КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2675/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Новоархангельського району, який діє в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Прокурор Новоархангельського району, який діє в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі (надалі - УПФУ в Новоархангельському районі), звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій у розмірі 1 908,80 грн., визначених вимогами про сплату боргу №Ф-90 від 22.11.10, №Ф-4 від 04.02.11, рішенням про застосування фінансових санкцій №55 від 20.05.11.
У судове засідання прокурор та сторони, будучи належним чином повідомленими про його дату, час та місце, не прибули. При цьому прокурором та позивачем подано заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 з 22.11.93 зареєстрований як фізична особа-підприємець Новоархангельською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, з 11.01.94 перебуває на обліку в УПФУ в Ново-архангельському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. (а.с. 14-16)
Встановлено, що відповідач обрав на 2010 рік спосіб оподаткування доходів, одержаних від підприємницької діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту, в порядку передбаченому статтею 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", сплачуючи фіксовану плату прибуткового податку за патент у розмірі 90 грн. щомісяця.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" передбачено, що до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків від сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків від сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України від 08.07.10 №2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.10) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Як визначено абзацом 9 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, який у період з 01.07.10 по 30.09.10 відповідно до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" становив 888 грн., в період з 01.10.10 по 30.11.10 - 907 грн., в період з 01.12.10 по 31.12.10 - 922 грн. та ставку, визначену ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 33,2 %, мінімальний страховий внесок для платників єдиного та фіксованого податку у липні - вересні 2010 року становив 294, 82 грн. (888 грн. х 33,2 %) у місяць, у жовтні - листопаді 2010 року - 301, 12 грн. (907 грн. х 33, 2 %), у грудні 2010 року - 306, 10 грн. (922 грн. х 33, 2%).
Відповідно до положень частин 1, 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, є квартал.
Наведене свідчить, що відповідач, як фізична особа-підприємець, який обрав особливий спосіб оподаткування за фіксованим податком, зобов'язаний сплатити страхові внески за ІІІ квартал 2010 року у строк до 20 жовтня 2010 року, за ІУ квартал 2010 року - у строк до 20 січня 2011 року, у розмірі, що з урахуванням частини фіксованого податку повинен становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з якої сплачуються страхові внески.
У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений строк суми страхових внесків за ІІІ квартал 2010 року у розмірі не менше мінімального страхового внеску, УПФУ в Новоархангельському районі на підставі даних картки його особового рахунку, з урахуванням частини сум сплаченого фіксованого податку, сформовано вимогу №Ф-90 від 22.11.10 про сплату боргу на суму 857,46 грн. ((294, 82 грн. - (90 грн. х 10%)) х 3 міс.), яку направлено відповідачеві.
Також, у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений строк суми страхових внесків за ІУ квартал 2010 року у розмірі не менше мінімального страхового внеску, УПФУ в Новоархангельському районі на підставі даних картки його особового рахунку, з урахуванням частини сум сплаченого фіксованого податку, сформовано вимогу №Ф-4 від 04.02.11 про сплату боргу на суму 881,34 грн. ((301, 12 грн. - (90 грн. х 10%)) х 2 міс + (306, 10 грн. - (90 грн. х 10%)) х 1 міс.).
Вказані вимоги направлено відповідачеві для виконання.
Згідно з частинами 2, 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, яка діяла до 01.01.11) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Вбачається, що вимога про сплату боргу №Ф-90 від 22.11.10 отримана відповідачем 25.11.10 (а.с. 9), вимога про сплату боргу №Ф-4 від 04.02.11 отримана відповідачем 23.02.11 (а.с. 11). У встановленому порядку вказані документи ним не узгоджені та не оскаржені, однак кошти до Пенсійного фонду України не перераховано.
Встановлено, що вимоги про сплату боргу №Ф-90 від 22.11.10, №Ф-4 від 04.02.11 були передані позивачем на виконання до ВДВС Новоархангельського РУЮ. За заявами УПФУ в Новоархангельському районі вказані вимоги повернуті, постановами ВДВС Новоархангельського РУЮ від 16.09.11 виконавчі провадження з примусового виконання вимог про сплату боргу №Ф-90 від 22.11.10, №Ф-4 від 04.02.11 закінчені (а.с. 43, 44).
Доказів погашення відповідачем недоїмки у сумі 1738, 80 грн., визначеної вимогами про сплату боргу №Ф-90 від 22.11.10, №Ф-4 від 04.02.11 на час розгляду справи до суду не надано.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Враховуючи викладене та зважаючи на повноваження прокурора по представництву інтересів держави, передбачені ст.121 Конституції України, статтями 60, 61 КАС України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного адміністративного позову в частині стягнення з відповідача недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1738,80 грн., визначених вимогами про сплату боргу №Ф-90 від 22.11.10, №Ф-4 від 04.02.11 та про його задоволення позову у цій частині.
Щодо позову в частині стягнення з відповідача фінансової санкції у розмірі 170 грн., визначеної рішенням УПФУ в Новоархангельському районі №55 від 20.05.11, суд дійшов до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі винесено рішення №55 від 20.05.11, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 170 грн. за неподання, несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством. (а.с.12). Вказане рішення 26.05.11 направлено відповідачеві та отримано ним 10.06.11.
Згідно з пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, яка діяла до 01.01.11) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналогічна норма викладена у підпункті 9.3.5 пункту 9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03 №21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.04 за №64/8663. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 та/або додатком 17а цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідних рішень є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі, або акт перевірки.
Між тим, на вимогу суду акт перевірки, на підставі якого прийнято рішення №55 від 20.05.11 про застосування фінансових санкцій, прокурором та позивачем не наданий, що позбавило суд можливості перевірити наявність підстав для накладення на відповідача штрафу у сумі 170 грн.
Воднораз, пунктом 12 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2011 року, частини першу - дев'яту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключено.
Таким чином, на момент прийняття позивачем рішення №55 від 20.05.11 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 170 грн., норми, що передбачали відповідальність за ненадання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, а саме пункт 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", втратили чинність.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем притягнуто відповідача до відповідальності на підставі норм, що втратили чинність, суд вважає необґрунтованими вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 170 грн. фінансових санкцій.
Крім того, як передбачено абзацами 2 та 3 частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України від 07.07.11 №3609-VI, який набрав чинності 6 серпня 2011 року), фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
Наведене свідчить, що сума штрафу у розмірі 170 грн., нарахованого позивачем відповідачеві, який є фізичною особою - підприємцем, що обрав особливий спосіб оподаткування, наразі підлягає списанню, а тому не можу бути стягнутою у судовому порядку.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 162, 1832, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов прокурора Новоархангельського району задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 738, 80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять вісім гривень 80 копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш