Харківський окружний адміністративний суд
26 квітня 2012 р. справа № 2а-2542/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Мартинчук С.М.,
за участі сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Шляхти В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення, -
Позивач, фізична особа-підприємць ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд:
- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку СГДФО ОСОБА_3;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Фрунзенському районі м. Харкова видати СГДФО ОСОБА_3 свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Посилаючись на факти викладені у позовні заяві, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) (далі позивач) подав до Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в порядку та за формою, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 року №1675. Однак позивач 27.01.2012 року отримав рішення відповідача про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, мотивуючи тим, що на господарську діяльність позивача не поширюється обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, встановлені для суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), оскільки позивачем не здійснюється видобуток (КВЕД 13.20.0, КВЕД 14.50.0), виробництво (КВЕД 27.41.0) або торгівля (КВЕД 51.52.4) дорогоцінними металами і дорогоцінними каміннями, у тому числі органогенного утворення, згідно з п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України. таким чином позивачу відмовлено в можливості обрати вид діяльності КВЕД ДК: 52.48.2 Роздрібна торгівля ювелірними виробами та 36.22.0 Виробництво ювелірних виробів на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 року.
Проте, з рішенням відповідача про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку позивач не погодився, вважає рішення безпідставним та незаконним.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно підпункту 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Стаття 14 Податкового кодексу України не дає визначення понять "видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння".
Згідно зі статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до статті 1 Закону України від 18.11.1997 року № 637/97-ВР "Про регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі - Закон України № 637/97-ВР) видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) з усіма можливими способами (пункту 5 статті 1 Закону України № 637/97-ВР); видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами (пункт 6 статті 1 Закону України № 637/97-ВР); виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (пункт 7 статті 1 Закону України № 637/97-ВР); афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок (пункт 19 статті 1 Закону України № 637/97-ВР).
Отже, жоден з зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів.
Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Відповідно до підпункту 5 пункту 298.3 статті 298 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.12.2011 року №1675 для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, у якій зазначаються, зокрема, такі відомості: види господарської діяльності, обрані фізичною особою -підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 (Класифікацією видів економічної діяльності) діяльність з виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали.
При цьому, вищезазначений підклас не включає виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (підклас 36.22.0).
Щодо торгівлі дорогоцінним металом та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:
- підклас 51.52.4 "Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами";
- підклас 51.56.0 "Оптова торгівля іншими проміжними продуктами", що включає оптову торгівлю коштовним камінням".
Торгівля ювелірними виробами відноситься до інших підкласів КВЕД ДК 009:2005:
- підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.". Цей підклас включає оптову торгівлю неелектричними музичними інструментами та нотами, фотографічними та оптичними товарами, іграми та іграшками, годинниками, ювелірними виробами, спортивними товарами, велосипедами, їх частинами та належностями, виробами зі шкіри та дорожніми належностями, іншими непродовольчими товарами споживчого призначення;
- підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами";
- підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту". Цей підклас включає роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо.
Таким чином, обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з сировиною, а не з готовою споживчою продукцією, а саме:
1)видобуток (підклас 13.20.0 та підклас 14.50.0 КВЕД ДК 009:2005),
2)виробництво (підклас 27.41.0),
3)торгівлю (підклас 51.52.4 та підклас 51.56.0) дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення.
У листі Міністерства фінансів України, що адресований Державній податковій службі України (№31-08160-10-18/1122 від 19.01.2012 року), також відокремлює діяльність з видобутку, виробництва та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, від діяльності з виробництва та реалізації ювелірних виробів. Згідно із Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2005:
діяльність з видобутку дорогоцінного металу належить до підкласу 13.20.0, а діяльність з видобутку дорогоцінного каміння до підкласу 14.50.0;
діяльність з виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0 (при цьому цей підклас не включає клас 33.50 та 33.22);
діяльність з торгівлі дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням визначені у підкласі 51.52.4 та підкласі 51.56.0.
Відповідно до Закону України від 05.04.2001 №2371 "Про митний тариф" дорогоцінні метали (7106-7112), дорогоцінне каміння (7101-7105) та ювелірні вироби (7113), вироби майстрів золотих і срібних справ (7114) виділено в окремі підгрупи групи 71 розділу 14, які не перетинаються.
Державна служба статистики України розмежує згідно КВЕД ДК 009:2005 будь-яку діяльність, пов'язану з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням від аналогічної діяльності з ювелірними виробами (лист Державної служби статистики України від 30.12.2011 року №14/3-12/636).
Державна служба статистики України у листі, адресованому Державній податковій службі України, зазначає, що об'єктами класифікації в КВЕД є усі види економічної діяльності суб'єктів господарювання, які на вищих рівнях деталізації групуються у галузі та, відповідно до статистичної методології, економічну діяльність за КВЕД класифікують в залежності від витрат на виробництво, процесу виробництва та випуску продукції.
Державні стандарти України ДСТУ 3375-96 "Вироби золотарські. Терміни та визначення", ДСТУ 2250-93 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Терміни та визначення»чітко вирізняють і надають тлумачення поняття «ювелірний виріб", відокремлюючи його таким чином від поняття "дорогоцінні метали" та "дорогоцінне каміння".
Окрім того, необхідно зауважити, що згідно з п. 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 26 грудня 2000 року № 82/350, у межах діяльності з виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюються такі види робіт:
а) переробка комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, що містять дорогоцінні метали;
б) переробка брухту і відходів дорогоцінних металів і сплавів;
в) переробка твердих і рідких срібловмісних відходів;
г) афінаж дорогоцінних металів;
ґ) обробка дорогоцінного каміння, у тому числі огранування алмазів у діаманти, обробка рекуперованого дорогоцінного каміння.
Пунктом 1.3. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 26 грудня 2000 року № 82/350, у межах діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюються такі види робіт:
а) виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння або таких, що містять у собі дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння (у тому числі при проведенні науково-дослідних робіт);
б) виготовлення ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
в) виготовлення напівфабрикатів та елементів ювелірних та побутових виробів при здійсненні ремонту ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
г) виготовлення монет, державних нагород, відзнак тощо з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
ґ) виготовлення зубних протезів з дорогоцінних металів;
д) виготовлення інструменту та інших виробів технічного призначення із застосуванням природних і технічних алмазів;
е) оптова, роздрібна торгівля, комісійна торгівля, торгівля скупленими в населення та прийнятими під заставу ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
є) оптова, роздрібна торгівля обробленим та необробленим дорогоцінним камінням;
ж) оптова, роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів (дріт, пластини, філь'єри тощо).
Тобто, йде розмежування як окремих видів господарської діяльності виробництво дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробництво виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та торгівлі ними.
Державна податкова служба України (телеграма ДПА України від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017, лист ДПА України від 02.08.2010 №15444/7/15-0117) послідовно та офіційно підтримувала позицію щодо не входження таких видів діяльності, як
- виробництво годинників (КВЕД 33.50.0) (у тому числі виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів),
- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (КВЕД 36.22.0),
- оптова (КВЕД 51.47.9) і роздрібна (КВЕДи 52.12.0 та 52.48.2) торгівля ювелірними виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, -
до складу діяльності з виробництва дорогоцінних металів (КВЕД 27.41.0) та торгівлі ними (КВЕД 51.52.4) аргументуючи свою позицію саме класифікацією та поясненнями згідно Національного класифікатору України ДК 009:2005.
Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Верховної Ради України у своєму листі від 27.01.2012 року № 04-39/12-83, адресованому Державній податковій службі України, зазначає, що юридичні та фізичні особи-підприємці при здійсненні ними виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платником єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду жодних доказів і не довів правомірності дій по винесенню оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 27.01.2012 року про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку СГДФО ОСОБА_3 (код НОМЕР_1).
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Фрунзенському районі м. Харкова видати СГДФО ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 03 травня 2012 року.
Суддя Котеньов О.Г.