КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
31 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-3774/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції до військової частини А1201 про стягнення податкового боргу,
Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до військової частини А1201 про стягнення податкового боргу у розмірі 115 259, 01 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач має узгоджені суми податкових зобов'язань зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 114 993, 49 грн., з яких 111 983 грн. - за податковими розрахунками за 2008-2010 роки; 1 048, 50 грн. - за податковим повідомленням-рішенням №0001101700/0 від 31.03.09; 597, 50 грн. - за податковим повідомленням-рішенням №0002671700/0 від 24.07.09; 597, 50 грн. - за податковим повідомленням-рішенням №0004401700/0 від 06.11.09; 766, 99 грн. - за податковим повідомленням-рішенням №0001331700/0 від 16.11.09; а також з екологічного податку у сумі 265, 52 грн., з яких 252, 08 грн. - за податковими деклараціями за 1-2 квартали 2011 року; 13,44 грн. - за уточнюючою декларацією за 1 квартал 2011 року. Зважаючи на те, що ці суми у визначені строки відповідачем не сплачено, тому вони є податковим боргом, який позивач просить суд стягнути на свою користь з рахунків платника у банках.
У ході судового розгляду справи представник позивача відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу з екологічного податку у розмірі 265, 52 грн. та зменшив розмір позовних вимог про стягнення податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до 104 866, 49 грн., підтримавши позовні вимоги у цій частині, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.
Ухвалою суду від 31.10.11 провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу з екологічного податку у розмірі 265,52 грн. закрито.
Представники відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Стверджуючи, що оскільки відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" майно, яке закріплене за військовими частинами, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління, а тому звільняється від сплати усіх видів податків, а також посилаючись на те, що кошторисами військової частини на 2008 -2010 роки не передбачене фінансування на оплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, просили суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Військова частина А1201 з 25.09.97 зареєстровано як юридична особа Міністерством оборони України (а.с. 7-8), перебуває на податковому обліку в Знам'янській ОДПІ. (а.с. 9)
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни тощо.
Згідно з п. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) покладається на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції.
Як визначено пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Встановлено, що відповідач є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. У зв'язку з невиконанням податкових зобов'язань у нього утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
За змістом ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.
Судом встановлено, що відповідачем до Знам'янської ОДПІ подані розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2008, 2009, 2010 роки, у яких ним самостійно нараховано суму податку до сплати на відповідний рік та визначено рівні частини податку, які підлягали щоквартальній сплаті. (а.с.12-15). Однак, у встановлені строки відповідачем вказаний податок не сплачено, що призвело до виникнення боргу у сумі 101 856 грн., з яких 10 129 грн. - за ІІІ квартал 2008 року, 10128 грн. -за ІУ квартал 2008 року, 11162 грн. -за І квартал 2009 року, 11161 грн. -за ІІ квартал 2009 року, 11161 грн. -за ІІІ квартал 2009 року, 11161 грн. -за ІУ квартал 2009 року, 9 239 грн. -за І квартал 2010 року, 9 239 грн. -за ІІ квартал 2010 року, 9 238 грн. -за ІІІ квартал 2010 року, 9 238 грн. -за ІУ квартал 2010 року.
Крім цього, податковим повідомленням-рішенням Знам'янської ОДПІ №0001101700/0 від 31.03.09, прийнятим на підставі акту перевірки №76/1710/08388245 від 30.03.09 (а.с. 16), яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбаченого ч. 2 ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", відповідачеві згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено податкове зобов'язання з вказаного податку за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 048, 50 грн. (а.с.16 зв.). Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 31.03.09, у встановленому порядку ним не оскаржувалося, однак у визначений строк вказана сума штрафу не сплачена.
Податковим повідомленням-рішенням Знам'янської ОДПІ №0002671700/0 від 24.07.09, прийнятим на підставі акту перевірки №214/1710/08388245 від 24.07.09 (а.с. 17), яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбаченого ч. 2 ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", відповідачеві згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено податкове зобов'язання з вказаного податку за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 597, 50 грн. (а.с.17 зв.). Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 24.07.09, у встановленому порядку ним не оскаржувалося, однак у визначений строк вказана сума штрафу не сплачена.
Податковим повідомленням-рішенням Знам'янської ОДПІ №0004401700/0 від 06.11.09, прийнятим на підставі акту перевірки №330/1710/08388245 від 30.10.09 (а.с. 18), яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбаченого ч. 2 ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", відповідачеві згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено податкове зобов'язання з вказаного податку за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 597, 50 грн. (а.с.18 зв.). Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 06.11.09, у встановленому порядку ним не оскаржувалося, однак у визначений строк вказана сума штрафу не сплачена.
Податковим повідомленням-рішенням Знам'янської ОДПІ №0001331700/0 від 16.03.10, прийнятим на підставі акту перевірки №44/1710/08388245 від 15.03.10 (а.с. 19), яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбаченого ч. 2 ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", відповідачеві згідно з пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено податкове зобов'язання з вказаного податку за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 766, 99 грн. (а.с.20). Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 30.03.10, у встановленому порядку ним не оскаржувалося, однак у визначений строк вказана сума штрафу не сплачена.
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу, суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань на час виникнення спірних відносин регулювався Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 (надалі -Закон №2181).
За визначенням, наведеним у п. 1.3 ст.1 Закону №2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. (абз.3 п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону №2181).
Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктами 17.1, 17.3 ст.17 Закону №2181 передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Зокрема, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Наразі порядок погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.11.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За визначеннями, наданими пп. 14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Таким чином, у ході судового розгляду підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 104 866,49 грн., що узгоджується з даними облікової картки відповідача (а.с. 40-43). Доказів погашення цього боргу суду не надано.
Заперечення відповідача проти позовних вимог про стягнення вказаного податкового боргу обґрунтовані посиланням на статтю 14 Закону України "Про Збройні Сили України", яка передбачає, що Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно з законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.
Оцінюючи доводи відповідача про звільнення його від сплати податків на підставі вищевказаної норми, суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначав Закон України "Про систему оподаткування".
Частинами 1, 3 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" передбачалося, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є загальнообов'язковим податком і стягується на всій території України.
Пільги щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів передбачені статтею 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів". У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства" від 16.07.99 установи та організації Міністерства оборони України виключено з переліку суб'єктів, що звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Враховуючи те, що Закон України "Про Збройні Сили України" не є актом податкового законодавства, тому ним не можуть встановлюватися пільги щодо оподаткування, а відтак, посилання на вказаний Закон як підставу для звільнення від сплати податкового боргу є необґрунтованим.
У зв'язку з цим суд також відхиляє доводи відповідача про наявність у спірних правовідносинах конфлікту інтересів, передбаченого пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки норми, передбачені Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, як спеціальним законом з питань оподаткування, мають пріоритетне значення перед загальними нормами Закону України "Про Збройні Сили України".
Також суд визнає юридично необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних призначень на виконання його зобов'язань перед бюджетом, оскільки чинним законодавством така обставина як підстава для звільнення від обов'язку сплатити податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів не передбачена.
Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами, як підстави для відмови у позові, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Воднораз, граничні строки стягнення податкового боргу встановлені п.15.2 ст.15 Закону №2181, яким передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Аналогічним чином визначає строк стягнення податкового боргу норма п. 102.4 ст.102 ПК України, згідно з якою у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Наведене свідчить, що позовні вимоги податкового органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України №203/11/13-11 від 10.02.11.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг, який є предметом спору у даній справі, виник зокрема, у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, визначених ним у розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2008 рік (а саме за ІІІ та ІУ квартали 2008 року, що передбачало сплату податку до 15 жовтня 2008 року та 15 січня 2009 року відповідно), на 2009 рік (який передбачав сплату податку до 15 квітня 2009 року, 15 липня 2009 року, 15 жовтня 2009 року, 15 січня 2010 року), а також на 2010 рік (який передбачав сплату податку до 15 квітня 2010 року, 15 липня 2010 року, 15 жовтня 2010 року, 15 січня 2011 року). Крім того, до виникнення податкового боргу призвела несплата відповідачем у встановлені строки узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0001101700/0 від 31.03.09, №0002671700/0 від 24.07.09, №0004401700/0 від 06.11.09, №0001331700/0 від 16.11.09.
З даним позовом про стягнення податкового боргу позивач звернувся до суду 06.10.11, тобто у межах 1095 днів (3 років) з дня виникнення податкового боргу (16.10.08).
Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Встановлено, що позивачем у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу у 2007 році, в порядку, передбаченому п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", направлялися письмові вимоги щодо погашення суми податкового боргу №1/29 від 24.07.07 (а.с. 46), №2/30 від 11.09.07 (а.с. 27), які вручені відповідачеві і наразі податковим органом не відкликані.
Підпунктами 20.1.18, 20.1.28 п. 20 ст. 20 ПК України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, вимоги даного адміністративного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.
Стягнути з рахунків військової частини А1201 у банках, що її обслуговують, на користь Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції податковий борг у розмірі 104 866, 49 грн. (сто чотири тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 49 копійок).
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повний текст постанови складено 04.11.11.