< >
03.05.2012 Справа №1915/5927/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Свачія І.М.
секретаря Зінь І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО1 №141443 від 26.03.2012 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні. Свої вимоги мотивує тим, що правопорушення не вчинив, оскільки під час початку проїзду переходу горів зелений сигнал, однак під час проїзду він змінився на зелений мигаючий, а потім на жовтий сигнал, внаслідок чого він зупинився, але оскільки його швидкість становила близько 60 км./год. з врахуванням гальмівного шляху він напів кузова автомобіля перетнув перехрестя, при цьому не створював перешкод іншим учасникам дорожнього руху, проте його пояснення не були прийняті до уваги, усі обставини справи під час розгляду не були з'ясовані, при цьому не було враховано обставини визначені ст.. 33 КУпАП та інші обставини, які мають значення для вирішення справи та накладення стягнення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав зіславшись на мотиви викладені в позовній заяві.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області Бучинський В.Я. в судовому засіданні відносно позову заперечив, та суду пояснив, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є обґрунтованою та винесена у відповідності до вимог закону, підстави для її скасування відсутні.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Матеріали справи свідчать про те, що спір виник між позивачем - фізичною особою та відповідачами, як суб'єктами владних повноважень.
Постановою інспектора підрозділу УДАІ УМВСУ в Тернопільській області серії ВО1 № 141443 від 26.03.2012 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, що він 26.03.2012 року близько 08 год. 00 хв. керуючи автомобілем марки «Субару Легасі»д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Будного на регульованому перехресті здійснював рух на заборонений сигнал світлофора, а саме червоне світло та зупинився на перехресті, чим порушив вимоги п.8.10 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно п. 8.10 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) (див. додаток 2), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки" (див. додаток 1), якщо їх немає -не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках -перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
З пояснень позивача у судовому засіданні слідує, що він здійснив зупинку, виїхавши на перехрестя, оскільки через зміну сигналу світлофора не зміг вчасно зупинити автомобіль перед перехрестям не вдаючись до екстреного гальмування.
Представником відповідача з приводу наданих пояснень подано суду відеозапис, який оглянутий судом та з якого вбачається, що позивач в порушення п. 8.10, п.16.8 ПДР України, здійснив виїзд на регульоване перехрестя та здійснив на ньому зупинку, при цьому не створюючи перешкод іншим учасникам дорожнього руху та пішоходам.
Згідно п. 16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Таким чином, аналізуючи наведені обставини у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно ч. 1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведене, а також особу правопорушника, обставини, за яких було вчинено правопорушення, незначний характер даного правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст.1 ч.1, 10,11,18 ч.1 п.2, 71, 158-163,186 КАС України, ст.ст.22, 122 ч.2, 251, 283, 293 КУпАП, п.п.8.10, 8.7.3, 16.1,16.8 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ № 876 від 01.10.2008 p., суд, -
Позов задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 141443 від 26.03.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяІ. М. Свачій