ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 березня 2012 року 12:02 № 2а-19490/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів Власенкової О.О., Патратій О.В., при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»
до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні
про визнання протиправним та скасування припису
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(надалі -позивач, Товариство, страховик) з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні (надалі -відповідач, Комісія, Держфінпослуг) про визнання протиправним та скасування припису від 14 листопада 2011 року № СК-421/11-1162.
Ухвалою суду від 03 січня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення Товариством ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки вважає, що обґрунтовано зменшив суму страхового відшкодування на суму податку на додану вартість, оскільки застрахована особа не являється платником ПДВ.
Відповідач позов не визнав та зазначив, що виплата позивачем страхового відшкодування з незаконним вирахуванням з нього суми податку на додану вартість є порушенням прав споживачів фінансових послуг і є порушенням законодавства про фінансові послуги, за яке чинним законодавством встановлено відповідальність.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
05 листопада 2010 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/8198426 третього типу; забезпечений транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1.
25 травня 2011 року в 15:45 год. в м. Києві по вул. О. Теліги, 4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля марки «Тоуоtа», номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 (надалі - ДТП). В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 червня 2010 року по справі № 3-6441/11 винним в ДТП визнано ОСОБА_1
Відповідно до Звіту № 1065 від 01 червня 2011 року про оцінку майна вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 1 730,76 грн. з ПДВ.
19 серпня 2011 року від ОСОБА_2 позивачем отримано Заяву про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду складено Страховий акт № 524/ГО про виплату страхового відшкодування в розмірі 932,30 грн.
Як пояснив позивач розрахунок страхового відшкодування був здійснений за такими правилами: 1730,76 грн. (матеріальний збиток, згідно звіту оцінки) - 288,46 грн. (ПДВ 20 %) - 510,00 грн.(франшиза) = 932,30 грн.
З наведеного вбачається, що при здійснені розрахунку Товариством було зменшено суму страхового відшкодування на суму податку на додану вартість.
Листом № 1619 від 23 серпня 2011 року позивач повідомив ОСОБА_2 про прийняте рішення. Виплата здійснена 06 вересня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 5873 від 06 вересня 2011 року.
Після того, до Комісії надійшла скарга ОСОБА_2 щодо врегулювання відносин зі страховиком з приводу виплати страхового відшкодування за зобов'язаннями, що виникли до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8198426, забезпеченим за яким є автомобіль марки «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_1.
На запит відповідача з питань, поставлених у зверненні, Страховиком до Держфінпослуг надіслано пояснення разом з пакетом відповідних документів.
За результатом розгляду наданих страховиком матеріалів, Держфінпослуг було виявлено порушення Позивачем вимог законодавства про фінансові послуги, які зафіксовано в акті про порушення законодавства у сфері страхування Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»від 19 жовтня 2011 року № 468/42/6-ап.
14 листопада 2011 року за результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства у сфері страхування членом Комісії - директором інспекційного департаменту до Товариства було застосовано захід впливу у вигляді припису № СК-421/11-1162, яким позивача зобов'язано усунути порушення, зазначені в констатуючій частині цього припису.
Зміст порушень заключався в діях страхувальника щодо зменшення суми страхового відшкодування на суму податку на додану вартість, що мало місце при складанні Страхового акту № 524/ГО.
Оцінюючи правомірність дій позивача при розрахунку страхового відшкодування, а також дій відповідача при застосуванні до Товариства санкцій та складанні спірного припису, судом було також враховано наступне.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг України".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг України" послуги у сфері страхування вважаються фінансовими.
Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2010 року № 157 визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є центральним органом виконавчої влади.
Згідно з п. 3 Положення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" уповноважений орган у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Уповноваженого органу застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до п.п. 2 п. 1.1 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125 порушення законодавства про фінансові послуги це протиправна дія чи бездіяльність юридичних осіб та/або фізичних осіб -підприємців, яка посягає на встановлений порядок надання фінансових послуг (послуг у сфері страхування).
Відповідно до п.п. 4 п. 4 Положення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до покладених на неї обов'язків проводить самостійно чи разом з уповноваженим органом виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ.
Згідно із Законом України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Аналіз викладеного свідчить, що здійснення страхової виплати являє собою виконання договірного зобов'язання за договором страхування, істотною умовою якого згідно ст. 982 Цивільного кодексу України є розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума).
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно, якщо вказані відносини є договірними, страхувальник бере на себе обов'язок здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, тобто виконати взяте на себе зобов'язання належним чином
Чинним законодавством не передбачено право страхувальника зменшувати суму страхової виплати на власний розсуд та обмеження права на отримання страхової компенсації.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення позивачем вимог ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шляхом здійснення страхового відшкодування ОСОБА_2 без врахування податку на додану вартість.
Також обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_2 не є платником податку на додану варітсть, а відповідно при здійсненні ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей які мають бути використані в процесі його ремонту, шляхом придбання відповідних послуг у вартість яких не включаєтьтся сума податку на додану вартість, ОСОБА_2 буде здійснювати розрахуанок за дані ремонтні послуги без врахування суми податку на додатку вартість.
Дані твердження суд вважає необгрунтованими, виходячи знаступного.
Згідно звіту спеціаліста від 01 червня 2011 року № 1065 вартість відновлювального ремонту з урахуванням податку на додатку вартість складала -1 730,76 грн.
З урахуванням принципів побудови системи оподаткування, визначених Податковим кодексом України в суму відновлювального ремонту транспотрного засобу ОСОБА_2 входить і сума податку на додану вартість, оскільки вказаним податком обкладаються ремонтні послуги або роботи.
Вартість відновлювального ремонту у розмірі 1 730,76 грн. визначена, як сума завданих збитків, оскільки на дослідження експерту не надавались питання щодо встановлення вартості ремонтних робіт без врахування податку на додану вартість. Тобто, здійснюючи оплату вартості ремонтних робіт транспортного засобу ОСОБА_2 буде зобов'язаний здійснити вказану оплату разом із врахуванням ПДВ, проте, відповідачем виплачено суму відшкодуванням без ПДВ.
Посилання позивача на пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», що операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість -безпідставні, оскільки цією нормою Закону страхові компанії не являються платниками ПДВ з надання послуг зі страхування, співстрахування чи перестрахування особами. Однак ця норма Закону не може застосовуватися до правовідносин щодо виплат страхового відшкодування, які регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який зобов'язує відшкодовувати суму відновлювального ремонту, в який і включається сума ПДВ.
Наведена позиція узгоджена із позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 21 лютого 2012 року за переглядом касаційної скарги по справі № 2а-11626/11/2670.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність зменшення Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», в порушення ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»суму страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі податку на додану вартість, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обгрунтованість прийнятого відповідачем рішення та відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Вєкуа Н.Г.
Суддя Власенкова О.О.
Суддя Патратій О.В.
постанова складена у повному обсязі 20 березня 2012 року