ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 33/228 23.04.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хєламін -Пластресурс»
про стягнення 11 292 223,93 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;
Від відповідача: не з'явились.
Рішення прийняте 23.04.2012р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 12.03.2012р. до 28.03.2012р., з 28.03.2012р. по 11.04.2012р., з 11.04.2012р. по 23.04.2012р.
В судовому засіданні 23.04.2012р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хєламін -Пластресурс» про стягнення 11 292 223,93 грн. заборгованості за Кредитним договором №КЛ-255/2-980 від 13.07.2010р., з яких 9 159 915,00грн. -заборгованість по кредиту; 1 286 745,14 грн. -заборгованість по процентах; 337 183,79грн. -пеня за прострочення строку сплати нарахованих процентів; 508 380,00 грн. -пеня за невиконання п. 3.3.19 Кредитного договору, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011р. було порушено провадження у справі №33/228 (суддя С.М. Мудрий), розгляд справи призначено на 10.10.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011р., на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.10.2011р.
В судовому засіданні 18.10.2011р., на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 08.11.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22.11.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011р., на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 05.12.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011р., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, позов Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» було залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р., ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2011р. у справі №33/228, було скасовано, а справу №33/228 передано до Господарського суду міста Києва.
Згідно повторного автоматичного розподілу справи№33/228, вказана справа була передана на розгляд судді М.Є. Літвіновій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012р., суддею М.Є.Літвіновою прийнято справу №33/228 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 12.03.2012р.
В судовому засіданні 12.03.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 28.03.2012р.
В судовому засіданні 28.03.2012р. представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №33/228, яке було підтримано представниками відповідача.
Дане клопотання було задоволено судом.
В судовому засіданні 28.03.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 11.04.2012р.
В судовому засіданні 11.04.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 23.04.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2012р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 23.04.2012р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подав.
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 23.04.2012р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 23.04.2012р., судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, з виходом до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
13 липня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хєламін -Пластресурс»(надалі відповідач) було укладено Кредитний договір №КЛ-255/2-980 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) Кредитодавець (позивач) відкриває Позичальнику (відповідач) відновлювальну відкличну кредитну лінію в її межах надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, та на інших умовах, визначених цим Договором та Додатковими договорами до нього, що складають невід'ємну частину Договору.
Ліміт кредитної лінії 6 500 000,00 гривень. Термін остаточного повернення кредиту 12 липня 2012 року включно. Процентна ставка за користування кредитом 22% процента річних (пп.. 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3. Договору).
Відповідно до п. 1.1.4. Договору, кредит надається за письмовим зверненням Позичальника в межах строку дії кредитної лінії однією або кількома частинами («Транш»).
Між позивачем та відповідачем були укладені Додаткові договори №1-32 за період з 13.07.2010р. по 02.06.2011р. до Кредитного договору №КЛ-255/2-980 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.07.2010р., в яких сторонами було погоджено суми кредитних коштів в рамках ліміту, строк повернення вказаних коштів та процентна ставка за користування вказаними коштами (копії вказаних Додаткових договорів наявні в матеріалах справи).
Додатковим договором №24 від 27.01.2011р., сторони домовились викласти п. 2.8.1. Договору в новій редакції: «п.2.8.1. Проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 2.7 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати на рахунок №2068 200 3000 255, відкритий у Кредитодавця, щомісяця, не пізніше 10 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані . Проценти, що будуть нараховані за січень, лютий березень 2011 року Позичальнику сплачує у строк не пізніше 10 квітня 2011 року».
Додатковим договором №31 від 19.05.2011р., сторони домовились викласти п. 1.1.1. Договору в наступній редакції: «п.1.1.1 Ліміт кредитної лінії 9 160 000,00 гривень».
Як вказує позивач, станом 16 вересня 2011 року в межах ліміту кредитної лінії відповідачем було отримано грошові кошти на загальну суму 9 159 915,00грн.
Відповідно до умов Договору (п. 2.8.1.) проценти, нараховані за місяць, відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 10 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
Як стверджує позивач, відповідачем неодноразово було порушено умови сплати процентів, про що свідчить Додатковий договір №24 від 27.01.2011р., за умовами якого Сторони домовилися про перенесення строків погашення процентів за січень, лютий, березень 2011 року строк не пізніше 10 квітня 2011 року. Проте, дане зобов'язання відповідачем виконано не було.
Станом на 16.09.2011 року заборгованість відповідача по процентах становить 1 286 754,14грн.
Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. цього Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаним Кредитодавцем.
Відповідно до наведеного положення Договору, позивачем було нараховано пеню за прострочення строку сплати відповідачем нарахованих відсотків в розмірі 337 183,79 грн.
Відповідно до п. 3.3.19. Договору Позичальник зобов'язаний: якщо договорами застави/іпотеки, які укладені в забезпечення зобов'язань за цим Договором, передбачено обов'язкове страхування предмету застави, застрахувати/або забезпечити страхування майновим поручителем на користь Кредитодавця заставне майно в акредитованій Кредитодавцем страховій компанії та забезпечити безперервне подовження страховки на період дії цього Договору. Позичальник зобов'язується самостійно відслідковувати терміни поновлення страховки та надавати Кредитодавцю копії страхових договорів (полісів) та копії документів, що підтверджують сплату страхових платежів за укладеними страховими договорами (полісами). За кожен день відсутності у Кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна, Позичальник зобов'язується сплатити пеню відповідно до п. 4.5. Договору.
Позивач вказує на те, що з боку відповідача не були виконані належним чином передбачені п. 3.3.19 Договору зобов'язання, у зв'язку з чим позивачем була нарахована пеня в розмірі 508 380,00грн., згідно п. 4.5. Договору.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором з урахуванням штрафних санкцій становить 11 292 223,93грн.
Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов посилався на наступне.
Між позивачем та відповідачем було укладено два Кредитні договори, а саме:
- №КЛ -255/1-980 від 09.04.2010р. з лімітом 4 000 000,00 гривень з річною відсотковою ставкою в розмірі 24%;
- КЛ-255/2-980 від 13.07.2010р. з лімітом 6 500 000,00 грн., який пізніше відповідно до додаткових угод було збільшено до 9 160 000,00 грн. з річною відсотковою ставкою в розмірі 22%;
Як стверджує відповідач, під час здійснення розрахунків за вищевказаними Кредитними договорами, Сторонами було здійснено неправильний розподіл коштів та платежів по сплаті та зарахуванню платежів в рахунок виконання зобов'язань за Кредитним договором №КЛ-255/2 -980 від 13.07.2010р.
Дана помилка була виявлена відповідачем зі спливом тривалого часу. Після виявлення таких непорозумінь, відповідачем було направлено на адресу позивача письмове звернення вих.№ 17-10/11 від 17.10.2011р., крім того, відповідач в усному порядку звертався до позивача з проханням зарахувати внесені платежі, як платежі по Кредитному договору №КЛ-255/2-980 від 13.07.2010р., в зв'язку з тим, що в межах першого Кредитного договору не надавались такі кошти, а відповідно відсотки відповідач сплачувати не міг, проте позивач не відреагував на звернення відповідача.
Таким чином, відповідач вважає, що сума заборгованості за Кредитним договором, яку позивач просить суд стягнути в розмірі 9 159 915,00грн., є необґрунтованою, документально не підтвердженою, та такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо суми нарахованих позивачем процентів в розмірі 1 286 754,14 грн., відповідач зазначив наступне.
Оскільки, під час здійснення розрахунків за Кредитними договорами, Сторонами здійснювався неправильний розподіл коштів та платежів по сплаті та зарахуванню платежів в рахунок виконання зобов'язань за Кредитним договором №КЛ-255/2-980 від 13.07.2010р., то сума нарахованих процентів в розмірі заявленому позивачем, не може відповідати дійсній сумі і потребує перерахунку, оскільки нарахування суми процентів на пряму залежить від розміру суми кредиту.
Також, відповідач вказує на неправомірність нарахування позивачем пені в розмірі 337 183,79грн., оскільки таке нарахування суперечить вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Щодо нарахування позивачем пені за невиконання п. 3.3.19 Договору в розмірі 508 380,00 грн., відповідач зазначає, що таке нарахування також суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки пеня може нараховуватись лише за невиконання саме грошового зобов'язання.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно умов Кредитного договору №КЛ-255/2-980 на відкриття відновлювальної лінії від 13.01.2010р. на Додаткових договорів до Договору, які є невід'ємною частиною останнього, надав відповідачу у тимчасове користування кошти, згідно погодженого ліміту в розмірі 9 159 915,00грн.
На підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів, позивачем були надані копії виписок по особовим рахункам з 13.07.2010 р. по 16.09.2011р.
Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, суму кредитних коштів не повернув, чим порушив умови Договору.
В своїх запереченнях, відповідач посилався на те, що між останнім та позивачем було укладено два Кредитних договори, а саме Кредитний договір №КЛ-255/1-980 від 09.04.2010р. лімітом 4 000 000,00 гривень з річною відсотковою ставкою в розмірі 24% та Кредитний договір № КЛ-255/2-980 від 13.07.2010р. з лімітом 6 500 000,00 грн., який пізніше відповідно до додаткових угод було збільшено до 9 160 000,00 грн. з річною відсотковою ставкою в розмірі 22%, і саме з вини позивача зарахування сплачуваних відповідачем коштів здійснювалось не за спірним Договором, а за Кредитним договором №КЛ-255/1-980 від 09.04.2010р.
На підтвердження своїх доводів відповідачем були надані копії банківських виписок та копії платіжних доручень.
Суд вважає, твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими, з огляду на те, що надані відповідачем документи не підтверджують того, що позивачем здійснювалось зарахування сплачуваних відповідачем коштів не за спірним Договором, а Кредитним договором №КЛ-255/1-980 від 09.04.2010р.
Крім того, з банківських виписок наданих позивачем та відповідачем, в графі призначення платежу чітко визначено згідно якого Договору здійснюється платіж, який саме платіж, а також за який період здійснюється сплата відповідних коштів.
Таким чином, відповідачем не було надано суду належних доказів на спростування наявної заборгованості в розмірі 9 159 915,00грн. за Кредитним договором № КЛ-255/2-980 від 13.07.2010р.
Відповідно п.2.8.1. Договору, проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 2.7 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати на рахунок №2068 200 3000 255, відкритий у Кредитодавця, щомісяця, не пізніше 10 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані . Проценти, що будуть нараховані за січень, лютий березень 2011 року Позичальнику сплачує у строк не пізніше 10 квітня 2011 року.
Матеріалами справи підтверджено, та не було спростовано відповідачем, факту невиконання останнім, належним чином зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим суд вважає, правомірною та обґрунтованою суму заборгованості за процентами в розмірі 1 286 745,14 грн.
Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. цього Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаним Кредитодавцем.
Відповідно до п. 1.1.3. Договору, процентна ставка за користування кредитом 22% процента річних.
На підставі наведених положень Договору позивачем було нараховано пеню в розмірі 337 183,79грн.
Суд вважає, що позивачем неправомірно нараховано пеню виходячи з подвійної процентної ставки, яка становить 44,0%, та розмір якої встановлено п. 1.1.3. Договору, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, відповідно до вищенаведених положень Закону, виконання зобов'язання забезпечується зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання.
Посилання позивача на положення ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що розмір неустойки може бути збільшений за погодженням сторін, стосується лише законної неустойки, тобто неустойки, встановленої законом. Проте, відповідно до Договору сторонами була установлена договірна неустойка.
Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено граничний розмір пені: розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період за який сплачується пеня.
Виходячи з наведеного судом було здійснено перерахунок пені, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня.
Відповідно до Постанови Національного банку України від 09.08.2010р. №377, розмір облікової ставки з 10.08.2010р. становить 7,75 річних.
Згідно перерахунку суду, розмір пені, який має сплатити відповідач за порушення зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту становить 77 204,70грн.
Відповідно до п. 3.3.19. Договору Позичальник зобов'язаний: якщо договорами застави/іпотеки, які укладені в забезпечення зобов'язань за цим Договором, передбачено обов'язкове страхування предмету застави, застрахувати/або забезпечити страхування майновим поручителем на користь Кредитодавця заставне майно в акредитованій Кредитодавцем страховій компанії та забезпечити безперервне подовження страховки на період дії цього Договору. Позичальник зобов'язується самостійно відслідковувати терміни поновлення страховки та надавати Кредитодавцю копії страхових договорів (полісів) та копії документів, що підтверджують сплату страхових платежів за укладеними страховими договорами (полісами). За кожен день відсутності у Кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна, Позичальник зобов'язується сплатити пеню відповідно до п. 4.5. Договору.
Відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження належного виконання з боку останнього зобов'язання передбаченого п. 3.3.19 Договору, у зв'язку з чим позивачем була нарахована пеня в розмірі 508 380,00грн., відповідно до п. 4.5. Договору.
Суд вважає, таке нарахування правомірним та обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9 159 915,00грн. -заборгованості за кредитом згідно Кредитного договору №КЛ -255/2-980 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.07.2010р., 1 286 745,14грн. -заборгованості по прострочених відсотках, 77 204,70грн. -пені за прострочення сплати нарахованих відсотків, 508 380,00 грн. -пені за невиконання п. 3.3.19 Договору, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 626, 628, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЄЛАМІН -ПЛАСТРЕСУРС»(03162, м. Київ, вул. Тулузи, 18, кв. 51; код ЄДРПОУ 13307038; п/р 26008001000255 в ПАТ «Радикал Банк», МФО 319111) на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк»(08130, Київська область, Києво- Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вулиця Леніна, 2-В; код ЄДРПОУ 36964568, код банку 319111, к/р №32004280301 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, код банку 321024), а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 9 159 915,00грн. (дев'ять мільйонів сто п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень 00коп.) -заборгованості Кредитним договором №КЛ -255/2-980 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.07.2010р., 1 286 745,14грн. (один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч сімсот сорок п'ять гривень 14 коп.)-заборгованості по прострочених відсотках, 77 204,70грн. (сімдесят сім тисяч двісті чотири гривні 70 коп.) - пені за прострочення сплати нарахованих відсотків, 508 380, 00 грн. (п'ятсот вісім тисяч триста вісімдесят гривень 00 коп.) - пені за невиконання п. 3.3.19 Кредитного договору №КЛ-255/2-980 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.07.2010р., 24913,50 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот тринадцять гривень 50 коп.) - державного мита, 230,57грн. (двісті тридцять гривень п'ятдесят сім коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання повного
тексту рішення 28.04.12.