13 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3931/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представника позивача представника відповідача Ткаченка І.С. Козлюка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Машпромснаб» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Машпромснаб»до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому позивач просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002392320 від 07.11.2011 року, видане Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області про стягнення грошових коштів в сумі 1 507 026,00 грн., з них: 1 205 621,00 грн. - за основним платежем, 301 405,00 грн. - штрафна санкція, з ПП «Машпромснаб»ЄДРПОУ 35782859.
В обґрунтування позову, представник позивача, зазначив, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Машпромснаб»з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «Транскапітал Сервіс», за період з 01.07.11 по 31.07.11 р., за результатами якої, складено Акт від 25.10.2011 року № 418/231/35782859. На підставі акту перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002422320 від 07 листопада 2011 року, відповідно до якого, з ПП «Машпромснаб»підлягає стягненню сума 1 507 026,00 грн., з них: 1 205 621,00 грн. - за основним платежем, 301 405,00 грн. - штрафна санкція.
Представник позивача, вважає, висновки податкового органу в акті перевірки помилковими та необґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення, протиправним.
Представник відповідача проти позову заперечував та надав письмове заперечення, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства з податку на додану вартість, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0002422320 від 07 листопада 2011 року, діяла на підставі, в межах наданих їм повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
В судовому засіданні, представником відповідача, було заявлено клопотання про заміну відповідача з Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби, у зв'язку з тим, що відповідач з 15 березня 2012 року, має іншу назву. За таких обставин, відповідача в судовому засіданні, було змінено.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволені позову відмовити.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Машпромснаб»з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «Транскапітал Сервіс»за період з 01.07.11 року по 31.07.11 року.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складений Акт від 25.10.2011 року № 418/231/35782859, яким встановлено, що позивачем порушено пп.14.1.201 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого, підприємством неправомірно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає до сплати, всього в розмірі 1 205 620,60 грн. за липень 2011 року.
На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002422320 від 07 листопада 2011 року, відповідно до якого, з ПП «Машпромснаб»підлягає стягненню сума 1 507 026,00 грн., з них: 1 205 621,00 грн. - за основним платежем, 301 405,00 грн. - штрафна санкція.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стали господарські взаємовідносини з ТОВ «Транскапітал Сервіс» за липень 2011 року.
Як свідчать матеріали справи:
01.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), агентський договір за №071-11;
01.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір поставки за №111-07 на загальну суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 20 000 грн;
01.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір за №01-11-7 на загальну суму 369 400 грн., в т.ч. ПДВ 61 566,66 грн;
04.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір за №01-11-7 на поставлення ГСМ;
04.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір за №411-07;
05.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір за №7115 на послуги по тестуванню обладнання на загальну суму 11 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 833,33 грн;
07.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір за №0712 на маркетингові послуги;
13.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір за №0137-11;
14.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір за №0147-11;
20.07.2011 року ПП «Машпромснаб»(Замовник, в особі директора - Садовнікова А.О.), укладено з TOB «Транскапітал Сервіс»(Виконавець, в особі директора - Юдиної A.A.), договір за №206-11;
Як було встановлено в ході розгляду справи, для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, ПП «Машпромснаб», під час проведення перевірки, надало відповідачу податкові накладні за липень 2011 року у сумі 1 205 620,60 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Транскапітал Сервіс».
Під час перевірки ПП «Машпромснаб», встановлено, що в наданих ними для перевірки податкових накладних, відсутній обов'язковий реквізит, а саме:
ПН від 01.07.2011 року за №123 на суму ПДВ 41285,85 грн. - відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 01.07.2011 року за №132 на суму ПДВ 97079,41 грн. - відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 01.07.2011 року за №122 на суму ПДВ 3386,23 грн. - відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 01.07.2011 року за №121 на суму ПДВ 61564,87 грн., не вказано повну або скорочену назву покупця;
ПН від 04.07.2011 року за №668 на суму ПДВ 95673,39 грн., не вказано вулицю продавця;
ПН від 04.07.2011 року за №669 на суму ПДВ 2354,36 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 05.07.2011 року за №802 на суму ПДВ 5201,6 грн., не вказано повну або скорочену назву продавця;
ПН від 05.07.2011 року за №803 на суму ПДВ 1829,67 грн., не вказано повну або скорочену назву продавця;
ПН від 06.07.2011 року за №911 на суму ПДВ 8528,04 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 06.07.2011 року за №912 на суму ПДВ 9183,3 грн., не вказано повну або- скорочену назву продавця;
ПН від 06.07.2011 року за №910 на суму ПДВ 16536,93 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 07.07.2011 року за №1036 на суму ПДВ 2022,63 грн., не вказано вулицю продавця;
ПН від 07.07.2011 року за №1037 на суму ПДВ 2538,92 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 07.07.2011 року за №1038 на суму ПДВ 3749,37 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 08.07.2011 року за №1119 на суму ПДВ 27744,51 грн., не вказано повну або скорочену назву покупця;
ПН від 08.07.2011 року за №1120 на суму ПДВ 4980,35 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 11.07.2011 року за №1506 на суму ПДВ 76124,73 грн., не вказано повну або скорочену назву продавця;
ПН від 12.07.2011 року за №1773 на суму ПДВ 6497,64 грн., не вказано вулицю продавця;
ПН від 12.07.2011 року за №1774 на суму ПДВ 78380,25 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 13.07.2011 року за №1854 на суму ПДВ 4565 грн., відсутня печатка TOB-, «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 14.07.2011 року за №1952 на суму ПДВ 10863,71 грн., не вказано вулицю покупця;
ПН від 15.07.2011 року за №2211 на суму ПДВ 3734,23 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 15.07.2011 року за №2218 на суму ПДВ 78380,25 грн., не вказано вулицю продавця;
ПН від 18.07.2011 року за №2648 на суму ПДВ 8088,02 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 18.07.2011 року за №2647 на суму ПДВ 3203,25 грн., не вказано повну або скорочену назву покупця;
ПН від 19.07.2011 року за №2718 на суму ПДВ 2471,2 грн., не вказано вулицю продавця;
ПН від 20.07.2011 року за №2823 на суму ПДВ 6706,59 грн., не вказано вулицю продавця;
ПН від 20.07.2011 року за №2824 на суму ПДВ 35345,52 грн., не вказано повну або скорочену назву покупця;
ПН від 21.07.2011 року за №3091 на суму ПДВ 9690,14 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 21.07.2011 року за №3092 на суму ПДВ 11454,52 грн., не вказано вулицю покупця;
ПН від 22.07.2011 року за №3221 на суму ПДВ 28243,51 грн., не вказано повну або скорочену назву покупця;
ПН від 22.07.2011 року за №3222 на суму ПДВ 18033,31 грн., не вказано повну або скорочену назву продавця;
ПН від 25.07.2011 року за №3583 на суму ПДВ 804,3 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 25.07.2011 року за №3584 на суму ПДВ 26746,83 грн., не вказано вулицю покупця;
ПН від 26.07.2011 року за №3738 на суму ПДВ 32489,93 грн., не вказано вулицю
покупця;
ПН від 27.07.2011 року за №3988 на суму ПДВ 30593,67 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 27.07.2011 року за №3979 на суму ПДВ 19272,7 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 28.07.2011 року за №3994 на суму ПДВ 83333,33 грн. не вказано повну або скорочену назву продавця;
ПН від 28.07.2011 року за №4045 на суму ПДВ 8951,23 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 28.07.2011 року за №4039 на суму ПДВ 2258,84 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 28.07.2011 року за №4034 на суму ПДВ 4682,8 грн., не вказано вулицю продавця;
ПН від 28.07.2011 року за №4023 на суму ПДВ 52562,62 грн., відсутня печатка TOB «Транскапітал Сервіс»;
ПН від 29.07.2011 року за №4966 на суму ПДВ 83333,33 грн., не вказано податкову адресу продавця;
ПН від 29.07.2011 року за №4967 на суму ПДВ 42586,96 грн., не вказано повну або скорочену назву продавця;
ПН від 29.07.2011 року за №4965 на суму ПДВ 52562,62 грн., не вказано повну або скорочену назву продавця.
Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень , адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких, спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції і районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також, здійснюють реєстрацію фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків ті інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також, перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушення податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів), у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Аналогічні повноваження податкових органів, визначені і статтею 20 Податкового кодексу України».
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, надано право та повноваження щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України, результати проведених перевірок оформлюються актом та шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, у разі виявлення податковим органом заниження чи завищення податкових зобов'язань платника податків.
Таким чином, здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки, приймаючи податкове повідомлення-рішення відносно позивача щодо визначення грошового зобов'язання за результатами перевірки, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо, це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи, можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяги господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки, тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж, фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Як було встановлено в ході розгляду даної справи, перевіркою не встановлено порядку розрахунків за надані послуги, їх фактичного виконавця, впливу на валові доходи та витрати покупця, наявність заборгованості за даними бухгалтерського обліку. Як під час перевірки так і під час розгляду справи, представником позивача не надано: платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО, акти приймання-передачі виконаних робіт, ліцензії та дозволи на виконання робіт, журнали-ордери та обігові відомості по бухгалтерським рахункам. Посадовими особами платника, не надано письмових пояснень під час проведення перевірки щодо причин ненадання вищезазначених документів до перевірки.
Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що надані податкові накладні, взагалі, не відповідають вимогам діючого законодавства України.
Представником позивача, також, в судовому засіданні не надано жодного належного документу в підтвердження реальності своїх господарських операцій.
Підпунктами 14.1.191, 14.1.203 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, продаж, обмін чи дарування такого товару, а також, постачання товарів за рішенням суду; продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі, нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також, операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також, інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі, промислової власності;
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування, є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких, розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі, операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також, з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі, при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої, як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.
Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими, зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., в якому зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
При цьому, при дослідженні обставин реальності здійснення господарської операції платника податку, суду належить приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
У ході судового засідання, представником позивача, не доведено факту реальності здійснення господарської операції за договорами, укладеними з його контрагентом ТОВ «Транскапітал Сервіс».
За таких обставин, суд приходить до висновку, про недоведеність представником позивача факту реальності здійснення господарських операцій за договорами з вищевказаним контрагентом, який вказаний в акті перевірки від 25.10.2011р., а тому, висновки податкової інспекції, зазначені у акті перевірки, щодо встановлення відсутності реальності (фактичного виконання) здійснення господарської операції, є правомірними.
Крім того, в ході розгляду справи по суті, судом було встановлено, що посилання представника позивача в своїй позовній заяві на п.14.1.201 Податкового Кодексу України (Акт перевірки від 25.10.2011р. 9 аркуш), як на порушення розповсюдження державних грошових лотерей, не знайшло свого підтвердження в акті перевірки.
Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, на 9 аркуші акта перевірки, зроблена технічна описка (помилка) в цифрі, замість п.14.1.203, зазначено п.14.1.201 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, але зміст цієї норми права, зазначено вірно, що не може вважатися грубою помилкою.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, при цьому, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.
Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі, є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд, при вирішенні справи, керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах, здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними, є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин, не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Таким чином, представник позивача, у ході судового розгляду справи, не надав відповідних доказів на підтвердження реальності (фактичного) здійснення господарської операції, в той час, як представником відповідача у ході судового розгляду справи доведено правомірність своїх висновків, викладених в акті перевірки від 25.10.2011 р. та правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 0002392320 від 07.11.2011 р. про стягнення грошових коштів в сумі 1 507 026,00 грн., з них: 1 205 621,00 грн. - за основним платежем, 301 405, 00 грн. -штрафна санкція.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Тобто, понесені судові витрати в розмірі 2 146,00 грн. ПП «Машпромснаб», не повертаються.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Машпромснаб» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 18 квітня 2012 року
Суддя І.О. Лозицька