06.04.2012 Справа №1915/4016/12
Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Гуменного П.П.
при секретарі Кришталович Л.Б.
за участю прокурора Ороновського С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Заболотне Іршавського району Закарпатської області, українки, гр.України, з неповною середньою освітою, непрацюючої, котра проживає в АДРЕСА_1, не судимої в порядку ст. 89 КК України,
за ч.1 ст.150-1 КК України, -
Підсудна ОСОБА_1 в кінці березня 2011 року, перебуваючи за місцем свого про живання в АДРЕСА_1, вирішила використовувати свого малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, для заняття жебрацтвом з метою отримання прибут ку.
Реалізуючи свій злочинний намір, в кінці березня 2011 року ОСОБА_1 ра зом із своїм малолітнім сином ОСОБА_2 приїхала в м. Тернопіль, після чого в період з кінця березня 2011 року до 17 січня 2012 року, ОСОБА_1, тримаючи на руках малолітнього сина ОСОБА_2, систематично випрошу вала у сторонніх осіб гроші на території м. Тернополя, зокрема - біля центрально го ринку та автовокзалу по вул. Живова у м. Тернополі.
Так, 17 січня 2012 року близько 11.30 год. ОСОБА_1, яка перебувала на вул. Шептицького, 2 в м. Тернополі, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є малолітнім та діючи умисно з метою використання малолітнього ОСОБА_2 для заняття жебрацтвом і отримання прибутку, в формі прямої пропозиції, систематично, тримаючи на руках останнього, випрошувала в сторонніх осіб гроші, в результаті чого отримала гроші в сумі 18 гривень, після чого була затримана працівниками міліції.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та пояснила, що протягом останніх років вона разом із своїм наймолодшим сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, приїжджає в м. Тернопіль, де займається випрошуванням грошей у перехожих. Оскільки постійного місця ро боти у неї немає, а їй потрібно утримувати свою сім'ю, вона разом із сином займаємося жебрацтвом, а саме випрошує гроші у перехожих. Це вона робила біля центрального ринку м.Тернополя. Перехожі люди шкодують в першу чергу дитину і кидають більше грошей. Так, 17 січня 2012 року близько 9 години 00 хвилин вона узяла свого сина ОСОБА_2 та пішла на вул.Шептицького в м. Тернополі, щоб просити у прохожих гроші. В той день вона із своїм малолітнім сином у перехожих випросили близько 20 гривень. Близько 11 години 30 хвилин, використовуючи свого малолітнього сина, який як завжди про сить гроші, вона була затримана працівниками міліції, які підійшли до неї і зро били зауваження стосовно даного факту, а саме використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом і запропонували їй разом із ними пройти в приміщення Тернопільського міського відділу міліції.
Визнає, що своїми діями скоїла злочин, у скоєному щиро розкаюється і просить її суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, при призначенні покарання просить врахувати, що у неї на утриманні є троє неповнолітніх дітей, а тому просить не ізолювати її від суспільства.
Крім власного визнання вини, підсудна ОСОБА_1 повністю погодилася зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують її винність у вчиненні злочину згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду відповідно до ст.299 КПК України.
Аналізуючи вищевказані докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину та погоджується з кваліфікацією за ч.1 ст.150-1 КК України, як використання матір'ю малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб).
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, її особу, зокрема те, що вона має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, обставини, які пом'якшують покарання, а саме, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які б обтяжували покарання підсудної.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудній ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з встановленням іспитового строку, так як її виправлення можливе без відбування покарання.
Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, на підсудну слід покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній -підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Речові докази: гроші в сумі 18 гривень, які здані на депозитний рахунок в бухгалтерію Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області - конфіскувати в дохід держави після набрання вироком законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.150-1 КК України та призначити їй за санкцією цієї статті покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавленя волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй 3 (три) роки іспитового строку.
Зобов'язати засуджену ОСОБА_1, відповідно до ст.76 КК України в період дії іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Речові докази: гроші в сумі 18 гривень, які здані на депозитний рахунок в бухгалтерію Тернопільського МВ УСІВ України в Тернопільській області - конфіскувати в дохід держави після набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.
Головуючий суддяП. П. Гуменний