03 травня 2012 рокуСправа № 2а/0370/771/12
Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
суддів Денисюка Р.С., Смокович В.І.,
при секретарі судового засідання Сіжук О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідачів Ягодинської митниці, Державної митної служби України Зяткевич О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці, Державної митної служби України про скасування наказів, поновлення на службі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Державної митної служби України і Ягодинської митниці про визнання незаконним та скасування наказу Державної митної служби України від 14.02.2012 року № 296-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1.», наказу Ягодинської митниці від 16.02.2012 року № 187-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 14.02.2012 року № 296-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1.», поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Державної митної служби України від 14.02.2012 року № 296-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1.» припинено 15.02.2012 року перебування позивача на державній службі в митних органах відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у порушенні ним вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», статей 5, 10 Закону «Про державну службу» та статей 408, 413, 416 Митного кодексу України.
Наказом Ягодинської митниці № 187-к від 16 лютого 2012 року «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 14.02.2012 року № 296-к «По особовому складу Ягодинської митниці» оголошено про припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України з 15 лютого 2012 року та звільнення його з посади старшого інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 Ягодинської митниці.
Позивач вважає накази протиправними, а звільнення з роботи незаконним з огляду на таке.
Вказує, що відповідачами при прийнятті оскаржуваних наказів було порушено норми Кодексу законів про працю.
Так, в порушення вимог даного кодексу його було звільнено з роботи в період, коли той перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в той час, як вказаний період тривав з 09.12.2011року по 17.04.2014 року.
Разом з тим, зазначає, що відповідачами в порушення норм вищевказаного кодексу в день звільнення - 15.02.2012 року не видано копію наказу про звільнення, а саме, наказу ДМСУ від 14.02.2012 року № 296-к.
Загальні питання щодо порядку та підстав звільнення з роботи врегульовані положеннями Кодексу законів про працю України. Разом з тим, для такої категорії, як державні службовці, зокрема, посадових осіб ДМСУ, чинним законодавством України передбачений спеціальний порядок припинення державної служби, тобто звільнення з роботи. Зокрема, порядок прийняття та звільнення на державну службу регулюється Законом України «Про державну службу».
Виходячи з положень чинного законодавства позивач вказує, що питання звільнення посадових осіб Державної митної служби регулюється загальним законом - Кодексом законів про працю України та спеціальним законом - Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» з особливостями, визначеними Законом України «Про державну службу».
На думку позивача звільнення його з посади згідно з вимогами вищезазначених нормативних актів є дисциплінарним стягненням.
Одночасно посилається на порушення відповідачами норм трудового законодавства щодо неврахування при обранні виду стягнення особи позивача, його сумлінне та бездоганне виконання своїх обов'язків під час проходження державної служби в митних органах.
З врахуванням вищевикладеного, позивач просив визнати незаконними та скасувати накази відповідачів про припинення перебування на державній службі в митних органах, поновити його на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 Ягодинської митниці та стягнути втрачений заробіток за весь час вимушеного прогулу.
В письмових запереченнях проти адміністративного позову від 06 квітня 2012 року №9/15-2528 відповідач Ягодинська митниця та від 06 квітня 2012 року №14/1111 відповідач Держмитслужба України посилаються на безпідставність і необґрунтованість позову та просять відмовити в його задоволенні повністю з наступних підстав.
Вказують на те, що 09.09.2011 року співробітником УСБУ у Волинській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підставою для складання протоколу стало те, що ОСОБА_1 було занесено інформацію до ЄАІС Держмитслужби України про намір ввезення TOB «Еліт-Авто» транспортних засобів на митну територію України, а саме по ПП №205000020/11/105836 від 12.07.2011 року, №205000020/11/106709 від 21.08.2011 року, №205000020/11/105936 від 16.07.2011 року, №205000020/11/105835 від 11.07.2011 року, №205000020/11/106023 від 20.07.2011 року, №205000020/11/106710 від 21.08.2011 року за зверненням експерта-декларанта Волинської Торгово-промислової палати ОСОБА_2. (посвідчення №НОМЕР_1).
Зокрема, ОСОБА_1 не ужив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно не повідомив безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів між ним та ОСОБА_2., яка є його рідною сестрою, що свідчить про порушення ним вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року №3206-VI.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 30.09.2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 грн.
В подальшому, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, постановою апеляційного суду Волинської області від 23.11.2011 року вказане вище рішення Любомльського районного суду Волинської області залишено без змін.
Вищезгаданими рішеннями судів встановлено порушення ОСОБА_1 статті 172-7 Кодексу про адміністративні правопорушення, а, отже, порушення вимог статтями 5, 10, 30 Закону України «Про державну службу» та Присяги державного службовця.
Відповідачі вважають, що при звільненні позивача не було допущено порушень вимог статті 40 та статті 47 Кодексу законів про працю України. Дані статті Кодексу законів про працю регулюють процедуру звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, однак, згідно наказу ДМСУ від 14.02.2012 року №296-к за порушення Присяги державних службовців припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №2 Ягодинської митниці відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Порядок проходження позивачем державної служби та її припинення регулюється також спеціальним законом - Законом України «Про державну службу». Вказаним Законом встановлено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється також з підстав, визначених у статті 30 Закону, і в таких випадках норми Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню, оскільки припинення державної служби не можна кваліфікувати як звільнення з ініціативи адміністрації.
Крім того, Закон України «Про державну службу» не передбачає обмежень звільнення державного службовця під час перебування працівника у стані тимчасової непрацездатності.
З огляду на вищевикладене, Ягодинська митниця вважає оспорювані накази такими, що видані у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак підстави для їх скасування та поновлення позивача на службі в митних органах відсутні.
В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково суду зазначив про відсутність будь-яких актів, в тому числі вироків, постанов чи рішень судів, які відповідно до чинного законодавства могли б бути належним підтвердженням заподіяння ним матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам. Просить позов задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях Ягодинської митниці та Держмитслужби України, та просила в позові відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на державній службі у митних органах з 09.10.1995 року, що підтверджується копією трудової книжки позивача НОМЕР_2. Наказом №701-к від 25 жовтня 2010 року позивача переведено на посаду старшого інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №2 Ягодинської митниці. 09 жовтня 1995 року позивачем прийнято Присягу державного службовця.
Наказом Держмитслужби України №296-к від 14.02.2012 року «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1.» за порушення Присяги державних службовців відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено 15 лютого 2012 року перебування позивача на державній службі в митних органах України. Цим же наказом зобов'язано керівника Ягодинської митниці ознайомити ОСОБА_1 з наказом під підпис, видати відповідний наказ по митному органу.
Наказом Ягодинської митниці Ягодинської митниці від 16.02.2012 року № 187-к оголошено наказ Держмитслужби України від 14 лютого 2012 року № 296-к та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади.
Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року. Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Статтею 5 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Відповідно до статті 17 цього Закону громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Судом встановлено, що підставою для припинення позивачу державної служби стало подання Ягодинської митниці, з якого вбачається, що 09.09.2011 року Управлінням служби безпеки України у Волинській області (далі - УСБУ у Волинській області) складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення відносно ОСОБА_1, передбачене статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, відповідно до наказу Ягодинської митниці від 25.10.2010 року № 701-к призначений 27.10.2010 року на посаду старшого інспектора сектору і митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 Ягодинської митниці.
Згідно посадової інструкції позивача до його службових обов'язків входило забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України юридичними особами з метою вільного використання, а також нарахування податків та зборів, проведення огляду транспортних засобів та звірки номерних агрегатів і вузлів з товаросупровідними документами на них, а також здійснення заходів, спрямованих на попередження, виявлення та припинення контрабанди та порушень митних правил, внесення інформації по оформлених митних деклараціях до програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» Держмитслужби України.
Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.05.2005 року №314, працівник митниці зобов'язаний перевірити повноваження декларанта, наявність доданих до ВМД комерційних, супровідних та інших документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів відповідно до заявленого декларантом опису, країни походження, вартості, правильності нарахування податків і платежів та коду товару за УКТЗЕД, звірити відповідність відомостей, внесених декларантом до ВМД з наявним товаром.
З матеріалів справи слідує, що на виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_1 було прийнято до митного оформлення попередні повідомлення №205000020/2011/106710 від 21.08.2011 року, №205000020/2011/106709 від 21.08.2011 року №205000020/2011/106023 від 20.07.2011 року, №205000020/2011/105936 від 16.07.2011 року, №205000020/2011/105836 від 12.07.2011 року, №205000020/2011/105835 від 11.07.2011 року з внесенням інформації до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.
Судом встановлено та не заперечується позивачем в судовому засіданні, що документи були підготовлені та подані до митного оформлення митним брокером ОСОБА_6, яка наказом Волинської торгово-промислової палати № 6-л від 23.10.2008 року прийнята на роботу експертом-декларантом 1 категорії. Наказом Ягодинської митниці від 17.11.2010 року №677 їй видано посвідчення митного брокера №НОМЕР_1 для надання митно-брокерських послуг згідно з розділом 7 глави 26 Митного кодексу України.
З матеріалів адміністративної справи, порушеної проти ОСОБА_1, стало відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є близькими особами, а саме рідні брат та сестра.
Відповідно до статті 176 Митного кодексу України митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, та має право здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення (стаття 179 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 07.04.2011 року № 3206-IV «Про засади запобігання і протидії корупції» під поняттям близькі особи розуміється - подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.
Частиною 3 статті 1 цього Закону термін «конфлікт інтересів» вживається у значенні - суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Таким чином, виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків проводилось в ситуації конфлікту інтересів, оскільки його сестра ОСОБА_6 являлася представником митного брокера та здійснювала декларування товарів у підрозділі митного оформлення, в якому працював ОСОБА_1
Відповідно до статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ОСОБА_1, як посадова особа митної служби зобов'язаний уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, а також повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
В порушення вищевказаної норми Закону позивачем за весь час виконання службових обов'язків жодних заяв або повідомлень начальнику митниці або безпосередньому керівнику структурного підрозділу від ОСОБА_1 не надходило.
Статтею 416 Митного кодексу України передбачено, що посадові особи митних органів не можуть обіймати посади, перебування на яких передбачає прийняття рішень з питань діяльності підприємств - митних брокерів, а також службові зносини з такими підприємствами, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі родичі зазначених посадових осіб.
З дослідженої в судовому засіданні постанови Любомльського районного суду Волинської області від 30.09.2011 року щодо ОСОБА_1 вбачається, що останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 грн.
Постановою апеляційного суду Волинської області від 23.11.2011 року постанову Любомльського районного суду Волинської області від 30.09.2011 року в частині накладення адміністративного стягнення залишено без змін.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вищезгаданими рішеннями судів встановлено порушення ОСОБА_1 статті 172-7 Кодексу про адміністративні правопорушення, що в повному обсязі підтверджує правомірність його звільнення за порушення присяги державного службовця.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну службу» до основних обов'язків державних службовців відноситься, зокрема, додержання Конституції України та інших актів законодавства України, сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Позивачем у відповідності до статті 17 Закону України «Про державну службу» та частини першої статті 413 Митного кодексу України була прийнята Присяга державних службовців, у якій він присягнув вірно служити народові з України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.
Статтею 408 Митного кодексу України встановлено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Згідно з пунктом 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Припинення державної служби у зв'язку із порушенням Присяги державних службовців не є дисциплінарним стягненням, а є спеціальною підставою, визначеною Законом України «Про державну службу» для припинення державної служби.
Враховуючи те, що у нормах Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року № 2805-ІУ така підстава припинення державної служби, як порушення Присяги державних службовців відсутня, підстав для його застосування у даному випадку немає.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що при звільненні позивача відповідачами допущено порушення вимог статті 40 та статті 47 Кодексу законів про працю України, оскільки дані статті Кодексу законів про працю регулюють процедуру звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Згідно наказу ДМСУ від 14.02.2012 року №296-к за порушення Присяги державних службовців припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №2 Ягодинської митниці відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».
Порядок проходження позивачем державної служби та її припинення регулюється спеціальним законом - Законом України «Про державну службу». Вказаним Законом встановлено, що, крім загальних підстав для звільнення, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється з підстав, визначених у статті 30 Закону. У такому випадку норми Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню, оскільки припинення державної служби здійснювалось на підставі цього Закону.
Крім того, Закон України «Про державну службу» не передбачає обмежень звільнення державного службовця під час перебування працівника у стані тимчасової непрацездатності.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється в тому числі у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону. Тобто, порушення Присяги державних службовців є самостійною підставою припинення державної служби.
Оскільки позивачем, як посадовою особою митного органу, під час виконання ним службових обов'язків не дотримано вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», митного законодавства України та інших нормативних актів, вимог посадової інструкції, суд вбачає в його діях порушення Присяги державних службовців, відтак припинення перебування позивача на державній службі за вказаної обставини є правомірним.
Що стосується посилання позивача на порушення відповідачами порядку його звільнення, то вказане не береться до уваги судом, оскільки до позивача не застосовувалось дисциплінарне стягнення, відтак норми трудового законодавства України до вказаних правовідносин застосуванню не підлягають.
При вирішенні спору судом перевірялися накази, прийняті відповідачами Держмитслужбою України і Ягодинською митницею як суб'єктами владних повноважень, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.
Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача і у справах про поновлення на публічній службі.
Суд прийшов до висновку, що відповідачами Держмитслужбою України і Ягодинською митницею доведена правомірність прийняття наказів Державної митної служби України від 14.02.2012 року №296-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_1.» та наказу Ягодинської митниці від 16.02.2012 року №187-к «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 14.02.2012 року №296-к про припинення перебування позивача на державній службі в митних органах, тому в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування зазначених наказів, поновлення на службі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про державну службу", суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ягодинської митниці, Державної митної служби України про скасування наказів, поновлення на службі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 08 травня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський
Судді Р.С. Денисюк
В.І. Смокович