ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-54/3390-2012 27.04.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Донецьк
до 1. відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ
2. товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Феліз», м. Кіровоград
про стягнення 55443,21 грн.
при секретарі судового засідання Яковлевої К.А.
представники:
від позивача -ОСОБА_1 (дов. № ГН-96-Ю від 03.01.2012 р.),
від відповідача -1. не з'явився;
2. ОСОБА_2 (дов. № 2 від 15.03.2012 р.);
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до 1. відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі-відповідач 1), 2. товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Феліз»(далі-відповідач 2) про стягнення в порядку регресу 55443,21 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 55443,21 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача 1, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача 1, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми, та до відповідача 2 у вигляді різниці між фактично понесеною позивачем шкодою та страховим відшкодуванням, яке підлягає відшкодуванню відповідачем 1, як страховиком винної особи, позивачу в порядку регресу.
Представник позивача в судових засіданнях 03 квітня 2012 року та 27 квітня 2012 року підтримав позов.
Відповідач 1 відзив на позов не надав, проте, в судовому засіданні 03 квітня 2012 року був присутній представник відповідача 1, який заперечував проти позову. В судове засідання 27 квітня 2012 року представник відповідача 1 не з'явився; про час і місце судового засідання відповідач 1 повідомлений належним чином, відповідач 1 про причини неявки представника в судове засідання 27 квітня 2012 року суд не повідомив.
Відповідач 2 в судове засідання 03 квітня 2012 року не з'явився, відзив на позов не надав. В судовому засіданні 27 квітня 2012 року був присутній представник відповідача, проте, письмового відзиву на позов, письмових заперечень чи пояснень суду не надав, від відповідача 2 до суду зазначених документів до дати судового засідання також не надходило.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29 вересня 2008 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладено Договір № 037648-02-21-01 добровільного страхування наземного транспорту, за яким Позивачем застраховані майнові інтереси ОСОБА_3, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за зазначеним договором є Комінтернівське відділення Харківського ФО АКБ «Укрсоцбанк».
06 липня 2011 року о 18 годині 50 хвилин по просп. 50-річчя ВЛКСМ в м. Харкові, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ21043», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ «Вікторія-Феліз»під керуванням ОСОБА_4, та наземного транспортного засобу автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить та під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ДАІ.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 27 липня 2011 року у справі № 3-3612/11 встановлено порушення ОСОБА_4 п. 10.4. Правил дорожнього руху України, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з Рахунками № ЗиФ - 0116402 від 11.07.2011 р. ВАТ «Завод ім. Фрунзе», № Ч5-00000044 від 15.07.2011 р. фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 55443,21 грн.
Відповідно до умов п. 10.16 Договору № 037648-02-21-01 якщо на момент виплати страхового відшкодування страховий платіж за Договором сплачений страхувальником не в повному обсязі, страховим має право зменшити суму страхового відшкодування на несплачену частину платежу в рахунок погашення страхового платежу за Договором.
Страховим актом № 2604-02 від 19.08.2011 р., пошкодження транспортного засобу автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 06 липня 2011 року о 18 годині 50 хвилин по просп. 50-річчя ВЛКСМ в м. Харкові, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 51473,80 грн. (55443,21 грн. вартості відновлювального ремонту-3969,41 грн. зарахування в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу).
Позивачем згідно з платіжними дорученнями № 10181 від 19.08.2011 року та 04.11.2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 51473,80 грн. ремонтній організації ВАТ «Завод ім. Фрунзе».
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника транспортного засобу автомобіля «ВАЗ21043», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ТОВ «Вікторія-Феліз», застрахована відповідачем 1 згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6864691, копія якого наявна в матеріалах справи.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «ВАЗ21043», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем 1, що підтверджується Полісом № ВЕ/6864691, то саме Відповідач 1 зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи.
Полісом № ВЕ/6864691 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 50000 грн. 00 коп. та франшизу у розмірі 510,00 грн.
14.11.2011 року позивачем направлено відповідачу 1 Заяву про страхове відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, у розмірі 55443,21 грн.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідач відповіді на Заяву не надав, сплату страхового відшкодування в порядку регресу в межах ліміту відповідальності не здійснив.
Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, внаслідок керування якою транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, застраховано відповідачем 1 згідно з Полісом № ВЕ/6864691, саме відповідач 1 зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, тому позов в частині стягнення з відповідача 1 страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 50000,00 грн. підлягає частковому задоволенню у розмірі 49490,00 грн. (50000,00 грн. ліміт відповідальності -510,00 грн. франшиза).
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. (ст. 1192 ЦК України).
Статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на зазначені вище норми права, враховуючи, що позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування, цивільна відповідальність особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулось пошкодження застрахованого автомобіля, застрахована відповідачем 1, який має відшкодувати Позивачу в порядку регресу шкоду в межах ліміту відповідальності за винятком франшизи у розмірі 49490,00 грн., позивач набув право вимоги до відповідача 2, як до особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в межах заявлених позовних вимог у розмірі 5443,21 грн.
Таким чином оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, код 31650052) 49490,00 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 00 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1436,67 грн. (одна тисяча чотириста тридцять шість грн. 67коп.) витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Феліз»(25008, м. Кіровоград, вул. Курганна, 28 А, код 31146326) на корить приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, код 31650052) 5443,21 грн. (п'ять тисяч чотириста сорок три грн. 21 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 158,02 грн. (сто п'ятдесят вісім грн. 02коп.) витрат по сплаті судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.05.2012 р.
Суддя Л.М. Шкурдова