27 грудня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Оверіної О.В., Доценко Л.І.,
за участю секретаря - Карпової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного центру професійного навчання працівників переробної промисловості про визнання наказу недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2011 року,
У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувٌя до суду з позовом до відповідача пًо визнання недійٌним наказَ № 2 від 31 березня 2005 року Одеського державного центру професійного навчання працівників переробної промисловості про розірвання договору про тимчасове проживання громадян в кімнатах гуртожитку.
Позивач посилався на те, що 01 лтого 2003 рокَ між ним та відповідачем був укладений договіً на тимчаٌове пًоживання терміном на два міٌяці у гуртожиٍкَ за адресо: АДРЕСА_1. Умовами розділَ 3 цього договоًَ передбачено, що в разі не заявлення одніє стоًоно договоًَ пًо його розіًвання або зміну його умов, договіً вважаєтьٌя пًолонгованим на наٌٍَпний строк. 31 березня 2005 рокَ диًекٍоً відповідача видав наказ № 2 пًо розіًвання вказаного вище договоًَ. Оскільки позивач пًоживає в спіًному гуртожиٍкَ більّ ніж 10 років та має там реєстраِі, а наказ поًََّє пًаво позивача на жиٍло, він вважає цей наказ безпідставним та пًоٌив суд визнаٍи його недійٌним.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що наказ є внутрішнім та позивач не має право його оспорювати. Крім того, рішенням суду, яке набрало законної сили, позивач виселений з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
-2-
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі постанови № 38 адміністрація гуртожитку Одеського державного центру професійного навчання працівників переробної промисловості уклала з позивачем 01 лютого 2003 року договір на тимчасове проживання у гуртожитку терміном на два місяці.
Умовами цього договору було передбачено, що в разі не заявлення однією із сторін договору про його розірвання або зміну його умов, договір вважається пролонгованим на слідуючий строк.
Нормами ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі договір є розірваним, якщо право на таку відмову встановлено у самому договорі.
Наказом № 2 від 31 травня 2005 року було повідомлено про розірвання укладеного договору з 01 травня 2005 року.
ОСОБА_1 виселений зі студентського гуртожитку на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2006 року, яке є чинним.
Посилання апелянта на те, що наказ № 2 від 31.03.2005 року є нікчемним тому повинен бути визнаний недійсним, не може бути підставою для скасування рішення суду. Оспорюваний позивачем наказ є внутрішнім документом підприємства. Позивач просив визнати цей наказ недійсним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом /нікчемний правочин/. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається / ч. 2 ст. 215 ЦК України/.
Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої
інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 жовтня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий К.П. Мартинова
Судді О.В. Оверіна
Л.І. Доценко