Справа № 1522/9570/12
Провадження № 2/1522/8077/12
Іменем України
«26»квітня 2012 року
Суддя Приморського районного суду міста Одеси С.О. Погрібний, дослідивши матеріали позовної заяви Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за участі третьої особи -Управління держкомзему у місті Одесі, -
Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до суду із вказаною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках встановлених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Рішенням від 08.04.1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
При цьому суд має звернути увагу під час ухвалення цього рішення на відокремленість інтересів територіальної громади від безпосередніх інтересів держави. У такому висновку суд має застосувати пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів»(справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002, справа № 1-9/2002, відповідно до статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З цього конституційного положення у системному взаємозв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, випливає, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, яка визнається і гарантується в Україні (стаття 7 Конституції України).
Відповідно до абзацу 2 частини 5 мотивувальної частини зазначеного рішення КСУ за чинною Конституцією України політико-правову природу місцевих рад принципово змінено: вони не є органами державної влади, а представницькими органами місцевого самоврядування, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Тому передбачений у частинах першій та другій статті 28 Закону спосіб забезпечення трудових прав працівників, які обрані депутатами місцевих рад, не відповідає суті місцевого самоврядування, визначеній у статті 140 Конституції України.
За таких обставин, під час вирішення питання про прийняття позову до розгляду судом не знайдено підстав для цього, не обґрунтовано та не доведено, що прокуратура звернулася за захистом та в інтересах держави, саме в інтересах якої вона вправі була вчиняти такі юридично значимі дії.
Заявляючи позов про витребування майна з чужого незаконного володіння Заступник прокурора Приморського району м. Одеси вимагає захисту інтересів Одеської міської ради, як спеціального органу, наділеного повноваженнями для вирішення усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази, який зокрема, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»наділений особистим правом звернення до суду.
Керуючись викладеним, суд вважає за необхідне пред'явлену позовну заяву повернути.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, СУДДЯ -
Позовну заяву Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за участі третьої особи -Управління держкомзему у місті Одесі -повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
С У Д Д Я С.О. ПОГРІБНИЙ
26.04.2012