08 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4925/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни
при секретаріМакаревич К.В.
за участю:
представника позивача представника відповідача Троць О.А. Данилевської Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» до Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання дій Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції протизаконними і не правомірними та скасування постанови Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012 року, -
Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в якому просить визнати дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції протизаконними і не правомірними та скасувати постанову Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач вважає, що стягнення виконавчого збору з підприємства у розмірі 2008192, 38 гривень, відповідно до постанови від 14.03.2012 року про стягнення виконавчого збору є необгрутованим та не правомірним, у зв'язку з тим, що позивачем не було порушено строків наданих судом для виконання наказу від 22.11.2010 року по справі №10/224-10. Постановою від 21.03.2012 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови від 14.03.2012 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. Постановою від 21.03.2012 року було закінчено виконавче провадження по виконанню постанови від 14.03.2012 року, тобто вважає, що виконавче провадження по виконанню постанови №23544245 виданої 14.03.2012 року закінчено, і тому невідомо чому відповідачем вдруге було відкрито виконавче провадження 17.04.2012 року по виконанню зазначеної постанови.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач діяв згідно вимог чинного законодавства України.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, правом участі в судовому засіданні не скористався.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою про стягнення виконавчого збору ВП № 23544245 від 14.03.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постановлено стягнути з боржника: ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» виконавчий збір у розмірі 2008192, 38 гривень.
Як встановленому в судовому засіданні, на час винесення оскаржуваної постанови та під час розгляду справи по суті постанова від 14.03.2012 року є чинною. Належних та допустимих доказів скасування зазначеної постанови суду не надано.
Постановою ВП № 31792026 від 21.03.2012 року про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 23544245 від 14.03.2012 року.
Того ж дня постановою ВП №31792026 від 21.03.2012 року, згідно п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з виконання постанови від 14.03.2012 року було закінчено.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV в редакції Закону України №2677-VІ від 04.11.2010 року (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон України «Про виконавче провадження»).
Згідно п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчується у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Постановою ВП №32206169 від 17.04.2012 року було відкрито виконавче провадження з виконання постанови ВП № 23544245 виданої 14.03.2012 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М. Макарова» виконавчого збору у розмірі 2 008 192, 38 гривень. Зазначена постанова є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, в тому числі, як постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
Стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави для відкриття виконавчого провадження, а саме державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає місце виконання рішення, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Згідно статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого документу до виконання встановлюється в один рік.
Стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Як встановлено в судовому засіданні відповідачем було прийнято до виконання виконавчий документ, а саме постанову від 14.03.2012 року про стягнення виконавчого збору, строк пред'явлення якого не закінчився, який відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та який пред'явлений до відповідача. Згідно постанови від 17.04.2012 року заява про примусове виконання подана 13.04.2012 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 17.04.2012 року та направлена на адресу позивача то ж дня, що підтверджується листом від 17.04.2012 року №13601/10.
Згідно статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Так, відповідач 17.04.2012 року виніс постанову ВП № 32206169 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, яку було направлено на адресу позивача 17.04.2012 року, що підтверджується супровідним листом та внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна. Зазначена постанова оскаржена не була.
Відповідно до статей 11, 65 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем було винесено постанову ВП № 32206169 від 04.05.2012 року про арешт коштів боржника, яка була надіслана позивачу 04.05.2012 року, що підтверджується листом від 04.05.2012 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Представник відповідача надав обґрунтовані заперечення та докази проти позову, що доводять правомірність його рішення, та підтверджують, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, постанова ВП №32206169 від 17.04.2012 року про відкриття виконавчого провадження винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для її скасування не має.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» до Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання дій Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції протизаконними і не правомірними та скасування постанови Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2012 року - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14.05.2012р.
Суддя Н.В. Боженко