04.05.2012 Справа №2-9123/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я,
з участю секретаря Сесик Х.Я.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживача, визнання угоди недійсною, стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживача, визнання угоди недійсною, стягнення грошових коштів в сумі 40521,29 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 січня 2010 року між ним та відповідачем було укладено угоду №310554 з метою придбання автомобіля Шевроле Авео вартістю 88000 грн. Перед укладенням угоди між ОСОБА_1 та представником відповідача відбулася бесіда, в ході якої остання запевнила позивача у вигідності умов угоди, а тому він її уклав. При підписанні угоди, в якості вступного внеску, на користь відповідача ОСОБА_1 було сплачено 3168 грн. Відповідно до умов угоди позивач зобов'язаний сплачувати на корись ТзОВ «АВТО ПРОСТО»щомісячні повні внески, а також заповнювати та направляти на адресу відповідача пропозицію авансових внесків для надання права на отримання автомобіля. ОСОБА_1 свої обов'язки виконував належним чином, сплачував щомісячні повні внески, але права на отримання автомобіля так і не отримав. Загальна сума сплачених ним щомісячних платежів складає 37353,29 грн. Позивач вважає, що зазначеною угодою його поставлено в невигідні договірні умови, оскільки відповідач сформулював її в односторонньому порядку на свою користь і тим самим створив істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін, не врахувавши при цьому інтересів контрагента -споживача. Підставою для визнання недійсною оспорюваної угоди вважає нечесну підприємницьку практику ТзОВ «АВТО ПРОСТО», а саме створення та обслуговування пірамідальної схеми під назвою «система придбання в групах Авто Так». В результаті укладення угоди, що порушує його права, як споживача, позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що він позбавлений можливості користуватися та вільно розпоряджатися своїми коштами з вини відповідача, це призводить до постійних хвилювань, глибокого обурення і відчуття несправедливості. На підставі викладеного просить суд визнати недійсною угоду №310554 від 30 січня 2010 року, укладену між ОСОБА_1 та ТзОВ «АВТО ПРОСТО», стягнути з відповідача на користь позивача 40521,29 грн., сплачених за угодою, та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити, визнати недійсною угоду №310554 від 30 січня 2010 року, укладену між ним та ТзОВ «АВТО ПРОСТО», стягнути з відповідача на користь позивача 40521,29 грн., сплачених за угодою, та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Представник відповідача ТзОВ «АВТО ПРОСТО» в судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду письмові пояснення та заперечення проти позову, в яких просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, розгляд справи проводити у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
30 січня 2010 року між ТзОВ «АВТО ПРОСТО»в особі продавця-консультанта ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (Учасник системи) укладено угоду №310554 (надалі Угода). Предметом цієї Угоди є надання Учаснику послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля.
АВТО ПРОСТО гарантує учаснику (позивачу) право на отримання автомобіля за умови виконання Учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою (ст.2 Угоди).
Статтею 3 Угоди передбачено, що ТзОВ «АВТО ПРОСТО»зобов'язується забезпечити отримання автомобіля Учасником системи згідно з умовами Угоди.
В Додатку №1 до угоди №310554 від 30 січня 2010 року вказані марка, модель та ціна автомобіля -«Chevrolet Aveo В4LM510», 88000 грн. та персональні дані позивача. Також зазначено вступний внесок -3168 грн., щомісячний цілий чистий внесок - 0,8333%; щомісячний внесок в оплату послуг - 0,38%+ПДВ; щомісячний внесок в оплату страхового платежу - 0,065%; плата за право на отримання автомобіля - 3,00%+ПДВ.
Зі змісту Додатку №2 до угоди №310554 від 30 січня 2010 року вбачається, що учасник уповноважує АВТО ПРОСТО на організацію та адміністрування системи. Система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можливо придбати за рахунок чистого фонду групи. Учаснику, який сплатив повну вартістю автомобіля та виконав усі зобов'язання щодо сплати внесків в оплату послуг та в страхових платежів, буде надано право на отримання автомобіля на найближчому асигнаційному акті, який буде проводитись у місяці, наступному за місяцем, в якому учасник повністю виконав усі зобов'язання за угодами. Такий учасник користується пріоритетом в отриманні автомобіля перед іншими учасниками в групі (п.1.2 Додатку).
З долучених до матеріалів справи квитанцій вбачається, що, на виконання умов оспорюваної Угоди, протягом січня 2010 року -жовтня 2011 року ОСОБА_1 сплатив відповідачу кошти в загальній сумі 40521,29 грн.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З матеріалів справи вбачається, що представником підприємства при укладанні договору дотримано всіх вищевказаних вимог. Зі змістом спірного договору та додатків до нього позивач був ознайомлений, погодився з його змістом та дану обставину не оспорює.
Враховуючи наведене, слід зробити висновок про те, що законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для визнання правочину недійсним, а посилання позивача на ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу визнання недійсним договору про надання послуг не беруться судом до уваги, оскільки, як вбачається із змісту ст.901 ЦК України за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Однак, позивачем не наведено доказів того, що умови спірної Угоди є несправедливими, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений права у порядку, визначеному ст.651 ЦК України, змінити або розірвати договір у разі істотного порушення виконавцем умов договору, а тому покликання позивача на вказану норму закону є безпідставним та не береться судом до уваги.
Відповідно до положень ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Забороняються такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції (ч.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Оспорювана позивачем Угода укладена в рамках створеної відповідачем системи продажу автомобілів Авто Так, яка полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товари високої вартості, зокрема автомобіль, та які стають учасниками системи. Системою встановлені відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років. Після формування групи учасників залучення інших учасників (споживачів) не відбувається.
Таким чином, посилання позивача на те, що спірна Угода укладена внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності не знайшло свого підтвердження, оскільки пірамідальна схема передбачає постійне надходження (залучення) нових коштів за рахунок нових учасників для отримання прибутків тими учасниками піраміди, які до неї ввійшли раніше.
Предметом оспорюваної Угоди є надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля. Відповідач не продає за угодою автомобіль позивачу. Таке придбання здійснюється учасником безпосередньо у виробника або імпортера шляхом укладення окремої угоди, укладення якої гарантує відповідач.
Зі змісту умов Угоди вбачається, що всі платежі за нею розраховуються і сплачуються від вартості автомобіля, зазначеного в Додатку №1 до Угоди - «Chevrolet Aveo». Після надання позивачу права на отримання автомобіля, останній особисто обирає автомобіль, який бажає придбати, тобто може бути обраний інший автомобіль ніж вказаний в Додатку №1, вартість якого може бути меншою або більшою за попередньо обраний. При цьому відповідач лише має право відмовити у виборі автомобіля, придбання якого позивач не може забезпечити.
Вказані умови Угоди не порушують прав позивача, як споживача та відповідають вимогам ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що підстав, встановлених законом, для визнання недійсним договору №310554 від 30 січня 2010 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «АВТО ПРОСТО», за наслідками розгляду справи не встановлено, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 про захист прав споживача, визнання угоди недійсною, стягнення грошових коштів та моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 651, 901 ЦК України, ст.ст.18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживача, визнання угоди недійсною, стягнення грошових коштів та моральної шкоди -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська