22 грудня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Журавльова О.Г., Оверіної О.В.,
за участю секретаря - Карпової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес-Строй» пًо стягнення наًаُованої, але не виплаченої заًобіٍної плаٍи, компенсаِії виًٍаٍи чаٌٍини заًобіٍної плаٍи у зв»язкَ з поًَّенням терміну виплаٍи та відшкодування моًальної шкоди за апеляційною скаргою ТОВ «Прогрес-Строй» на заочне ріّення Примоًٌького районного суду м.Одеси від 11 лиٌٍопада 2010 рокَ,
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Прогрес-Строй» та просив стягнути невиплачену заробітну плату за період з 01.09.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 2315 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням терміну її виплати у розмірі 102, 52 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та витрати на юридичні послуги 250 грн.
Позивач посилається на те, що з листопада 2003 року він працює водієм у ТОВ "Прогрес-строй" та з вересня 2008 року відповідач не виплачує йому заробітну плату. Згідно довідки про доходи, наданої відповідачем, за період вересень-листопад 2008 року йому нарахована та невиплачена заробітна плата у розмірі 1710 грн. Оскільки мінімальна заробітна плата на той період становила 605 грн., позивач просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в розмірі 2315 грн.
В процесі розгляду справи у жовтні 2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги, які уточнював в ході слухання справи, та просив визнати його звільнення з роботи наказом від 19 березня 2009 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним, поновити його на роботі на посаді водія, стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2008 року по день винесення рішення у розмірі 18863 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 376 грн. 59 коп.; моральну шкоду в розмірі 23582 грн.; витрати на юридичну допомогу в розмірі 250 грн., на підставі ст. 115 КЗпП України.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 11 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
-2-
Суд стягнув з ТОВ «Прогрес-Строй» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2008 року по 29 вересня 2010 року в сумі 18 863 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 376 грн. 59 коп. та витрати на юридичну допомогу в розмірі 250 грн.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2011 року заяву директора ТОВ "Прогрес-Строй" про скасування заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ТОВ «Прогрес-Строй» просить заочне рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повінстю.
Позивач рішення суду не оскаржує.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з ТОВ "Прогрес-Строй" на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 01 вересня 2008 року по 29 вересня 2010 року у розмірі 18863 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку із порушенням строків її виплати в сумі 376,59 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині вимог.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 з 25 листопада 2003 року працював водієм у ТОВ "Прогрес-Строй".
З вересня 2008 року Товариство перестало виплачувати позивачу заробітну плату.
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати у вересні-грудні 2008 року в розмірі 2315 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати, моральної шкоди у розмірі 5000 грн. та судових витрат 250 грн., посилаючись на ст. 115 КЗпП України.
В процесі розгляду справи наказом № 0319-к від 19.03.2009 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади водія за прогул без поважних причин, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України /а.с. 21/.
Згідно довідки № 119 від 05.05.2009 року заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 складає 2063,19 грн. за період вересень-грудень 2008 року / а.с. 22/.
У жовтні 2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги, які неодноразово уточнював у ході слухання справи, та просив визнати його звільнення з роботи наказом від 19 березня 2009 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України незаконним, поновити його на роботі на посаді водія, стягнути з відповідача на його користь на підставі ст. 115 КЗпП України невиплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2008 року по день винесення рішення у розмірі 18863 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 376 грн. 59 коп.; моральну шкоду в розмірі 23582 грн.; витрати на юридичну допомогу в розмірі 250 грн.
Задовольняючи частково позов та стягуючи з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2008 року по 29 вересня 2010 року, компенсацію частини втарти заробітку за цей період суд першої інстанції посилався на наявність заборгованості по виплаті заробітної плати позивачу з 01 вересня 2008 року по день винесення рішення суду.
Однак, колегія суддів повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовано норми процесуального та матеріального закону.
-3-
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, на яку посилається позивач в своїх позовних вимогах, заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1, яка невиплачена йому відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, складає 2063,19 грн. та визнається відповідачем / а.с. 22/.
Розглянувши справу відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позову про стягнення невиплаченої заробітної плати, заявленого на підставі ст. 115 КЗпП України, та стягнути з ТОВ "Прогрес-Строй" на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати у розмірі 2063,19 грн. та компенсації за порушення строків її виплати у розмірі 102,52 грн.
В частині стягнення витрат на юридичну допомогу у розмірі 250 грн. та судових витрат заочне рішення суду першої інстанції постановлено правильно з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ТОВ «Прогрес-Строй» задовольнити частково.
Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 11 листопада 2010 року в частині стягнення з ТОВ «Прогрес-Строй» на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 01 вересня 2008 року по 29 вересня 2010 року в сумі 18 863 грн.; компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 376 грн. 59 коп. скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині вимог.
Стягнути з ТОВ "Прогрес-Строй» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року в розмірі 2063 /дві тисячі шістьдесят три/ гривні 19 копійок та компенсацію втрати частини заробітку у зв"язку з порушенням строків її виплати у розмірі 102 /сто дві/ гривні 52 копійки.
Заочне рішення в частині стягнення витрат на юридичну допомогу та судових витрат залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий К.П. Мартинова
Судді О.Г. Журавльов
О.В. Оверіна