06 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1481/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" про стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКД» заборгованість в розмірі 75,07 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач всупереч вимогам законодавства не сплачував страхові внески, у зв'язку з чим до нього застосовано фінансову санкцію та нараховано пеню в загальному розмірі 75,07 грн.
Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Проте, на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 ст. 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 18.07.2011 р. Управлінням пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області прийняті рішення №1015, №1016, №1017, №1018, №1019 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКД» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в загальному розмірі 77,04 грн.
Проте, у зв'язку з частковою сплатою в розмірі 1,97 грн., позивач просить стягнути залишок несплаченої суми в розмірі 75,07 грн.
Як вбачається з вказаних рішень про застосування фінансових санкцій, позивач посилається на п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
Проте, суд зазначає, що відповідно до пп. й) п. 12 ч. 11 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено, що у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376 із наступними змінами), частини першу - дев'яту статті 106 виключено.
Отже, відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Тому, суд зазначає, що аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи показує, що позивачем прийняті незаконні рішення на підставі норм закону, які втратили чинність на момент винесення спірного рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Рішення Управління пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області від 18.07.2011 року №1015, №1016, №1017, №1018, №1019 про застосування фінансових санкцій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СКД» є протиправними, а тому стягнення заборгованості, що утворилась з суми штрафів та пені протиправних рішень є необгрунтованою.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги необгрунтовані, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова