ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
09 квітня 2012 р. № 2а-37/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді - Потабенко В.А.
за участю секретаря судового засідання -Гойни Є.А.,
з участю:
представника позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно довіреності,
представника третьої особи -ОСОБА_3, згідно довіреності,
відповідача -ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, про виконання вимог приписів, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ІДАБК у Львівській області до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_6, в якій позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог від 09.04.2011 року, просить винести рішення про зобов'язання відповідачів виконати вимоги приписів від 05.10.2011 року № 5-л та № 6-л, а саме: демонтувати надбудову на даху житлового будинку АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем, у результаті проведеної перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, встановлено порушення ч. 5 ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність". А саме, по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самовільно, без затвердженої проектної документації, провели будівельні роботи з надбудови приміщення виходу на дах житлового будинку, внаслідок чого оголовок блоку димовентканалів зблокованого житлового будинку АДРЕСА_2, не відповідає вимогам п. ж.15 Додатку Ж ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання". Даний факт підтверджується "Експертним висновком" № 11.Н.46.74.04715/5678 від 02.09.2011 року, виготовленим ДП "Західний експертно-технічний центр Держгірхімпромнагляду України. За результатами проведеної ІДАБК у Львівській області перевірки складено акт № 42-л від 04.10.2011 року та видано приписи № 5-л та № 6-л від 05.10.2011 року про демонтаж надбудови на даху житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. 08.11.2011 року позивачем складено акт проведення позапланової перевірки № 65-л, яким зафіксовано факт невиконання відповідачами вимог приписів. Оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовляються самостійно демонтувати надбудову на даху житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Львові, позивач змушений звернутись до суду.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, подали додаткові докази, просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з тих підстав, що 26.09.2011 року Личаківським районним судом м. Львова винесено ухвалу від 06.09.2011 року про забезпечення позову у справі № 2-4206/2011 року за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Личаківська РА, ІДАБК у Львівській області, ОСОБА_3, ОСОБА_6, про демонтаж самочинно здійсненої реконструкції будинку. Відповідно, даною ухвалою відповідачам заборонено вчиняти будь-які дії щодо провадження будівництва у будинку по АДРЕСА_1. Таким чином, виконати вимоги приписів №5 та №6 від 05.10.2011 року є неможливим без порушення заборони суду. Також зазначила про те, що 24.10.2011 року звернулася із листом до ІДАБК у Львівській області, в якому просила роз'яснити можливість виконання приписів. Однак, відповіді у встановлені строки отримано не було. В зв'язку з наведеним просила у задоволенні позову відмовити.
Відповідач-2 ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.
Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому підтримала дані нею раніше письмові пояснення, суть яких зводиться до наступного. Відповідачами з порушенням будівельних норм самовільно збудовано приміщення виходу на дах будинку АДРЕСА_1. Львівською міською радою 07.07.2011 року подано до Личаківського районного суду м. Львова позов про демонтаж зазначеної добудови та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. 01.07.2011 року прокуратурою Личаківського районі м. Львова подано позов до забудовників про звільнення само захопленої земельної ділянки та демонтаж зведеної на ній будівлі. Всупереч неодноразовим приписам ІДАБК у Львівській області про зупинення виконання будівельних робіт, будівельні роботи було продовжено. 06.09.2011 року ухвалою Личаківського суду м. Львова позов ЛМР забезпечено шляхом заборони вчиняти будь-які дії з продовження будівництва. Винесені позивачем приписи від 05.10.2011 року № 5-л та № 6-л про демонтаж прибудови відповідачі відмовилися виконувати, мотивуючи це вимогою ухвали про забезпечення позову не вчиняти будь-які дії з продовження будівництва. Зазначає, що заборона існує на будівництво, а не на демонтаж зазначеної в ухвалах прибудови. Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи у її відсутність до тсуду не надходило.
Відтак, суд вважає, справу можливо розглядати у її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Заслухавши представників позивача, відповідача ОСОБА_4, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
04.10.2011 року Інспекцією державного архітектурно -будівельного у Львівській області проведено перевірку дотримання містобудівного законодавства при виконанні будівельних робіт з реконструкції індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 в м. Львові.
За результатами перевірки 04.10.2011 року позивачем складено акт проведення перевірки № 42-л, яким встановлено, що по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без затвердженої проектної документації проведено будівельні роботи з надбудови приміщення виходу на дах житлового будинку № 3, внаслідок чого оголовок блоку димовентканалів зблокованого житлового будинку АДРЕСА_2 не відповідає вимогам п. ж.15 Додатку Ж ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання".
Дане порушення підтверджено також наявною в матеріалах справи копією експертного висновку № 11.Н.46.74.04715/5678 від 02.09.2011 року про відповідність нормативним актам з питань охорони праці -Обстеження технічного стану димових та вентиляційних каналів житлового будинку АДРЕСА_2 у м. Львові, виготовленого ДП "Західний експертно-технічний центр Держгірхімпромнагляду України". Так, висновком на підставі візуального технічного обстеження димових і вентиляційних каналів будинку АДРЕСА_2, встановлено, що блок № 2 не відповідає вимогам нормативних актів з питань охорони праці, що є вимогою п. Ж15 Додатку Ж ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання". Додатково зазначено, що, зі слів відповідачки ОСОБА_4, будівельні роботи нею проведено до отримання припису № 1л від 23.08.2011 року, яким зобов'язано відповідачку зупинити будівельні роботи.
На усунення виявленого порушення ч. 5 ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" позивачем 05.10.2011 року винесено припис № 5-л та № 6-л, відповідно до яких ІДАБК у Львівській області вимагало від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою усунення порушень містобудівного законодавства в 15-денний термін з дня отримання припису демонтувати надбудову на даху житлового будинку на АДРЕСА_1 у м. Львові.
Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт № 65-л, що складений 08.11.2011 року ІДАБК у Львівській області, встановлено, що приписи інспекції № 5-л та № 6-л щодо демонтажу надбудови на даху житлового будинку на АДРЕСА_1 в м. Львові станом на 08.11.2011 року не виконано, надбудову не демонтовано.
Сторонами не заперечувався факт того, що відповідачами вказані приписи ІДАБК у Львівській області оскаржено не було.
Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України, справу адміністративної юрисдикції визначено, як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).
Компетенція адміністративних судів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом.
Частиною 2 статті 50 КАС України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі ЦК України) у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій відповідно до ст. 31 Закону України «Про планування і забудову територій»здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.
Відповідно до Положення «Про інспекцію архітектурно-будівельного контролю у Львівській області»інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області є територіальним органом Державної архітектурно - будівельної інспекції, утворена відповідно до наказу Держархбудінспекції від 26.10.2007 р. № 69, входить до сфери її управління, підзвітна і підконтрольна їй.
Згідно з абз. 2 п.п. 13 п. 5 Положення «Про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області», ст. 244-6, 254, п. 32, ч. 1, ст. 255, 256, 276-279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, начальник інспекції та його заступники мають право розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, а позивач вправі видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства (п.п. 5 п. 5 Положення «Про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області»).
Згідно ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Стаття 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»вказує, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку визначеному ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про архітектурну діяльність», замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 1.1 Положення «Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт»дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на основі поданих замовником документів, передбачених ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території».
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, згідно з ч. 2 ст. 376 ЦК України не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, у відповідності з ч. 3 ст. 376 ЦК України може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суть позову визначається з урахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін. Це свідчить про те, що позов виступає процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі компетентного органу -суду. Елементи позову є: 1) предмет; 2) підстава; 3) зміст. Предметом є та частина, яка характеризує матеріально-процесуальну вимогу позивача до відповідача стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Підстави позову складають підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази. Підставами позову є: 1) юридичні факти, що визначаються нормами матеріального права; 2) доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-процесуального характеру і на підставі яких можливо зробити висновок про їх наявність чи відсутність. Підстави поділяються на: 1) активні; 2) пасивні. Активні -які підтверджують, що право належить позивачу, а виконання певних обов'язків -відповідачу. Пасивні -факти, з яких видно, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача. Змістом позову є звернена до суду вимога позивача про здійснення певних дій з зазначенням способу судового захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що, оскільки, позивач є суб'єктом владних повноважень, який вправі звертатися до суду із заявленими вимогами, а відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допущено порушення вимог чинного законодавства при здійсненні будівництва, не оскаржено приписи №5 та №6 від 05.10.2011 року у встановленому законом порядку, від виконання вимог приписів відповідачі ухиляються і не бажають їх виконувати, то позовні вимоги є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом при винесенні рішення також враховано факт прийняття рішення виконавчим комітетом Львівської міської ради від 26.08.2011 року № 785 про задоволення протесту прокурора Личаківського району м. Львова та про скасування розпорядження Голови Личаківської РА від 03.11.2006 року № 1841 "Про надання дозволу на реконструкцію будинку АДРЕСА_1 з прибудовою та надбудовою", на підставі якого було здійснено спірну надбудову на даху житлового будинку; а також факт скасування 04.03.2011 року заступником начальника ГУ МНС України у Львівській області експертного висновку від 20.08.2010 року № 4/722, виданого Львівським РВ м. Львів по експертизі проекту реконструкції будинку АДРЕСА_1 в м. Львові з переплануванням частини приміщень та з розширенням площі за рахунок прибудови двоповерхового блоку.
Додатково суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази законності проведеної відповідачами надбудови. Крім того, враховуючи ухвали про забезпечення позову, винесені Личаківським районним судом м. Львова, суд зазначає, що виконання вимоги приписів ІДАБК у Львівській області про демонтаж спірної надбудови на даху житлового будинку АДРЕСА_1 не суперечить вимогам ухвал Личаківського районного суду м. Львова від 06.09.2011 року та від 26.09.2011 року про заборону відповідачам вчиняти будь-які дії щодо продовження будівництва та узаконення самочинного будівництва будинку АДРЕСА_1 у м. Львові. Адже демонтаж не можна ототожнювати із проведенням будівельних робіт. Таким чином, посилання відповідачки ОСОБА_4 на те, що нею не було отримано відповіді ІДАБК у Львівській області на лист про роз'яснення, як їй виконати вимоги приписів, не береться судом до уваги.
З урахування всього викладеного суд вважає, що позовні вимоги ІДАБК у Львівській області є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідачів не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18-19, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_4 виконати вимоги припису Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 05 жовтня 2011 року № 5-л, а саме: демонтувати надбудову на даху житлового будинку АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_5 виконати вимоги припису Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 05 жовтня 2011 року № 6-л, а саме: демонтувати надбудову на даху житлового будинку АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Потабенко В.А.