31.10.2011 Справа №2-7562/11
Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-7562/11р.
31 жовтня 2011 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої Черніцької І.М.
- при секретарі Бурячинській Д.Д.
- з участю позивача ОСОБА_1,відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Великобірківської селищної ради Тернопільського району, третьої особи -Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, Великобірківської селищної ради Тернопільського району, третьої особи -Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3 Після його смерті відкрилась спадщина за законом на належну йому 1/4 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1. До спадкоємців першої черги за законом належить він син покійного та дружина ОСОБА_2, яка спадщини не прийняла. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його баба та мати його батька -ОСОБА_4 Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом на належну їй 1/4 частину спірного будинковолодіння. Єдиним спадкоємцем майна покійної за заповітом є позивач по справі, який у встановлений законом строк прийняв спадщину.
Звернувшись у нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом отримав відмову, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок на ім"я спадкодавців. Посилаючись на наведене просив позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зіславшись на доводи викладені у заяві.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнала та пояснила, що спадщини після смерті чоловіка не приймала.
Представник Великобірківської сільської ради та третьої особи-Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засіданні були повідомлені належним чином. Попередньо надіслали суду заяву про слухання справи у їх відсутності.
Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами за АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року був колгоспним двором, членами якого на цей час були:ОСОБА_4-голова двору, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що стверджується довідкою Великобірківської селищної ради Тернопільського району за № 2372 від 17.10.2011 року та за №828 від 16.08.2010 року та свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 25.09.1982 року та зареєстрованим за №516.
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів.
Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, та ОСОБА_1 належить по 1/4 частині житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами за АДРЕСА_1.
Даний факт також відображений в технічному паспорті на садибний (індивідуальний)житловий будинок, виданим Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації від 09.08.2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане Великоірківською селищною радою Тернопільського району Тернопільської області від 13.09.1993 року, актовий запис за №19.
Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належну йому 1/4 частину житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами за АДРЕСА_1.
Спадкоємцями майна ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_1 та непрацездатна мати ОСОБА_4
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв син ОСОБА_1, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Із пояснень позивача та відповідача в судовому засідання встановлено,що ОСОБА_1 після смерті батька здійснював догляд за будинком та присадною ділянкою.
Встановлено та визнається сторонами по справі, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спадщини після смерті сина та чоловіка ОСОБА_3 не прийняли. У нотконтору із заявою про прийняття спадщини не звертались та жодних дій по догляду за будинком та присадибною земельною ділянкою не вчиняли.
Інших спадкоємців майна ОСОБА_3 не має.
26 лютого 1997 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, яким заповіла належне їй будинковолодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_1, що стверджується заповітом, посвідченим секретарем Великобірківської селищної ради від 26.02.1997 року та зареєстрованим в реєстрі за №22.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, що стверджується свідоцтво про смерть НОМЕР_2, виданим Великобірківською селищною радою Тернопільського району Тернопільської області від 27 січня 1998 року, про що зроблено актовий запис за №6.
Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належну їй 1/4 частину житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами за АДРЕСА_1.
На день смерті ОСОБА_4 у житловому будинку по АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що стверджується довідкою Великобірківської селищної ради Тернопільського району за №2372 від 17.10.2011 року. ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, оскільки після смерті ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Із пояснень позивача та відповідача в судовому засідання встановлено,що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 здійснював догляд за будинком та присадною ділянкою.
Постановою Тернопільської районної державної нотаріальної контори за № 2167/02.31 від 15.09.2011 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 та за заповітом після смерті бабу ОСОБА_4 на Ѕ частину житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами за АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів.
Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщини відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
В силу вимог ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно з вимогами ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від18.07.1963 спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
До спадкоємців першої черги спадкування майна померлого ОСОБА_3 за законом належать: дружина -ОСОБА_2, син ОСОБА_1 та непрацездатна мати ОСОБА_4
Відповідачка ОСОБА_2 та мати покійного ОСОБА_4 не вчиняли жодних дій щодо прийняття спадщини, а тому, в силу вимог ст.ст. 549, 553 ЦК Української РСР 1963 року, вважається такими, що не прийняли спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 Вказані факти визнаються сторонами спору.
Спадкоємцем майна ОСОБА_5 за заповітом є ОСОБА_1
Встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька та бабусі шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. ОСОБА_1 зареєстрований та проживає спірному будинку по даний час та постійно з часу смерті спадкодавців здійснював догляд за будинком та присадною земельною ділянкою.
Однак, отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом після смерті батька та за заповітом після смерті баба не може, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно спадкодавців.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами за АДРЕСА_1 у порядку спадкування, а сааме: на ј частину воріядку спадкування за законм після смертібатька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та на Ѕ частину в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4,померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року
Керуючись ст.ст. 529, 549, 553 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р., ст. 392 Цивільного кодексу України,ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212, 215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Великобірківської селищної ради Тернопільського району, третьої особи -Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами за АДРЕСА_1 у порядку спадкування, а саме: на ј частину в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та на Ѕ частину в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуюча І.М. Черніцька
Копія вірна
Суддя І.М.Черніцька
Головуючий суддяІ. М. Черніцька