08 травня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Горейко М.Д., Шалаути Г.І.
секретаря Балагури М.О.
з участю: представника ПАТ «Укрнафта» Малети А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про скасування догани, поновлення на роботі та стягнення заробітку за весь час вимушеного прогулу, моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Болехівського міського суду від 27 лютого 2012 року,-
Рішенням Болехівського міського суду від 27 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про скасування догани, поновлення на роботі та стягнення заробітку за весь час вимушеного прогулу, моральної шкоди - відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом не враховано той факт, що він не є особою, яка безпосередньо обслуговує матеріальні цінності, а тому не міг бути звільненим за п.2 ст.41 КЗпП України.
Також апелянт зазначає, що Акт контрольно-ревізійного управління ПАТ «Укрнафта» №31-01-ЗР/070 від 12.07.2011 року не може вважатися належним та допустимим доказом в справі, оскільки складався на підставі Актів контрольних обмірів, та не містить достовірної інформації щодо реально використаного об'єму пиломатеріалів, а тому твердження відповідача про списання позивачем пиломатеріалів надміру є необґрунтованим. Акт також _______________________________________________________________________________
Справа № 2/0902/13/2012 Головуючий у 1 інстанції Головенко О.С.
Провадження № 22ц/0990/725/2012 Суддя-доповідач Меленко О.Є.
Категорія 52
не містить доказової інформації, яка б підтверджувала його протиправні дії, зокрема безпідставне нарахування та виплату доплат за шкідливі і важкі умови праці в розмірі 12% окладу працівнику ОСОБА_4
Посилається також і на те, що його посада не передбачена Переліком №447/24, а тому укладений з ним договір про повну матеріальну відповідальність суперечить вимогам трудового законодавства та не створює для сторін прав та обов'язків.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що саме звільнення з роботи проведено всупереч вимогам ст. 43 КЗпП України без згоди первинної профспілкової організації, та не враховано, що позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне і те ж саме порушення.
З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити в повному обсязі.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_2, будучи належно повідомленим про розгляд справи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник ПАТ «Укрнафта» доводи апеляційної скарги заперечує, а оскаржуване рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрнафта», перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді начальника дільниці реставрації деталей і вузлів та діагностики автотранспортної техніки ЦТТ НГВУ «Долинанафтогаз» (т.1 а.с. 8-12).
З матеріалів справи також вбачається, що 11.08.2011 року ОСОБА_2 було оголошено догану (а.с. 19-22), а 29.08.2011 року його звільнено з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП, що підтверджується наказом №307/к від 29.08.2011 року (т.1 а.с. 23).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Судом також з'ясовано, що перевіркою КРУ ПАТ «Укрнафта» окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ «Долинанафтогаз», внаслідок якої складено Акт №31-01-ЗР/070 від 12.07.2011 року (т. 1, а.с. 24-46) та додатковою перевіркою фактів від 26.10.2011 року (т.1 а.с. 175-178) встановлено, що внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків, порушень розпоряджень та наказів ПАТ «Укрнафта», начальником дільниці з реставрації вузлів, деталей та діагностики автотракторної техніки ОСОБА_2, в цеху технологічного транспорту допущено ряд порушень. Зокрема, протягом 2010року та 5-ти місяців 2011року позивачем завищувалися об'єми виконаних робіт , тобто списано по актах та матеріальних звітах більшу кількість матеріалів, чим фактично використано, внаслідок чого безпідставно списано 4,08 куб. м. пиломатеріалів необрізних на загальну суму 3028,72грн. (а.с.31, 66-87); безпідставно здійснювався додатковий облік робочого часу ОСОБА_4, як працівникові, який не був зайнятий на роботах у важких та шкідливих умовах праці, що призвело до безпідставного нарахування та виплати йому 5896,22 грн. ( а.с.98).
Відповідно до посадової інструкції начальника дільниці з реставрації вузлів, деталей та діагностики автотракторної техніки в посадові завдання та обов'язки ОСОБА_2 крім безпосереднього обслуговування товарно-матеріальних цінностей, входить і правильність та своєчасність оформлення первинних документів по обліку робочого часу, заробітної плати ( а.с.62).
Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.09.2011 року, встановлено, що в ході дослідчої перевірки зібрані достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину - неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що завдало значної матеріальної шкоди охоронюваним законом інтересам ПАТ «Укрнафта» (т.1, а.с. 187-190).
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 добровільно відшкодував вартість безпідставно списаних матеріальних цінностей, про що зазначено в акті ревізії ( а.с.180, 185), в порушенні кримінальної справи було відмовлено.
Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.1992, № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення з підстав втрати довір'я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.
Факту обслуговування матеріальних цінностей сам позивач не заперечує, зазначене стверджується і письмовими матеріалами справи.
Зважаючи на це, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що наявність протиправних дій позивача ОСОБА_2 та неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків, що завдало матеріальних збитків, давало підстави для розірвання трудового договору.
Що ж стосується відмови профспілкового комітету у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2, то сам по собі факт такої відмови не є підставою для поновлення позивача на роботі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач, всупереч своїх посадових обов'язків, своїми діями щодо неналежного проведення операцій з товарно-матеріальними цінностями, зокрема завищення об'ємів робіт та використання матеріалів, що привели до заподіяння ПАТ «Укрнафта» значних матеріальних збитків, дав підставу відповідачу для втрати до нього довір'я та прийняття рішення про його звільнення з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.
Доводи позивача про те, що за одні й ті ж проступки до нього застосовані дисциплінарні стягнення двічі, на увагу не заслуговують, оскільки розірвання трудового договору з підстав визначених п.п. 2 та 3 ст. 41 КЗпП України не є заходом дисциплінарного стягнення. Шестимісячний термін та порядок застосування дисциплінарних стягнень на даний вид звільнення не поширюються.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Болехівського міського суду від 27 лютого 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.Є. Меленко
Судді: М.Д. Горейко
Г.І. Шалаута