ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-41/4290-2012 07.05.12
За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Гарант Авто» в особі Центральної філії
ДоПублічного акціонерного товариства «Укртелеком»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
ОСОБА_1
Простягнення 5 984,52грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2- дов. № 42-2-4/37 від 23.12.11р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант Авто»в особі Центральної філії звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»про стягнення 5 838,56 грн. -основного боргу, 145, 96 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Ухвалою від 06.04.2012 року було порушено провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 07.05.2012 року.
07.05.2012 року представник позивача подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та в судовому засіданні 07.05.2012 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 07.05.2012 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 07.05.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
14 листопада 2007 року по вул. Зарічній під Південним Шляхопроводом в м. Києві за участю автомобіля Шевролє, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та за участю автомобіля ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, сталася дорожньо -транспортна пригода.
Як вбачається з довідки про дорожньо -транспортну пригоду та постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19.12.2007 року у адміністративній справі №3-70010/07, дорожньо -транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Згідно Договору страхування № 19G - 0076560 від 06.09.2007 року страховиком автомобіля Шевролє є Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі гарант». Вищезазначена страхова компанія була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
Відповідно до висновку № 551/1 автотоварознавчого дослідження від 20.01.2008 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Шевролє, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, становить 6 322,75 грн.
Як вбачається з страхового акту № 97560 від 12.07.2008 року загальний розмір страхового відшкодування становить 5 838,56 грн.
На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 5 838,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7416 від 17.07.2008 року(копія наявна у матеріалах справи).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, належить Публічному акціонерному товариству «Укртелеком».
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Позивач 27.04.2011 року направив на адресу відповідача претензію № 97560 від 27.04.2011 року з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, а саме в розмірі 6 138,56 грн., до якої додав весь пакет необхідних документів, яка була вручена відповідачу 29.04.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення(копія наявна у матеріалах справи).
Відповідач, на подану претензію, направив позивачу лист -відповідь № 820000/19-2/851 від 10.06.2011 року, в якому зазначив, що визнає суму відшкодування у порядку регресу частково, а саме в сумі 5 838,56 грн., яку і зобов'язався сплатити.
Слід зазначити, що відповідач на даний час суму відшкодування у порядку регресу позивачу не сплатив.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чинній на для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 5 838,56 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 145,96 грн. 3 % річних.
Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням пункту 1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дати вручення регресної вимоги та прострочення сплати страхового відшкодування, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 135,81 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(місцезнаходження: 01601, м. Київ, Шевченківський р -н, бул. Тараса Шевченка, буд. 18 , код ЄДРПОУ 21560766) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський р -н, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський р -н, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 5 838 (п'ять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 56 коп. - основного боргу, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 81 коп. -3% річних та 1606 (одна тисяча шістсот шість) грн. 77 коп. -судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
11.05.2012 року
Суддя Спичак О.М.