Київської міської ради передано ТОВ «Еліт Буд Сервіс 2005», за умови виконання пункту 5 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 15,25га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями та об'єктами соціальної інфраструктури на вул. Коноплянській, 22 у Оболонському районі м. Києва, у тому числі:
-площею 10,6га -за рахунок земель громадської та житлової забудови;
-площею 4,65га -за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Як вбачається зі змісту спірного рішення, останнє видано на підставі з статей 93, 123, 124, пункту «а»статті 141 Земельного кодексу України та, як зазначено, з урахуванням згоди Міноборони, оформленої листом від 26 квітня 2006 року №76-1кг/06.
Рішенням від 03 липня 2010 року №1177/4615 відповідач вніс зміни до оскаржуваного рішення, збільшивши термін оренди спірної земельної ділянки ТОВ «Еліт Буд Сервіс 2005» з 5 років до 10 років.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, доказів про прийняття Міністерством оборони України рішення щодо надання згоди на вилучення земельної ділянки по вул. Коноплянській, 22 в Оболонському районі м. Києва сторонами не надано.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, а також відносини, що пов'язані з ними регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі -ЗК України).
Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин -прийняття оскаржуваного рішення, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Як вище встановлено судом, позивач користується земельною ділянкою, площею 18,4551га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 22, - на підставі рішень виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №1244, №50, №1188, №1902.
Отже, на момент прийняття оскаржуваного Рішення позивач був законним землекористувачем спірної земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
- зміни цільового призначення земельних ділянок;
- надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Вимоги частин 2-4 статті 123 ЗК України визначають, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 151 ЗК України особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
Тобто, однією з необхідних умов для отримання земельної ділянки у користування є погодження особою, зацікавленою у вилученні (викупі) земельної ділянки, такого вилучення із землекористувачем землі, яким у даному випадку виступає Міністерство оборони України в особі Квартуправління. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, такого погодження третьою особою-2 здійснено не було, що, у кінцевому підсумку, спричинило порушення прав позивачів.
Судом також враховується, що статтею 141 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, до яких відносяться: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств в, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, право користування позивачів спірною земельною ділянкою припинено на підставі добровільної відмови останнього, оформленого листом-згодою від 26 квітня 2006 року №76-1кг/06 (далі -лист згода).
Водночас, відповідно до пункту 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 22 грудня 1997 року №483 (далі -Наказ №483) за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно приписами Земельного кодексу України.
Пунктом 45 Наказу №483 визначено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва -начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Разом з тим, як вище встановлено судом, рішення щодо надання згоди на вилучення земельної ділянки по вул. Коноплянській, 22 в Оболонському районі м. Києва Міноборони не приймалось, що підтверджується:
- листом адміністративного департаменту Міністерства оборони України від 12 листопада 2010 року №280/1284, яким останній повідомляє Військову прокуратуру Центрального регіону України про те, що лист-згода департаментом не реєструвався;
- листом ГУ земельних ресурсів від 11 лютого 2011 року №07-387/2974, в якому зазначається про відсутність можливості надання прокуратурі листа-згоди.
Отже, суд дійшов висновку, що Київською міською радою за відсутністю правових підстав шляхом видання оскаржуваного Рішення позбавлено позивачів права користування земельною ділянкою по вул. Коноплянській, 22 в Оболонському районі м. Києва, оскільки відповідачем згода Міноборони на припинення права користування не отримувалась, що є порушенням, зокрема, вимог пункту «а»статті 141 ЗК України.
Так, Рішенням Київської міської ради №756/756 порушено права землекористувача -Міноборони в особі Квартуправління, а тому, з огляду на вищевикладене, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про необхідність поновлення порушених прав позивачів.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б свідчили про правомірність спірного рішення Київської міської ради та визначали обґрунтованість останнього, відповідач суду не надав.
Таким чином, враховуючи належність оскаржуваного Рішення відповідача до актів індивідуальної дії та вимоги частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про задоволення позову заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України шляхом визнання Рішення Київської міської ради №756/756 протиправним та його скасування, тобто -змінивши спосіб захисту порушеного права позивачів.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Сервіс 2005»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями та об'єктами соціальної інфраструктури на вул. Коноплянській, 22 в Оболонському районі м. Києва»від 27 листопада 2008 року №756/756.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно.