15 травня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Шишка А.І.,
суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,
секретаря : Гринчак В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 02 квітня 2012 року, -
Рішенням Долинського районного суду від 02 квітня 2012 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 700 грн. щомісячно на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів розпочато з 20 березня 2012 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення змінити та стягувати з нього аліменти по 500 грн. щомісячно. Апелянт зазначає, що суд не врахував того, що він у даний час не працює, а тому, не спроможний здійснювати такі виплати.
У засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на
основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів , згідно ст. 182 СК України, суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина:
5) інші обставини, що мають значення для справи.
З матеріалів справи вбачається, що сторони шлюб розірвали, син перебуває на утриманні матері.
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, те що відповідач має можливість працювати, а також те, що відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов позивачки син проживає з матір'ю та повністю знаходяться на її утриманні, додаткові джерела для існування у неї відсутні. Відповідач ОСОБА_2 є особою молодого віку, працездатний, отже спроможний сплачувати аліменти на сина у твердій грошовій сумі щомісячно.
Разом з тим, стягуючи з відповідача аліменти в розмірі 700 грн., суд першої інстанції належним чином не мотивував спроможність його сплачувати такий розмір аліментів. Апелянтом подано докази про те, що він не має постійного місця праці.
Крім цього, суд стягнув аліменти у твердій грошовій сумі і у рішенні зазначив про стягнення з відповідача аліментів не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що є не правильним і таким, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 184 СК України. Отже, суд першої інстанції не правильно застосував норму матеріального права.
При наведених обставинах рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру аліментів. У решті рішення суду слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Долинського районного суду від 02 квітня 2012 року змінити в частині розміру аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття. В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: А.І. Шишко
Судді: О.Ю.Беркій
О.В. Пнівчук