Провадження № 2/1522/4845/12
Справа № 2/1522/8533/11
24.04.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі :
головуючого судді - Турецького О.С.,
при секретарі -Гасуляк С.Г.,
за участю представника позивачів -ОСОБА_1, представника відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Моторного (Транспортного) страхового бюро України (далі -МТСБУ) про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих дорожньо -транспортною пригодою (далі -ДТП), -
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовною заявою, яку було змінено 25.01.2012 року, до ОСОБА_6, Моторного (Транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, вказуючи на те, що позивач ОСОБА_3 є власником автомобіля «TOYOTA CAMRY», 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 має право на підставі довіреності керувати зазначеним транспортним засобом та розпоряджатись ним.
15.05.2011 року на розі вулиць Балківської та Краснослобідської в м. Одесі, відповідач ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Форд С-мах», скоїв ДТП, внаслідок чого автомобілю «TOYOTA CAMRY», 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, були завдані механічні пошкодження.
В автомобілі «TOYOTA CAMRY», 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на час ДТП також знаходилась ОСОБА_5, в якості пасажира.
Відповідач ОСОБА_6 відмовився у добровільному порядку виплатити позивачам понесені ними матеріальні та моральні збитки.
Посилаючись на викладене, позивачі просять суд стягнути з Моторного (Транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_6 на їх користь матеріальні та моральні збитки, які були завдані дорожньо -транспортною пригодою, яка сталась 15.05.2011 року на розі вулиць Балківської та Краснослобідської в м. Одесі.
В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі, представник Моторного (Транспортного) страхового бюро України заперечував проти задоволення позову, просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі, надав заперечення проти позову. ОСОБА_6 до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню частково із наступних підстав.
Як випливає з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 є власником автомобіля «TOYOTA CAMRY», 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 має право на підставі довіреності керувати зазначеним транспортним засобом та розпоряджатись ним.
15.05.2011 року на розі вулиць Балківської та Краснослобідської в м. Одесі, відповідач ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Форд С-мах», скоїв ДТП, внаслідок чого автомобілю «TOYOTA CAMRY», 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, були завдані механічні пошкодження. В автомобілі на час ДТП також знаходилась ОСОБА_5 в якості пасажира.
Вина ОСОБА_6 підтверджується постановою Любашівського районного суду Одеської області від 11.07.2011 року, якою ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу, справа № 3-494/11р.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Сума матеріального збитку відповідно до висновку № 05-029 спеціаліста -оцінщика по визначенню розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля CAMRY»складеного 01.06.2011 року складає 12040,07 грн.
За проведення вказаної експертизи ОСОБА_4 витратив 550 грн., згідно рахунку № 05-029 від 27.05.2011 року та квитанції від 01.06.2011 року.
Відповідач ОСОБА_6 відмовився у добровільному порядку виплатити позивачам понесені матеріальні та моральні збитки.
Цивільно -правова відповідальність ОСОБА_6 не була застрахована.
Цивільно -правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована на підставі полісу ВАТ НАСК «ОРАНТА»№ ВЕ/7057194, який діяв у період з 21.11.2010 року по 20.08.2011 рік.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
г) підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну.
Однак, позивачами або їх представником до МТСБУ вказана заява не подавалась.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В даному випадку, права позивача ОСОБА_4 на отримання страхового відшкодування з боку МТСБУ не порушувались і не оспорювались, оскільки позивач в встановленому Законом порядку за виплатою страхового відшкодування до МТСБУ не звертався.
Саме позивачем ОСОБА_4, невідомо з яких підстав, порушений встановлений Законом порядок звернення до МТСБУ за виплатою страхового відшкодування.
За таких обставин, відсутні підстави стягувати кошти в розмірі 12 040,07 грн. з МТСБУ у примусовому порядку.
Також Позивачі просять суд з стягнути з відповідачів на їх користь моральну шкоду, яку вони оцінює в розмірі 26 550 (двадцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 р. (далі -Постанова) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Крім того, пункт 4 Постанови передбачає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно Позивачам, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
У відповідності до п. 9 Постанови, розмір відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам моральних і фізичних страждань, з урахуванням їх характеру і тривалості, стану здоров'я потерпілого, тяжкості завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
Позивачі при ДТП тілесних ушкоджень не отримали, на стаціонарному лікуванні не перебували. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується лише той факт, що позивачі звертались до медичної установи із скаргами на головний біль та інші симптоми, при цьому причинно-наслідковий зв'язок між цими симптомами та дорожньо - транспортною пригодою лікарями не встановлювався. Тому, суд вважає в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення моральної та матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК У країни, витрати складаються з судового боргу та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати позивачів на момент подання позову складають: витрати на проведення експертизи у розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень, витрати на відправлення телеграми про виклик на експертизу у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 03 копійки, витрати, що пов'язані із явкою до суду у розмірі 31 (тридцять одна) гривня 50 копійок.
З ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати по справі, а саме: витрати на проведення експертизи у розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень, витрати на відправлення телеграми про виклик на експертизу у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 03 копійки, витрати, що пов'язані із явкою до суду у розмірі 31 (тридцять одна) гривня 50 копійок.
На підставі ст.ст. 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 60, 79, 88, 110, 118-120, 208-210, 212 -215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Моторного (Транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих дорожньо транспортною пригодою -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі, а саме: витрати на проведення експертизи у розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень, витрати на відправлення телеграми про виклик на експертизу у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 03 копійки, витрати, що пов'язані із явкою до суду у розмірі 31 (тридцять одна) гривня 50 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.С. Турецький
24.04.2012