28 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/1064/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Вознюка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (Луцької ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 року №0001091701.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, транспортні засоби реєструються за юридичними і фізичними особами, а тому підприємцем ОСОБА_3 правомірно віднесено до податкового кредиту витрати на купівлю транспортних засобів, оскільки останні використовуються в його господарській діяльності. Необхідними умовами для включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту є придбання матеріального активу та використання його в господарській діяльності, які ним дотримані, а наявність від'ємного значення та фактична сплата податку отримувачем товару у попередніх податкових періодах постачальнику таких товарів є підставою для бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Позивач вказує, що відповідні норми Цивільного кодексу України суб'єктом права приватної власності визначають фізичну чи юридичну особу, тобто законодавство не відокремлює майно фізичної особи від майна суб'єкта підприємницької діяльності, а чинне законодавство України не передбачає реєстрацію права власності на транспортний засіб за фізичною особою -підприємцем.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснив, що позивач надає послуги з внутрішнього і міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування, має необхідні дозвільні та реєстраційні документи, придбання транспортних засобів (вантажних автомобілів, причепів) здійснювалося позивачем в межах його господарської діяльності.
Представник Луцької ОДПІ у запереченні на позовну заяву від 23 квітня 2012 року та в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив, обґрунтовуючи тим, що до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, придбаним та зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на фізичну особу - ОСОБА_3.) за умови використання їх в оподатковуваних операціях, а тому вважає, що сума ПДВ в розмірі 17628,00 грн., сплачена при придбанні двох вантажних автомобілів та двох причепів, неправомірно включена позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2011 року та, відповідно, не підтверджено правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов. При цьому судом враховано наступне:
Судом встановлено, що в період з 12.03.2012 року по 14.03.2012 року Луцькою ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року на рахунок платника у банку, про що складено акт №25/117-2/НОМЕР_1 від 21.03.2012 року.
Вказаним актом встановлено порушення позивачем підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 безпідставно включено до складу податкового кредиту в грудні 2011 року податок на додану вартість в сумі 17628,00 грн.
На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ 04.04.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001091701, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 17268,00 грн. за грудень 2011 року.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, мас від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Зазначеною вище перевіркою, проведеною відповідачем встановлено, що позивачем придбано та сплачено ПДВ по транспортних засобах:
- згідно податкової накладної № 52 від 22.11.2011 року, виданої ПП «Даніела-Тур», з вартості придбаного причепа SAMRO CD19PJ в розмірі 12001,79 грн.;
- згідно податкової накладної № 51 від 22.11.2011 року, виданої ПП «Даніела-Тур», з вартості придбаного вантажного автомобіля Renault Premium 395.19 в розмірі 5626,44 грн.;
- згідно податкової накладної № 69 від 02.12.2011 року, виданої ПП «Даніела-Тур», з вартості придбаного причепа SAMRO RT26WJPA в розмірі 8848, 50 грн.;
- згідно податкової накладної № 68 від 02.12.2011 року, виданої ПП «Даніела-Тур», з вартості придбаного вантажного автомобіля Renault Premium 420 DCI в розмірі 11082,50 грн.
Судом встановлено, що позивач зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 07 квітня 2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №385934 серії В02.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність шляхом надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується ліцензією Головної державної інспекції на автомобільному транспорті НОМЕР_2. Відповідно до вказаної ліцензії позивачу дозволено здійснювати внутрішні та міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, про що зазначено в зазначеному вище акту перевірки Луцької ОДПІ та не заперечується сторонами.
Факт придбання та використання позивачем транспортних засобів у власній господарській діяльності, зокрема, наданні послуг перевезення небезпечних вантажів встановлено під час судового розгляду справи на підставі наявних у справі матеріалів.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року. Згідно з пунктом 6 цього Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. За такими правилами зареєстровані за фізичною особою ОСОБА_3 транспортні засоби.
Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не може зазначатися як власник фізична особа-підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою-підприємцем транспортні засоби реєструються як за фізичною особою.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені статтею 198 ПК України, та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. Відтак, фізичною особою-підприємцем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, сплачені митному органу при придбанні транспортних засобів - 44 194 грн.
Враховуючи встановлені обставини справи та виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не завищено від'ємне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість на 17628, 00 грн. за грудень 2011 року.
Відповідно до частини першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач - Луцька ОДПІ не довела правомірності сформованого податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 року №0001091701.
При постановленні рішення суд відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 04.04.2012 року №0001091701 як таке, що прийняте всупереч вимог чинного законодавства.
Відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 04.04.2012 року №0001091701.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 176,28 грн.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0001091701 від 04.04.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 176 (сто сімдесят шість) гривень 28 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 03 травня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ф.А. Волдінер