Провадження № 2/1522/4856/12
Справа № 2/1522/8826/11
25.04.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Турецького О.С.,
при секретарі - Гасуляк С.Г.,
за участю представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача -Жарської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса», ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, -
ОСОБА_4 (далі -Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса», ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, вказуючи на те, що 06.01.1993 року ОСОБА_4 побралася з ОСОБА_5. 20.04.2007 року ОСОБА_5 уклав з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса», правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса», Кредитний договір № 05-03-16181 від 20.04.2007 року (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 200 000 (двісті тисяч) доларів США на умовах, передбачених цим договором. Також за користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 12% річних.
17.02.2009 року тими самими сторонами було укладено Договір про внесення змін та доповнень №05-03-16/37 до Кредитного договору №05-03-16/181 від 20.04.2007 року, в якому було змінено предмет договору. Позивач вказує на те, що у Кредитному договорі №05-03-16/181 від 20.04.2007 року та Договорі про внесення змін та доповнень №05-03-16/37 від 17.02.2009 року жодним чином не зазначено, чи надана її згода на укладання зазначених договорів, тому вона звернулась до суду з позовом визнати Кредитний договір від 20.04.2007 року та зміни до нього від 17.02.2009 року недійсними.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса» позовні вимоги не визнав, надав до суду заперечення на позов та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Співвідповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вислухавши пояснення сторін, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як випливає з матеріалів справи, між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса»(надалі - Відповідач, Банк) та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір №05-03-16/181 від 20.04.2007 року, згідно з яким ОСОБА_5 20.04.2007 року отримав кредит в розмірі 200 000,00 доларів США.
Згідно змін внесених Договором про внесення змін та доповнень № 05-03-16/37 від 17.02.2009 року до Кредитного договору №05-03-16/181 від 20.04.2007 року, п. 2.1 Кредитного договору викладений в наступній редакції - Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі еквівалентній 2 741 122, 10 гривень, на умовах, передбачених цим договором та Договорами про внесення змін та доповнень до нього, але для кожного виду валют ліміт кредитування не може перевищувати -180 336,98 доларів США, що еквівалентно 1 352 527, 35 гривень та з 17.02.2009 року ліміт кредитної лінії складає 1 352 527,35 гривень та встановлюється тільки в національній валюті.
В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором, ОСОБА_5 з Банком був укладений Іпотечний договір №05-03-16/182 від 20.04.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округа ОСОБА_6, за реєстровим № 312 (надалі - Іпотечний договір), предметом іпотеки даного договору є трьохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 83,3 кв.м.
У позовній заяві про визнання договору недійсним Позивач просить визнати Кредитний договір № 05-03-16/181 від 20.04.2007 р. та Договір про несення змін та доповнень №05-03-16/37 від 17.02.2009 р. до Кредитного договору № 05-03-16/181 від 20.04.2007 року недійсними, посилаючись на те, що вона, як дружина, згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, не надала згоди на підписання Кредитного договору своєму чоловікові ОСОБА_5. Однак, дане твердження є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.
05 березня 2007 року ОСОБА_5, згідно заяви - анкети позичальника на отримання кредиту від 05.03.2007 року, звернувся до Банку з клопотанням на отримання кредиту на споживчі потреб в сумі 200 000 грн., який був забезпечений трьохкімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_2. Також ОСОБА_5 зазначив, що одружений з ОСОБА_4 та надав копію свідоцтва про одруження.
Згідно ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
20.04.2007 року при підписані Кредитного договору № №05-03-16/181 від 20.04.2007 року Позивачкою була надана заява, де чітко зазначається, що ОСОБА_4 дає свою згоду на передачу в іпотеку її чоловіком ОСОБА_5 квартири під АДРЕСА_2, надбаної ними разом, на спільні кошти, в період зареєстрованого шлюбу, на строк та на умовах за його розсудом, в забезпечення його зобов'язань за Кредитним договором № 05-03-16/181, з умовами якого вона ознайомлена та згодна.
Про зазначені обставини також свідчить п.1.5. Іпотечного договору, де зазначається, що договір укладений за згодою дружини Іпотекодавця (ОСОБА_5.) ОСОБА_4, справжність підпису на заяві якої засвідчена ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 20.04.2007 року, за реєстровим № 311, із змістом якої нотаріус ознайомив Іпотекодержателя (Банк).
17.02.2009 року Позивачем була надана нотаріально посвідчена копія заяви, де громадянка ОСОБА_4 дає згоду на підписання її чоловіком, ОСОБА_5, договору про внесення змін до Іпотечного договору від 20.04.2007р. за реєстровим №312.
Таким чином, з боку Банку не було жодного порушення прав та інтересів ОСОБА_4, тому що остання знала про обставини отримання ОСОБА_5 кредиту та надала письмову згоду на передачу в іпотеку трьохкімнатної квартири під АДРЕСА_2.
Положення ст. 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосується права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника, як сторони договору (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Отже, при укладанні Кредитного договору сторонами були дотримані усі вимоги як цивільного так і сімейного законодавства України.
Суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними є необґрунтованими та недоведеними, тому не підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 60, 79, 88, 109, 118-120, 208-210, 212 -215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса», ОСОБА_5 про визнання договору недійсним - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.С. Турецький
25.04.2012