08 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2н-1670/96/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року у справі № 2а-4465/10/1670 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, -
04 жовтня 2011 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у відкритті провадження за нововиявленими обставинами відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 19 квітня 2012 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що останній просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року у справі № 2а-4465/10/1670 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, якою було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Вказана ухвала набрала законної сили 01 грудня 2010 року.
Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини (частина 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається зі змісту ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року, 22 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою щодо визнання незаконним нерозгляд заявлених відводів у справі № 2а-46619/09/1670 в судовому засіданні 18 січня 2010 року відповідно до вимог, визначених частиною 2 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, неприйняття рішення (ухвал) по заявлених відводах у даній справі та порушення прав та інтересів позивача та вимог частини 2 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на те, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Компетенція адміністративних судів згідно пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Поняття суб'єкта владних повноважень, рішення, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, визначено у пункті 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7, 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, суди і судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Скарги на дії, бездіяльність і рішення суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному відповідно Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінально процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (в частині апеляційного чи касаційного оскарження), Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються процесуальні дії судді та суду, пов'язані з розглядом адміністративної справи.
Таким чином, спір випливає не з дій чи бездіяльності суду, як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а з його діяльності, пов'язаної з відправленням правосуддя відповідно до процесуальних норм, якими передбачена процедура розгляду справи.
Відповідно до статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Згідно із зазначеними положеннями Конституції, рішення суду і відповідно до них дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язаних із відкриттям провадження у справі, її підготовкою та розглядом у судовому засіданні) можуть бути оскаржені у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не шляхом звернень до суду першої інстанції із скаргами, що є порушенням принципу незалежності суддів, і заборони втручання у вирішення справи незалежним судом.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Прийняте відповідачем рішення не є управлінським, а є процесуальним, вчиненим при виконанні суддею своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя, і тому його законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на викладене, Полтавський окружний адміністративний суд при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а є суб'єктом відправлення правосуддя, у зв'язку із чим спір, з яким звернувся позивач, не належить до компетенції адміністративного суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року у справі № 2а-4465/10/1670 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій незаконними необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року у справі № 2а-4465/10/1670 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій незаконними - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 10 травня 2012 року.
Суддя А.О. Чеснокова