Рішення від 11.05.2012 по справі 5011-67/3188-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/3188-2012 11.05.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

ДоПриватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

Простягнення 3492,34 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(далі-відповідач) про стягнення 3492,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 06.04.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2012 розгляд справи було відкладено на 20.04.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.04.2012 розгляд справи було відкладено на 11.05.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 16.03.2012, від 06.04.2012 та від 20.04.2012 надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.02.2012 №21-10/315-1, яка додана позивачем до позовної заяви, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" є вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, в м. Києві, 04053.

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення та конверту, ухвали суду від 16.03.2012, від 06.04.2012 та від 20.04.2012 було надіслано на адресу відповідача (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б), яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, проте вказана ухвала була повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення -за зазначеною адресою не проживає.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, за якою було надіслано ухвали суду, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2010 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір №29541 добровільного страхування транспортних засобів, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

22.07.2011 о 17 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на перехресті вул. Старонаводницької та бульвару Дружби Народів в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого заподіяв його власнику матеріальних збитків та механічні ушкодження автомобіля, що підтверджується довідкою №8849594 ВДАІ з обслуговування Печерського району УМВС України в м. Києві.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2011 у справі №3-4455/11 водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №80/11 від 04.08.2011 вартість відновлюваного ремонту, завданого власнику транспортного засобу марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 4002,34 грн.

Реальна вартість відновлюваного ремонту застрахованого автомобіля склала 4062,20 грн., що підтверджується рахунком-фактурою СТО №СЧ-8086 від 15.08.2011.

Страховим актом №1141\11\50\ТР25\00\2 від 25.08.2011 пошкодження транспортного засобу марки «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 22.07.2011 о 17 годині 30 хвилин на перехресті вул. Старонаводницької та бульвару Дружби Народів в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4062,20 грн.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4062,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №173 від 27.09.2011.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/2964857.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВЕ/2964857, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після розгляду страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування приймає рішення про виплату страхового відшкодування або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - приймає вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з заявою вих. №80/8 від 11.01.2012 про виплату страхового відшкодування в сумі 4062,20 грн.

Відповідач відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як свідчать матеріали справи, заяву №80/8 від 11.01.2012 про виплату страхового відшкодування в сумі 4062,20 грн. відповідач отримав 24.01.2012, що підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, тому строк добровільного виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем закінчився 24.04.2012.

Таким чином, після порушення провадження у справі та на момент прийняття рішеннястрок добровільного виконання зобов'язання відповідача по відшкодуванню позивачу шкоди в порядку регресу вже настав, однак, в добровільному порядку страхове відшкодування сплачено не було.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі №16/335.

Полісом №ВЕ/2964857, встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 25500,00 грн..

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом №ВЕ/2964857 становить 510,00 грн.

Оскільки відповідно до ст. 29 Закону відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану з вини водія забезпеченого транспортного засобу в розмірі вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, позивач просить стягнути з відповідача вартість матеріальних збитків, визначених на підставі звіту № звіту №80/11 від 04.08.2011 з урахуванням встановленого в полісі розміру франшизи у сумі 3492,34 грн.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати потерпілій стороні в межах ліміту відповідальності суму грошових коштів у розмірі 3492,34 грн. (4002,34 грн. сума страхового відшкодування - 510,00 грн. франшиза).

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 3492,34 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до господарського суду з позовом строк добровільного виконання претензії не настав, суд вважає за можливе покласти судові витрати на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б; код 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37; код 19411125) страхове відшкодування в сумі 3492 (три тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 34 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 11.05.2012

Попередній документ
24055004
Наступний документ
24055006
Інформація про рішення:
№ рішення: 24055005
№ справи: 5011-67/3188-2012
Дата рішення: 11.05.2012
Дата публікації: 21.05.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: