Справа № 2-а-92/2012
"04" травня 2012 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Соколовській Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення Державної автомобільної інспекції з ОАТ Бережанського району про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 Богдан ович 11 квітня 2012 року, о 12 год.50 хв., управляючи транспортним засобом марки " Мерседес Бенц" із д.н.з. НОМЕР_1, в селі Потутори Бережанського району Тернопільської області був зупинений працівником ВДАІ і останній наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень через те, що залишкова висота малюнку протектора шини у передньому лівому колесі автомобіля позивача не відповідала вимогам ПДР.
Позивач, вважаючи дії начальника ВДАІ неправомірними, а винесену ним 11 квітня 2012 року постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. незаконною, звернувся до суду із адміністративним позовом про її скасування.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просить їх задоволити, оскільки начальником ВДАІ при винесенні постанови не було належним чином виміряно висоту малюнка протектора шин його автомобіля та не було залучено у якості свідків осіб, які були би очевидцями зазначеного факту, не відібрано від них письмових пояснень.
Представник відповідача із позовом не погодився, пояснив, що позивач керував транспортним засобом, у якого залишкова висота протектора малюнка шин не відповідала вимогам п.31.4.5а ПДР, а тому до нього правомірно було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу. При складанні протоколу пояснення у свідків не відбиралися, оскільки позивач визнавав свою вину у зазначеному правопорушенні та власноручно написав це у протоколі, складеному 11 квітня 2012 року начальником ВДАІ.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Статтею 18 КАСУ передбачено підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень, обов"язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судом встановлено, що 11 квітня 2012 року, о 12 год.50 хв., в селі Потутори Бережанського району Тернопільської області позивач, управляючи транспортним засобом марки "Мерседес Бенц" із д.н.з.НОМЕР_1, був зупинений працівником ДАІ і останній за порушення ним п.31.4.5а ПДР притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.1 КУпАП і наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн..
В судовому засіданні позивач пояснив, що 11 квітня 2012 року, близько 13 год., він управляючи транспортним засобом марки " Мерседес Бенц" із д.н.з. НОМЕР_1, в селі Потутори Бережанського району Тернопільської області, дійсно був зупинений працівником ДАІ, останній, перевіривши його документи без належного огляду транспортного засобу, пред'явив йому безпідставне звинувачення в експлуатації транспортного засобу із порушенням ПДР, а саме, що залишкова висота малюнку протектора шини у передньому лівому колесі керованого ним автомобіля не відповідала вимогам ПДР та була меншою, ніж 1,6 мм. і з приводу зазначеного виніс постанову, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.1 КУпАП і наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., вважає, що начальник ВДАІ, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, безпідставно звинуватив його у порушенні ПДР, оскільки він не вимірював висоту протектора шини, а визначив його без відповідних на те приладів "на око" та заставив його із обіцянкою застосувати до нього мінімальне покарання у виді попередження підтвердити зазначене своїм поясненням у протоколі.
Крім цього, позивач послався на те, що інспектором ДАІ при винесенні вищезазначеної постанови та накладенні на нього адміністративного стягнення не було враховано пом"якшуючі по справі обставини, що він вперше вчинив правопорушення, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, інспектором також не було враховано малозначність вчиненого ним діяння, так як він своїми діями не завдав шкоди ні громадянам, ні інтересам держави.
У відповідності до ст. 162 КАСУ та ст. 293 КУпАП при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може залишити постанову без змін, скасувати постанову і закрити справу, а також прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведене та з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, що дане правопорушення не потягло жодних наслідків, вчинене правопорушення за своїм характером і ступенем суспільної небезпечності є малозначним, та з врахуванням матеріального становища позивача, суд вважає за необхідне у відповідності зі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9-12, 17, 18, 71, 86, 159 -162, 171-2 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 252, 280, 287, 288, 289 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову від 11 квітня 2012 року начальника Бережанського ВДАІ Лесіва П.М. про притягнення ОСОБА_1 до адмінстративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП скасувати лише в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КУпАП, у порядку ст. 22 КУпАП обмежитись щодо нього усним зауваженням.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.