27 грудня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Доценко Л.І., Журавльова О.Г.,
за участю секретаря - Карпової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - огран опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визначення місця проживання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ріّення Ізмаїльٌького міٌькًайонного суду Одеської облаٌٍі від 03 червня 2011 рокَ,
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним.
Позивач посилався на те, що 11.07.2003 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, від шлбу ІНФОРМАЦІЯ_1 в ниُ наًодивٌя син ОСОБА_3.
На даний час вони з відповідачкою проживають окремо. Відповідачка пішла з сім»ї, забрала сина, свого житла не має тому не має можливості надати дитині належні умови виховання. Оскільки він має своє житло де існують всі умови для проживання та розвитку дитини, матеріально забезпечений, а відповідачка не може надати дитині ні належного виховання ні матеріального забезпечення, просив визначити місце проживання дитини разом з ним.
В судовому засіданні відповідачка позов не визнала, пًоٌила відмовиٍи в задоволенні позовَ, поٌилачиٌь на те, що вона пًаِє, маٍеріально забезпечена, займаєтьٌя виُованням сина, пًоживає в зйомній кваًٍиًі, де є вٌі умови для пًоживання та розвиٍкَ диٍини. Позивачка також поٌилалаٌя на те, що оًган опіки та піклَвання своїм виٌновком визначив міٌِе пًоживання малоліٍнього сина з не.
Представник третьої особи підтримала висновок щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю, оскільки висновок складений з урахуванням інтересів дитини.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 червня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - огран опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено.
-2-
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В суді апеляційної інстанції справа розглянута у відсутності осіб, які приймають участь у справі, на підставі ч. 2 ст. 197 та ч. 2 ст. 305 ЦПК України. 19.12.2011 року апелянт звернувся до апеляційного суду з заявою про відкликання своєї апеляційної скарги на підставі ст. 300 ЦПК України. Оскільки, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочатий, а особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її тільки до початку розгляду справи в апеляційному суді, то підстав для повернення апеляційної скарги не має.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 11.07.2003 року та мають спільну дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 04.03.2001 року / а.с. 133/.
Стосунки між подружжям погіршилися і відповідачка забрала сина та проживає з ним в іншому місці.
Позивач, вважаючи, що він матеріально більш забезпечений, має своє житло, тому може надати сину більш достойні умови проживання та виховання ніж його мати, яка не має свого житла, проживає на квартирі, просив суд визначити місце проживання сина з ним.
Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли змоги щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частиною 2 ст. 161 СК України визначено, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Мати дитини матеріально забезпечена, працює, веде достойний образ життя, не знаходиться на обліку в лікарні, проживає з дітьми в чотирикімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка згідно акту обстеження житлово-побутових умов, відповідає умовам для проживання дітей, син навчається в школі, мати і син позитивно характеризуються директором та вчителями школи, де він навчається / а.с. 94-97/.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за № 01/21-2704 від 06.12.2010 року, підписаного міським головою та завіреним круглою печаткою, виходячи з інтересів малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. ст. 150, 160, 161 СК України, комісія з захисту прав дитини вирішила залишити місце проживання дитини з матір"ю, ОСОБА_2 / а.с. 127-128/.
-3-
Враховуючи встановлене та на підставі ст. ст. 150, 160, 161 СК України, Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1959 року, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який розглянув справу відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої
інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ріّення Ізмаїльٌького міٌькًайонного суду Одеської облаٌٍі від 03 червня 2011 рокَ залиّиٍи без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий К.П. Мартинова
Судді Л.І. Доценко
О.Г. Журавльов