Провадження № 2/1522/501712
Справа № 2/1522/13007/11
(ЗАОЧНЕ)
24.04.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Турецького О.С.,
при секретарі -Гасуляк С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду а м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-
ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди у сумі 41 214,68 грн., вказуючи на те, що ОСОБА_2 у травні 2010 року шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами позивачки на загальну суму 5200 доларів США, що за курсом НБУ складає 41 214, 68 грн. Тому позивачка просила суд стягнути завдану їй матеріальну шкоду у розмірі 41 214,68 грн.
До суду, до судового засідання, надійшла заява від Позивачки про залишення без розгляду позовних вимог, щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_3
В судове засідання сторони не з'явились, позивач до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує, відповідачі до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причина неявки суду не повідомили.
Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як випливає з матеріалів справи, відповідно до Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.11.2011 р., справа №1п-870/11, встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з середини по кінець травня 2010 року шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами позивача на загальну суму 5200 доларів США, що за курсом НБУ складає 41214 грн. 68 коп., чим спричинила позивачу матеріальну шкоду на вказану суму.
Вказаною Постановою, відповідно до Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року N 3680-VI, відповідачку було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, провадження по кримінальній справі було закрито, а цивільний позов заявлений Позивачем у кримінальній справі було залишено без розгляду.
Відповідно до Листа Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ» від 1 лютого 2004 року, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави (її компетентних органів) від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є проявом загальної тенденції розвитку кримінального законодавства у напрямі пом'якшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася, можливості виправитися. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи.
Також, згідно ст. 14 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року N 3680-VI, амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.
Постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 14.11.2011 р. по справа № 1п-870/11 набрала чинності 22.11.2011 року.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди » зазначено, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
На підставі ст. 291 КПК України, за цивільним позивачем, у разі не вирішення його цивільного позову, зберігається право заявити позов в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди є законними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 60-61, 109, 118-120, 208-210, 212 -215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок злочину у розмірі 41214 (сорок одна тисяча двісті чотирнадцять) гривень 68 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.
Суддя: О.С. Турецький
24.04.2012