18 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3292/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛяшко О.Б.
при секретаріХалатур Р.В.,
за участю:
представників позивача відповідача Акудовича А.О., Дубова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 38514/10/28-238 від 15.11.2011 року про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року як податкову звітність та зобов'язати відповідача прийняти зазначену податкову декларацію.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач отримав рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 38514/10/28-238 від 15.11.2011 року про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року як податкової звітності у зв'язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС». Позивач з вказаним рішенням відповідача не погоджується, вважає його безпідставним і таким, що суперечить чинному законодавству України, оскільки Податковим кодексом України не передбачено такої підстави для неприйняття декларації як "анулювання реєстрації платника ПДВ". При цьому, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування акту щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та відміну анулювання реєстрації, за результатами розгляду якого винесено постанову, котрою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» задоволено повністю. Зазначена постанова набрала законної сили 21.06.2011 року, про що Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомлено листом № 40 від 11.10.2011 року. 16.03.2012 року позивач отримав нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» зареєстроване платником податку на додану вартість 01.02.2006 року.
У судовому засіданні представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, виклавши заперечення письмово, в яких зазначено, що на підставі акту Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 1702/29-035 від 25.01.2010 року Товариству з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100056564. На дату подання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року ТОВ «СІБРІС» не було поновлено в статусі платника ПДВ та підприємство не було зареєстровано як платник ПДВ. Оскільки відновлення позивача в статусі платника податку на додану вартість відбулось 16 березня 2012 року, у період з 25.01.2010 року по 16.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» не мало статусу платника ПДВ.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступних висновків. 23 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» отримало рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 38514/10/28-238 від 15.11.2011 року про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року як податкової звітності у зв'язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС». Реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано актом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 1702/29-035 на підставі п.п. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування акту щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та відміну анулювання реєстрації. Постановою суду від 27 квітня 2010 року по справі № 2а-2908/10/0470 вищевказаний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» задоволено повністю та акт Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 1702/29-035 без дати, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СІБРІС» скасовано, відмінено анулювання реєстрації ТОВ «СІБРІС» в якості платника податку на додану вартість та поновлено ТОВ «СІБРІС» в реєстрі платників податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 338584204624 з залишенням ТОВ «СІБРІС» свідоцтва № 100056564 від 02.08.2007 року. Зазначена постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а-2908/10/0470 набрала законної сили 21.06.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року стало порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» вимог п. 46.1 ст. 46 та п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, оскільки декларація подана не платником податку на додану вартість.
Однак, посилання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у спірному рішенні № 38514/10/28-238 від 15.11.2011 року на п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, відповідно до якої податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, є безпідставним, оскільки відповідач не прийняв до уваги та не застосував обов'язкову до виконання постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року, яка набрала законної сили 21 червня 2011 року та був проінформований про дану обставину листом № 40 від 11.10.2011 року.
Частиною 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» також надійшов лист Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 33806/10/28-239 від 12.10.2011 року про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року. Зазначене рішення оскаржене позивачем та за результатами розгляду скарги, рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 36673/10/28-419 від 20.12.2011 року скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 33806/10/28-239 від 12.10.2011 року з посиланням на те, що оскільки постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року по справі № 2а-2908/10/0470 на момент подання звітності за вересень 2011 року набрала законної сили, ДПІ не мала законодавчо обґрунтованих підстав не вважати податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року.
Також, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 16 березня 2012 року позивач отримав нове свідоцтво № 200036009 про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке має дату початку дії 16 березня 2012 року, та в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» зареєстроване платником податку на додану вартість 01 лютого 2006 року.
Підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України ві 07.11.2011 року № 1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за № 1369/20107 встановлено, що У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 49.8 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Відповідно до п. 49.9 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Згідно з п. 49.10 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Відповідно до п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд під час вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову. Суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач не надав жодних доказів та не навів у запереченнях жодних підстав, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення щодо невизнання (неприйняття) ним податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року як податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС», а доводи відносного того, що товариство не мало статусу платника ПДВ у період з 25.01.2010 року по 16.03.2012 року є безпідставними та спростовуються наведеними вище обставинами і доказами, що їх підтверджують.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв упереджено, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, а тому слід визнати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровську № 38514/10/28-238 від 15.11.2011 року про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року як податкову звітність протиправним, скасувати його та зобов'язати відповідача визнати подану декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в якості податкової декларації.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 32 грн. 19 коп., що підтверджується квитанцією, а відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 32 грн. 19 коп.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані сторонами у судових засіданнях пояснення та документи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, як обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» - задовольнити повністю.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 38514/10/28-238 від 15.11.2011 року про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року як податкову звітність.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийняти декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року, яка була подана 10.11.2011 року, без застосування штрафних санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві грн. 19 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко