ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/2 24.04.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд"
До Українського консорціуму «Екосорб»
про стягнення 778 919,07 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю;
Відповідача ОСОБА_3 -представник за довіреністю
В судовому засіданні 24.04.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 499 019,20 грн. за Договором будівельного підряду № 14 від 02.06.2008 р., пені -119 764,61 грн., індексу інфляції - 130 194,11 грн., три відсотки річних -29 941,15 грн., а також відшкодування судових витрат пов'язаних з розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. було порушено провадження в справі № 47/2 та призначено розгляд справи на 25.01.2010 р.
06.01.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав пояснення, відповідно до яких позивач відмовляється від нарахування пені, зменшує суму інфляційних втрат до 123 257,69 грн. та збільшує суму 3% річних до 31 361,04 грн.
14.01.2011 р. позивач через відділ діловодства суд надав заяву, в якій зазначив, що сума заявлених позивачем до стягнення коштів по основному боргу складає загалом 574 579,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. розгляд справи відкладено до 01.02.2011 р.
31.01.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення, відповідно до яких збільшив позовні вимоги стосовно суми основного боргу до 574 579,20 грн. за актом виконаних робіт КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт КБ-2в.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 було задоволено клопотання відповідача та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено до надходження висновку експертизи та матеріалів справи.
Внаслідок того, що до суду повернулись матеріали справи та повідомлення КНІСЕ про неможливість проведення експертизи у зв'язку з ненаданням необхідних документів експерту, а тому суд ухвалою від 27.05.2011 поновив провадження у зазначеній справі та призначив її до розгляду на 09.06.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 було задоволено клопотання відповідача та повторно призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено до надходження висновку експертизи та матеріалів справи.
Внаслідок того, що до суду повернулись матеріали справи та повідомлення КНІСЕ про неможливість проведення експертизи у зв'язку з ненаданням необхідних документів експерту, а тому суд ухвалою від 11.11.2011 поновив провадження у зазначеній справі та призначив її до розгляду на 13.12.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 провадження у справі № 47/2 було зупинено на підставі ч. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення справи про банкрутство відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 було поновлено провадження у справі № 47/2, оскільки провадження у справі № 28/313-б - припинено, розгляд справи призначено на 03.04.2012.
В судовому засіданні 03.04.2012 судом відмовлено у клопотанні відповідача про повторне призначення судової будівельно-технічної експертизи в зв'язку з тим, що судом двічі за клопотанням відповідача призначались відповідні експертизи, проте виконані вони не були з підстав ненадання експерту документів, зокрема і відповідачем. Також, суд врахував і те, що справа розглядається вже тривалий час, сторонами було надано письмові пояснення по суті спору, докази, які на їх думку є необхідними для вирішення спору, а відтак з метою уникнення затягування розгляду спору, суд вирішив відхилити вищенаведене клопотання.
Пунктом 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В судовому засіданні 03.04.2012 оголошено перерву до 24.04.2012.
В судовому засіданні 24.04.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем, як замовником, не було здійснено оплату за виконані позивачем, як генпідрядником, ремонтно-будівельні роботи по влаштуванню магазину по вул. Коцюбинського, 8, с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області на суму 574 579,20 грн., виконання яких оформлено позивачем актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 р. на суму 574 579,20 грн. Позивач у письмових поясненнях по справі наголошував на тому, що досягнення між сторонами домовленостей щодо виконання робіт на зазначеному об'єкті було здійснено у спрощений спосіб шляхом виконання позивачем робіт та їх прийняттям відповідачем, а договір № 14 від 02.06.2008 -відповідачем підписаний не був.
Відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених вимог заперечував. В обґрунтування заперечень посилався на те, що між сторонами не було укладено договору будівельного підряду № 14 від 02.06.2008 р. і роботи, які зазначені у Акті приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 р. на суму 574 579,20 грн. -позивачем не виконувались і їх включення у акт було здійснено безпідставно. Також відповідач у своєму відзиві зазначає те, що він звертався до позивача з вимогою привести акти виконаних робіт у відповідність фактичним об'ємам виконаних робіт, чого здійснено позивачем не було.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-2в) на суму 574 579,92 грн., який підписано представниками замовника (відповідача) та генпідрядника (позивача) і посвідчено печатками сторін, належним чином засвідчена позивачем копія якого надана до матеріалів позову, а оригінал досліджувався в судовому засіданні, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень підрядні роботи на об'єкті: магазин по вул.. М.Коцюбинського, 8, с. Чайки Києво -Святошинського району Київської області.
Згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-3) на суму 574 579,92 грн., яка підписана представниками замовника (відповідача) та генпідрядника (позивача) і посвідчена печатками сторін, належним чином засвідчена позивачем копія якої надана до матеріалів позову, а оригінал досліджувався в судовому засіданні, вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень підрядних робіт на об'єкті: магазин по вул.. М.Коцюбинського, 8, с. Чайки Києво -Святошинського району Київської області складає 574 579,92 грн.
Судом встановлено, що у акті приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-2в) на суму 574 579,92 грн. та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-3) на суму 574 579,92 грн. вказано, що вони складені на виконання робіт за договором № 14 від 02.06.2008, але судом встановлено, що договір № 14 від 02.06.2008 -не підписано відповідачем, що сторонами по справі не заперечувалось.
В свою чергу, позивач 31.01.2011 через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення, відповідно до яких збільшив позовні вимоги стосовно суми основного боргу до 574 579,20 грн. за актом виконаних робіт КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт КБ-2в, з тих підстав, що договір № 14 від 02.06.2008 -не підписано, а часткова оплата в сумі 75 560,00 грн., яку позивач врахував у якості часткової оплати виконаних робіт по акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-2в) на суму 574 579,92 грн. та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-3) на суму 574 579,92 грн. -фактично є оплатою по іншому договору між сторонами, правовідносини за яким не є предметом спору.
В свою чергу, відповідач заперечував обсяги робіт, зазначені акті приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-2в) на суму 574 579,92 грн., вартість яких відображена у довідці про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-3) на суму 574 579,92 грн., а відтак наголошував на безпідставності вимог про стягнення 574 579,92 грн.
В свою чергу, позивачем до матеріалів справи було додано Акт контрольного обміру будівельних робіт, які виконувались ТОВ «Оздоббуд»на вбудовано-прибудованих приміщеннях перукарні, аптеки, магазину за адресою с. Чайки, вул.. Коцюбинського, 8 від 24.07.2008, складений за участю представників позивача та відповідача, згідно якого присутніми представниками встановлено, що загалом по обсягами робіт на об'єкті було виконано робіт на суму 2 429 460,00 грн., вартість оплачених робіт становить 1 376 879, 00 грн.
Також, позивачем було направлено на адресу відповідача претензії № 24 від 23.10.2009 та № 15 від 17.05.2010, направлення яких підтверджується витягом з електронного журналу поштової установи (Укрпошти) від 28.10.2009 та від 17.05.2010, з вимогами оплати заборгованість за виконані роботи по акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-2в) на суму 574 579,92 грн. та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-3) на суму 574 579,92 грн. з посиланням на договір № 14.
Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 було задоволено клопотання відповідача та призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо фактичного виконання підрядних робіт по влаштуванню магазину по вул. Коцюбинського, 8, с.Чайки, Києво-Святошинського району Київської області, та вартості виконаних робіт, на підтвердження виконання яких позивачем надано акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 на суму 574 579,20 грн. та відповідну довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008, і проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
07.03.2011 судом було задоволено клопотання експерта КНІСЕ щодо витребування додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених на експертизу, зокрема зобов'язано сторін надати експерту дозвільну, проектну та проектно-кошторисну документацію на виконання ремонтно-будівельних робіт з влаштування магазину по вул. М.Коцюбинського, 8, с. Чайки Києво -Святошинського району Київської області, виконавчу документацію, техпаспорт.
Відповідно до повідомлення КНІСЕ № 1561/11-15 від 14.04.2011 про неможливість надання висновку судової будівельно -технічної експертизи, у зв'язку з ненаданням необхідних документів експерту, експерт повідомив про неможливість надання висновку судової будівельно -технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 було задоволено клопотання відповідача та повторно призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо фактичного виконання підрядних робіт по влаштуванню магазину по вул. Коцюбинського, 8, с.Чайки, Києво-Святошинського району Київської області, та вартості виконаних робіт, на підтвердження виконання яких позивачем надано акті приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 на суму 574 579,20 грн. та відповідну довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008, і проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
02.08.2011 судом було задоволено клопотання експерта КНІСЕ щодо витребування додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених на експертизу, зокрема зобов'язано сторін надати експерту дозвільну, проектну та проектно-кошторисну документацію на виконання ремонтно-будівельних робіт з влаштування магазину по вул. М.Коцюбинського, 8, с. Чайки Києво -Святошинського району Київської області, виконавчу документацію, техпаспорт.
Відповідно до повідомлення КНІСЕ № 6162/11-43 від 08.11.2011 про неможливість надання висновку судової будівельно -технічної експертизи, у зв'язку з ненаданням необхідних документів експерту, експерт повідомив про неможливість надання висновку судової будівельно -технічної експертизи.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вимогами статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Стаття 208 Цивільного кодексу України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк термін виконання боржником обов'язку не встановлено або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що оскільки між сторонами договір № 14 від 02.06.2008 не є укладеним у розумінні статті 180 Господарського кодексу України, адже відповідачем його не підписано і печаткою не посвідчено, а відтак між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини з виконання підрядних робіт, оскільки позивач, належним чином виконав зобов'язання по виконанню робіт на користь відповідача, а відповідачем виконані роботи прийняті без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується відповідними документами: актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-2в) на суму 574 579,92 грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-3) на суму 574 579,92 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні).
Також, суд враховує і те, що Актом контрольного обміру будівельних робіт, які виконувались ТОВ «Оздоббуд» на вбудовано-прибудованих приміщеннях перукарні, аптеки, магазину за адресою с. Чайки, вул.. Коцюбинського, 8 від 24.07.2008 не встановлено по яким саме роботам сторонами виявлені розбіжності, а відтак, виконані позивачем роботи на об'єкті на суму 574 579,92 грн. виконані позивачем та прийняті відповідачем і у відповідача, враховуючи приписи ст. 526 Цивільного кодексу України, виник обов'язок по їх оплаті.
Таким чином, оскільки між сторонами виникли правовідносини підряду шляхом укладення договору у спрощеній формі шляхом прийняття позивачем до виконання замовлень відповідача, відтак, строк оплати виконаних позивачем робіт між сторонами не встановлений, і має визначатись з урахуванням вимог закону, зокрема ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто у семиденний строк з моменту виставлення вимоги.
Як встановлено судом, позивачем було направлено на адресу відповідача претензії № 24 від 23.10.2009 та № 15 від 17.05.2010, направлення яких підтверджується витягом з електронного журналу поштової установи (Укрпошти) від 28.10.2009 та від 17.05.2010, з вимогами оплати заборгованість за виконані роботи по акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-2в) на суму 574 579,92 грн. та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-3), які були отримані відповідачем 30.10.2009 та 19.05.2010 (відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення) і які суд визнає за листи-вимоги згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, отже відповідач повинен був виконати свої зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк передбачений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, а саме до: 06.11.2009 включно (7 днів з моменту отримання першої вимоги - претензії № 24 від 23.10.2009 (отримана 30.10.2009)), чого відповідачем всупереч ст.ст. 526, 530 ч. 2 Цивільного кодексу України здійснено не було. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.
Посилання відповідача на те, що роботи, які зазначені у Акті приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 р. на суму 574 579,20 грн. -позивачем не виконувались і їх включення у акт було здійснено безпідставно -судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, оскільки позивач належним чином виконав зобов'язання по виконанню робіт на користь відповідача, а відповідачем виконані роботи прийняті без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується відповідними документами: актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-2в) на суму 574 579,92 грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (форми КБ-3) на суму 547 579,92 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх. Належних і допустимих доказів спростування вищевказаних обставин на нас вирішення спору в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 574 579,92 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, прийняті але не оплачені відповідачем роботи -в розмірі 574 579,92 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 123 257,69 грн. за період з жовтня 2008 року по жовтень 2010 року та 3% річних в сумі 31 361,04 грн. за період з жовтня 2008 року по грудень 2010 року, суд дійшов наступних висновків.
Вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті виконаних робіт в розмірі 574 579,92 грн., прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання в сумі 574 579,92 грн. по оплаті виконаних позивачем робіт відбувалось з 07.11.2008 (оскільки оплата виконаних позивачем робіт мала бути здійснена у строк передбачений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, а саме до: 06.11.2009 включно (7 днів з моменту отримання першої вимоги - претензії № 24 від 23.10.2009)) по жовтень 2010 (дата визначена позивачем самостійно як гранична щодо нарахування інфляційних втрат) та по грудень 2010 (дата визначена позивачем самостійно як гранична щодо нарахування 3% річних), а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За розрахунком суду з врахуванням листа Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р "Рекомендации относительно порядка применения индексов инфляции при рассмотрении судебных дел" сума інфляційних втрат складає 147 082,46 грн.:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
07.11.2008 - 31.10.2010574579.921.256147092.46
Але оскільки позивачем заявлено суму інфляційних втрат в сумі 123 257,69 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 123 257,69 грн.
За розрахунком суду, розмір 3% річних складає 37 072,21 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума
574579.9207.11.2008 - 31.12.20107853 %37072.21
Але оскільки позивачем заявлено суму 3% річних в сумі 31 361,04 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 31 361,04 грн.
З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 574 579,92 грн. основного боргу, 123 257,69 грн. інфляційних втрат та 31 361,04 грн. 3% річних.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб»(код ЄДРПОУ 02023732, місцезнаходження: 03170 м. Київ, бул. Р.Ролана, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд"(код ЄДРПОУ 31360751, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 4) суму основного боргу в розмірі 574 579 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 20 коп. основного боргу, 123 257 (сто двадцять три тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 69 коп. інфляційних втрат та 31 361 (тридцять одну тисячу триста шістдесят одну) грн. 04 коп. 3% річних, а також 7 291 (сім тисяч двісті дев'яносто одна) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд"(код ЄДРПОУ 31360751, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 4) державне мито в сумі 861 (вісімсот шістдесят одну) грн. 28 грн., зайво сплачене платіжним дорученням № 79 від 30.11.2010, а також 206 (двісті шість) грн. 00 коп. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 56 від 20.10.2010.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
дата складання повного тексту рішення -27.04.2012