26 квітня 2012 року 2а-781/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат»до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат»(далі -позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2012 № 204/0000250232, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 431 699,00 грн., де 287 799,00 грн. -основний платіж та 143 900,00 грн. -штрафні фінансові санкції).
22.03.2012 усною ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача - Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області замінено на Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Товариство вважає висновок відповідача про порушення позивачем пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України безпідставним та необгрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним з наступних підстав.
Правомірність видачі ТОВ «Будремінвестком Плюс» податкових накладних за фактично вчиненими операціями та формування позивачем податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із вказаним контрагентом підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, зокрема, договору, видаткової накладної, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, фактом оплати придбаного товару; фактом реєстрації ТОВ «Будремінвестком Плюс» на момент вчинення господарських операцій платником ПДВ; документами, які підтверджують факт використання отриманих позивачем товарів у подальшій господарській діяльності в оподатковуваних операціях, що зафіксовано і в акті перевірки відповідачем.
Додатково позивач відзначає, що факт відсутності контрагента Товариства за юридичною адресою та невизнання органами податкової служби податкової декларації ТОВ «Будремінвестком Плюс»за серпень 2011 року не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит.
Виходячи з вищенаведеного у сукупності, при наявності документального підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, наявності у позивача всіх первинних документів, що супроводжували дані операції, у т.ч. податкових накладних, позивач стверджує, що здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з наступних підстав.
Податковим органом встановлено, що у зв'язку із визнанням податкової декларації ТОВ «Будремінвестком Плюс»з ПДВ за серпень 2011 року недійсною у податкових зобов'язаннях вказаного суб'єкта господарювання відсутнє відображення реалізації продукції позивачу на суму ПДВ 287 799,00 грн. В той же час, вказана сума ПДВ Товариством включена до податкового кредиту, не дивлячись на те, що відповідно до положень статті 201 ПК України позивач був попереджений про існування розбіжностей, при звірці показників податкового кредиту Товариства та податкового зобов'язання ТОВ «Будремінвестком Плюс»в сумі 287 799,00 грн. в серпні 2011 року, проте коригування не здійснив.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним, оскільки позивачем порушено положення пункту 201.6. статті 201 ПК України, зокрема, в частині одночасності відображення податкових накладних у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Допитана у судовому засіданні 26.04.2012 як свідок громадянка ОСОБА_1 -інспектор податкової служби 1 рангу по суті спору повідомила наступне.
Свідок, як посадова особа Податкового органу, здійснила документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правильності визначення та повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Будремінвестком плюс», результати якої викладено в акті перевірки від 31.01.2012 №242/23-2/35784967/27. Висновку щодо порушення позивачем пункту 201.6 ст. 201 ПК України ОСОБА_1 дійшла, оскільки податкову декларацію з ПДВ контрагента ТОВ «Будремінвестком плюс»за серпень 2011 року визнано недійсною, відповідачем отримано акт перевірки вказаного контрагента Товариства, де вбачається його діяльність поза межами правового поля, таким чином встановлено невідповідність суми заявленого податкового кредиту позивача сумі податкового зобов'язання його контрагента-продавця. З яких саме підстав податкову декларацію з ПДВ ТОВ «Будремінвестком плюс»за серпень 2011 року визнано недійсною, свідку невідомо, встановлено лише, що на підставі пункту 48.7 статті 48 ПК України. Також, у судовому засіданні свідок пояснив, що відсутність ТОВ «Будремінвестком плюс»за місцезнаходженням встановлено на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, взявши до уваги показання свідка, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що TOB «Білоцерківський домобудівельний комбінат»зареєстровано рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів 06.05.2008 за №13531360000003279, свідоцтво про державну реєстрацію платника податків №241792 серії АО1, код ЄДРПОУ 35784967, на податковий облік в органах державної податкової служби взято 07.05.2008 за №102, індивідуальний податковий номер -35784910277, свідоцтво платника ПДВ від 12.05.2008 №100115123.
Відповідачем за результатами проведеного аналізу при проведенні автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року Товариства встановлено, що позивача віднесено до другої категорії розподілу, оскільки виявлено розбіжності при звірці показників податкового кредиту Товариства та податкового зобов'язання ТОВ «Будремінвестком Плюс»в сумі 287 799,00 грн.
Білоцерківською ОДПІ 14.12.2011 було надано Товариству запит №34874/10/23-2 від 14.12.2011 (надісланий поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке отримано позивачем 21.12.2011) щодо встановлених розбіжностей, при звірці показників податкового кредиту Товариства та податкового зобов'язання ТОВ «Будремінвестком Плюс» в сумі 287 799,00 грн. в серпні 2011 року та повідомлено, що ТОВ «Будремінвестком Плюс»не відображено у податкових зобов'язаннях реалізацію продукції позивачу на суму ПДВ 287 799,00 грн.
Відповідно до наказу Білоцерківської ОДПІ №39 від 13.01.2012 та на підставі направлення від 13.01.2012 № 6 працівниками відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Білоцерківської ОДПІ згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Білоцерківський ДБК»з питань правильності визначення та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будремінвестком Плюс»(код за ЄДРПОУ 37687858) за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, результати якої оформлено актом перевірки від 31.01.2012 №242/23-2/35784967/27 (далі -Акт перевірки).
У вказаному Акті перевірки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Товариством занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 287 799,00 грн. Таких висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими обставинами, які викладено в Акті перевірки.
Податковим органом встановлено, що ТОВ «Будремінвестком Плюс»в серпні 2011 року не відображено у податкових зобов'язаннях реалізацію продукції позивачу на суму ПДВ 287 799,00 грн., оскільки декларація з податку на додану вартість ТОВ «Будремінвестком плюс»за серпень 2011 року в ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнята 20.10.2011 з відміткою «недійсна». Декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року ТОВ «Будремінвестком Плюс»не вважається поданою через порушення вимог пунктів 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, тому вважається «недійсною»та не поданою до органу державної податкової служби та відповідно податкові зобов'язання ТОВ «Будремінвестком Плюс»за серпень 2011 року в сумі 287 799,00 грн. по взаємовідносинах з Товариством не задекларовані.
Про існування розбіжностей позивача повідомлено, проте станом на дату складання акта перевірки Товариством не усунута дана розбіжність.
Крім того, податковим органом згідно з листом ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 25.11.2011 № 7/23-709 отримано акт від 25.11.2011 №663/23-3/37687858 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будремінвестком Плюс»щодо дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2011 року.
На підставі вказаного акту по ТОВ «Будремінвестком Плюс»відповідачем встановлено, зокрема, що місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 9, стан платника-9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Фактично, згідно з податковою звітністю та відповідно до проведених заходів встановлено у ТОВ «Будремінвестком Плюс»відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Також, з Акту перевірки вбачається, що позивачем згідно з відповіддю Товариства від 27.12.2011 №4/05-426 (вхідний номер Білоцерківської ОДПІ від 28.12.2011 № 41552/10) підприємство надало завірені копії документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Будремінвестком Плюс»за серпень 2011 року: договору купівлі - продажу № 11/08 від 11.08.2011, податкових накладних № 22 від 15.08.2011; № 29 від 16.08.2011, № 32 від 17.08.2011, видаткової накладної № Рн-1/2608 від 26.08.2011, платіжних доручень №1703 від 15.08.2011, №1716 від 16.08.2011, №1733 від 17.08.2011, рахунку - фактури № СФ-4/1108 від 11.08.2011, товарно-транспортних накладних БЗС № 005384 від 22.08.2011, БЗС № 005385 від 25.08.2011, БЗС № 005390 від 12.09.2011, БЗС № 005388 від 09.09.2011, БЗС № 005387 від 01.09.2011, висновок комплексної державної експертизи по проекту багатоповерхового житлового будинку на 148 квартир по вул. Шевченка, 9-а в с. Тарасівка Києво-Святошинського району, довідки про усунення зауважень по висновку експертизи 10И № 04.1.1.23-42476 від 20.12.2010 до договору 3 11-01-1477 від 14.12.2010 Державного підприємства Київського експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України (надано висновок щодо відповідності газових котлів „Delta 24S" вимогам чинних в України нормативно - правових актів з охорони праці і промислової безпеки).
На підставі отриманих документів відповідач в Акті перевірки зробив висновок, що між ТОВ «Будремінвестком Плюс» (Постачальник) в особі директора Пінчука О.О. та Товариством (Замовник) в особі генерального директора Дрофи А.Г. укладений договір купівлі-продажу 11/08 від 11.08.2011 на поставку товару. Загальна ціна за договором купівлі-продажу № 11/08 на поставку товару від 11.08.2011 не визначена, складається з суми вказаній в рахунку-фактурі поставленого товару Покупцю за весь період дії даного Договору. Відповідно до п. 1.1 «Предмет договору»Постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язуються приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно цін обумовлених замовленням останнього та зазначених у видаткових накладних. Відповідно до п. 2.1 на підставі заявки складається рахунок-фактура, яка містить опис умов і особливостей конкретної поставки, являється невід'ємною частиною даного Договору. Поставка товару проводиться зі складу Продавця на підставі видаткової накладної. Підтвердженням отримання товару є довіреність, отримана від Покупця. Відповідно до п. 2.2 повідомлення про видимі дефекти проводиться в момент отримання товару, а повідомлення про приховані дефекти - на протязі 14 днів з дня відгрузки товарів. Відповідно до п. 4.1 ціни по даному договору попередньо встановлюються і погоджуються Сторонами перед кожною поставкою. Кінцева сума на кожну поставку вказується в рахунку-фактурі. Відповідно до п. 4.2 Підставою для оплати окремої поставки, яка здійснюється згідно положення даного договору , являється оригінал рахунку-фактури. Відповідно до п. 4.3 всі розрахунки між продавцем і покупцем проводяться в національній валюті - гривні. Відповідно до п. 4.4 вид оплати - безготівковий розрахунок. Покупець перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Продавця. Відповідно до п. 5.1 продавець зобов'язаний забезпечити передачу товару, відповідної якості із складу або магазину в кількості, вказаній у відгрузочних документах на протязі 14 днів із дня оплати.
За період з 01.08.2011 по 31.08.2011 Товариство придбало в ТОВ «Будремінвестком Плюс»котли Delta 24s, турбо з комином та сталеві радіатори на загальну суму 1 726 793,48 грн., в тому числі ПДВ - 287 798,91 грн. В податковому обліку суми ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «Будремінвестком Плюс»за серпень 2011 року, позивачем було включено до рядка 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків»податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додатку 5 розділу 2.
Форма оплати - розрахунковий рахунок в сумі 1 726 793,48 грн. Відповідачем встановлено, що рахунок оплати Товариством проведено наступні перерахування грошових коштів ТОВ «Будремінвестком Плюс»: 580 000,00 грн. - платіжне доручення №1703 від 15.08.2011; 570 000,00 грн. -платіжне доручення №1716 від 16.08.2011; 576 793,48 грн. -платіжне доручення №1733 від 17.08.2011. Згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 на підприємстві станом на 31.08.2011 не рахується заборгованість по розрахунках з ТОВ «Будремінвестком Плюс».
В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Будремінвестком Плюс»у серпні 2011 року на адресу позивача поставлено котли та стальні радіатори на загальну суму 1 726 793,48 грн., у т.ч. ПДВ -287 798,91 грн. відповідно до рахунку-фактури № СФ-4/1108 від 11.08.2011 на загальну суму 1 726 793,48 грн., видаткової накладної №РН-1/2608 від 26.08.2011 на вказану суму та згідно з податковими накладними № 22 від 15.08.2011 на суму 580 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -96 666,67 грн.; № 29 від 16.08.2011 на суму 570 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -95 000,00грн., № 32 від 17.08.2011 на суму 576 793,48 грн., в т.ч. ПДВ -96 132,48 грн. У вказаних вище податкових накладних, видаткових накладних, значиться особа, яка їх підписала - Пінчук О.О.
Суму ПДВ у розмірі «+»287 799,00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту за серпень 2011 року. Станом на 01.08.2011 кредиторська заборгованість за отриманий товар за розрахунками з ТОВ «Будремінвестком Плюс»становила 0 гривень. Станом на 31.08.2011 кредиторська заборгованість за отриманий товар за розрахунками з ТОВ «Будремінвестком Плюс» становила 0 гривень.
Податковим органом встановлено, що згідно з журналом реєстрації довіреностей, довіреність №502125 від 17.08.2011 на отримання товару від Товариства видана начальнику УВТ управління виробничо-технічної комплектації ТОВ «Білоцерківський ДБК»Солопенко О.М.
Перевезення котлів Delta 24s та сталевих радіаторів було здійснено автомобільним транспортом позивача згідно з товарно-транспортними накладними БЗС № 005384 від 22.08.2011, КАМАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_5 (пункт навантаження - м. Київ, вул. Бориспільська ); БЗС № 005385 від 25.08.2011, КАМАЗ НОМЕР_3, водій ОСОБА_6 (пункт навантаження - м. Київ, вул. Оросительна, 17); БЗС № 005387 від 01.09.2011, КАМАЗ НОМЕР_3, водій ОСОБА_6 (пункт навантаження - УПТК Київ); БЗС № 005388 від 09.09.2011, КАМАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_5 (пункт навантаження м. Київ, вул. Бориспільська, 17); БЗС № 005390 від 12.09.2011, КАМАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_7 (пункт навантаження - м. Київ, вул. Бориспільська, 17).
При перевірці встановлено що котли Delta 24s турбо з комином та сталеві радіатори станом на 31.08.2011 знаходяться на залишку у Товариства, що по бухгалтерському обліку придбання матеріалів відображено на рахунку 201 „Сировина та матеріали" відповідно до бухгалтерської проводки (Д - т рахунку 201 „Сировина та матеріали" та К - т рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками"). Котли і радіатори доставлено на будівельний майданчик багатоповерхового житлового будинку на 148 квартир по вул. Шевченка, 9-а в с. Тарасівка Києво-Святошинського району та оприбутковано в підзвіт виконроба будівельної дільниці ОСОБА_8
Як встановлено судом, не зважаючи на всі встановлені обставини щодо реального виконання умов договору №11/08 з боку позивача та оплати в ціні придбаного товару на користь ТОВ «Будремінвестком Плюс»ПДВ в сумі 287 799,00 грн., відповідач у зв'язку із визнанням декларації контрагента Товариства недійсною в Акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем пункту 201.6 статті 201 ПК України.
За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки Податковим органом за порушення пункту 201.6 статті 201 та на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 № 204/0000250232, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 431 699,00 грн., де 287 799,00 грн. -основний платіж та 143 900,00 грн. -штрафні фінансові санкції).
На підтвердження власної позиції щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Будремінвестком Плюс»за серпень 2011 року позивачем суду надано завірені копії договору купівлі-продажу № 11/08 від 11.08.2011, податкових накладних № 22 від 15.08.2011; № 29 від 16.08.2011, № 32 від 17.08.2011, видаткової накладної № Рн-1/2608 від 26.08.2011, платіжних доручень №1703 від 15.08.2011, №1716 від 16.08.2011, №1733 від 17.08.2011, рахунку - фактури № СФ-4/1108 від 11.08.2011, товарно-транспортних накладних БЗС № 005384 від 22.08.2011, БЗС № 005385 від 25.08.2011, БЗС № 005390 від 12.09.2011, БЗС № 005388 від 09.09.2011, БЗС № 005387 від 01.09.2011, подорожніх листів №088358 від 22.08.2011, №088356 від 25.08.2011, №088408 від 01.09.2011, №088455 від 09.09.2011, №088465 від 12.09.2011, акту прийняття внутрішньої і зовнішньої мереж і систем газопостачання від 21.11.2011 та акту прийняття систем внутрішнього опалення від 15.11.2011, з яких вбачається подальше використання позивачем у власній господарській діяльності придбаного товару за договором купівлі-продажу № 11/08 від 11.08.2011.
Також, на вимогу суду відповідачем надано додаток №5 до декларації з ПДВ за серпень 2011 року та реєстр виданих податкових накладних за серпень 2011 року, які контрагентом позивача ТОВ «Будремінвестком Плюс» подано до ДПІ в Оболонському районі м. Києва, проте не визнано. Судом досліджено вказані документи та встановлено наявність відображення в них виданих податкових накладних № 22 від 15.08.2011; № 29 від 16.08.2011, № 32 від 17.08.2011 на загальну суму 1 726 793,00 грн. та формування власних податкових зобов'язань контрагентом позивача на суму 287 798,91 грн.
Крім того, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що у Товариства була відсутня можливість перевірити наявність у Єдиному державному реєстрі податкових накладних факт відображення контрагентом виданих ПН № 22 від 15.08.2011; № 29 від 16.08.2011, № 32 від 17.08.2011, оскільки згідно з положеннями ПК України на час виникнення спірних відносин податкові накладні із сумами ПДВ меншими за 100 000,00 грн. у вказаному Реєстрі не відображалися. Після отримання від Податкового органу повідомлення про існування розбіжностей по контрагенту ТОВ «Будремінвестком Плюс» на суму 287 798,91 грн. позивачем не здійснено корегування власної податкової звітності з ПДВ, оскільки Товариство вважає, що має повне та законне право на включення сплаченої ним суми ПДВ у вартості придбаного товару до власного податкового кредиту.
Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то необхідним є встановлення наявності правових підстав для формування Товариством податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Будремінвестком Плюс».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.6. статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
На підставі саме вказаної норми прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Проте, суд звертає увагу, що порядок віднесення сум податку до податкового кредиту регламентований статтею 198 ПК України.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Так, саме у цій статті вказані випадки неможливості віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Будремінвестком Плюс» суду доведено.
Водночас, у статті 201 ПК України, якою встановлений порядок заповнення, видачі та реєстрації податкової накладної, зазначені два випадки, за яких у покупця відсутнє право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а саме: відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної.
У пункті 11 Підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість»Розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Як зазначалось вище, податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит позивачем, виписані продавцем у серпні 2011 року та суми податку на додану вартість в кожній податковій накладній не перевищують 100 тисяч гривень. Тобто ці податкові накладні реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не підлягали.
У зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, а також відсутності обов'язку контрагента-продавця реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Будремінвестком Плюс» у серпні 2011 року. Таких висновків суд дійшов також з огляду на наступні обставини.
Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.
Отже, суд зазначає, що в даній справі дослідженню також підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.
Судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.
Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, факт здійснення Товариством розрахунку за придбаний товар, в ціні якого включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту за договором купівлі-продажу.
Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Будремінвестком Плюс»не заперечується відповідачем і підтверджується наступними доказами у справі.
Укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договором купівлі-продажу, належним чином оформленими первинними та супроводжувальними документами у межах виконання вказаної угоди, а саме: рахунком-фактурою, видатковою накладною, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, доказами подальшого використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, фактом сплати коштів за придбаний товар тощо.
Таким чином, позивач підтвердив доводи про добросовісність власних дій, реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу «Інтерспав»проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Товариства щодо таких порушень.
Відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Будремінвестком Плюс»порушує вимоги податкового законодавства, окрім посилання на те, що декларація з ПДВ за серпень 2011 року вказаного суб'єкта господарювання визнана недійсною. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факт невизнання податкової декларації контрагента позивача не приймається судом як доказ того, що Товариство було безпосередньо залучено до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинно бути позбавленим права на податковий кредит з ПДВ, суму якого реально сплачено за отриманий товар в межах дійсного правочину.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту у серпні 2011 року за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Будремінвестком Плюс».
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 статті 72 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами факту безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту у зв'язку з укладенням та виконанням господарського договору з ТОВ «Будремінвестком Плюс».
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2011 року відображених в отриманих від ТОВ «Будремінвестком Плюс»первинних документах сум ПДВ, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 10 лютого 2012 року № 204/0000250232.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат» судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 травня 2012 р.