23 квітня 2012 року Справа № 0870/652/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі судового засідання Глінському А.А.
за участю представника позивача Вініченка С.В.
за участю представника відповідача Крошки В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративного суду
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими
платниками податків у м. Запоріжжя
про: визнання дій протиправними
24.01.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі -суд) надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі -позивач, ПАТ "ЗФЗ") до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Запоріжжя (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя), в якому просить визнати дії протиправними, які полягають у зарахуванні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними податкової декларації за листопад 2009 року у сумі 3802376 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за січень 2010 року та за лютий 2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та надали пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмові заперечення, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи що права позивача не були порушені посилаючись на те, що сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за січень 2010 року та за лютий 2011 року, є податковим зобов'язанням платника податку перед бюджетом.
Вислухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
ПАТ "ЗФЗ" є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 100335740 та зареєстроване в якості платника податків у СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя.
18.12.2009 ПАТ "ЗФЗ" як платник податку на додану вартість подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя декларацію з ПДВ за листопад 2009 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку у розмірі 10547181 грн., разом з декларацією була подана довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а також розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
18.12.2009 ПАТ "ЗФЗ" подало копію декларації із заявою про відшкодування податку до Головного управління державного казначейства у Запорізькій області.
З 01.02.2010 по 12.02.2010 на підставі направлення №0069 від 29.01.2010 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.10.2009 по 31.10.2009.
За результатами перевірки було складено Довідку № 37/08-08/00186542.
Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:
- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 10547181 грн.;
- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 10547181 грн.;
- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 10547181 грн.
Таким чином, згідно з висновком викладеним у Довідці СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було підтверджено правомірність формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період, але зазначено, що остаточний висновок буде зроблено за результатами проведених зустрічних перевірок.
На підставі Постанови КМУ "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість" № 368 від 12.05.2010 ПАТ "ЗФЗ" було подано заяву про оформлення облігацій внутрішньої державної позики. Сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем по декларації з ПДВ за листопад 2009 року у сумі 10547181 грн., не була підтверджена відповідачем, тому вказана сума не увійшла до заяви ПАТ "ЗФЗ" про оформлення облігацій внутрішньої державної позики.
Таким чином, сума ПДВ, яка була задекларована ПАТ "ЗФЗ" до відшкодування із бюджету на підставі даних декларації з цього податку за листопад 2009 року не була повернута підприємству на розрахунковий рахунок.
16.11.2011 ПАТ "ЗФЗ" звернулося до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя з листом за вих. № 18-79/к з проханням направити на адресу органу казначейства висновок про суму бюджетного відшкодування, яка підлягає поверненню на розрахунковий рахунок підприємства у банку, або повідомити причини, за яких такий висновок направлений бути не може.
22 грудня 2011 року ПАТ № "ЗФЗ" від СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було отримано відповідь (вих. № 10093/10 від 25.11.2011) на вищевказаний лист, згідно якого СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя зазначає, що суму ПДВ по декларації ПАТ "ЗФЗ" за листопад 2009 року у розмірі 10547181 грн. - 3948469 відшкодовано підприємству на розрахунковий рахунок. У сплату позитивних нарахувань зараховано 3802376 нпе. По декларації за счень 2010 року, 2796336 грн. по декларації за лютий 2011 року.
Відповідно до п. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
В свою чергу п. 7.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає, що платник може прийняти самостійне рішення, щодо напрямку отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ: або в рахунок майбутніх платежів з цього податку, або на розрахунковий рахунок у банку. Про таке рішення платник зазначає в декларації, яка подається на адресу податкового органу.
Тобто, чинне законодавство не дає право податковому органу самостійно змінювати рішення платника податку щодо напрямку бюджетного відшкодування, який було обрано платником податку. Тобто, податковий орган не має прав та повноважень погашати суми поточних податкових зобов'язань платника податків з ПДВ за рахунок тих сум ПДВ, які були визначені, як такі що підлягають до відшкодування на розрахунковий рахунок.
Інструкція, яка затверджена Наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005 року також не дає право податковому органу здійснювати погашення податкових зобов'язань платника за рахунок тих сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку.
Згідно з п. 1.2. Інструкції № 276 передбачено, що даною Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.
Тобто, вищевказана Інструкція регламентує порядок ведення оперативного обліку податків і зборів, надходження яких контролюється органами ДПС, при цьому не передбачає можливість погашати суми поточних податкових зобов'язань платника податків з ПДВ за рахунок сум ПДВ, які були визначені - до відшкодування на розрахунковий рахунок у банку.
19.02.2010 року ПАТ "ЗФЗ" звернулося до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя з заявою (вих. № 11/56 від 19.02.2010) згідно з якою підприємство просило зобов'язання з ПДВ, які були задекларовані у декларації з цього податку за січень 2010 року погасити за рахунок сум бюджетного відшкодування, які декларувалися у липні та грудні 2009 року. У деклараціях за вказані періоди (липень та грудень 2009 року) позивачем приймалося рішення спрямувати суми належного до відшкодування ПДВ в рахунок погашення зобов'язань з цього податку наступних звітних періодів, на відміну від декларації з ПДВ за листопад 2009 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя не мало жодних правових підстав здійснювати погашення зобов'язань, які декларувалися ВАТ "ЗФЗ" у січні 2010 року та у лютому 2011 року за рахунок суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку за даними декларації з ПДВ за листопад 2009 року.
Враховуюче вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 159-163, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, які виразились у зарахуванні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними податкової декларації за листопад 2009 року у сумі 3802376 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року та за лютий 2011 року задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя щодо зарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними податкової декларації за листопад 2009 року у сумі 3802376 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року та за лютий 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака