Справа №22ц-0590 /2683 Головуючий у 1 інстанції Кравченко О.Ю.
категорія 52 Доповідач Жданова В.С.
29 березня 2012 р м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Жданова В.С.
суддів : Єлгазіної Л.П., Тимченко О.О.
при секретарі: Овчінніковій Ю.Л.
за участю
представника відповідача: Гончаренко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду від 20 січня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Астон» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Краматорського міського суду від 20 січня 2012 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до Приватного підприємства «Астон» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати , ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що не мав можливості звернутися до суду своєчасно у зв»язку з перебуванням під вартою по кримінальній справі. Зазначає, що фактично він був звільнений з роботи з підстав п.8 ст.40 КЗпП України, наданий суду наказ про звільнення за п.4 ст. 40 КЗпП України не надуманим та не відповідає фактичним обставинам справи.
Позивач в судове засідання апеляційної інстанції не з»явився про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки, яку ОСОБА_2 отримав 13.03.2012 р.
Представник відповідача Гончаренко Н.І. заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 23.09.2010 року позивач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу у ПП «Астон» формувальником з випробуванням строком на один місяць. 30.09.2010 р. ОСОБА_3 був відсутнім на роботі без поважних причин, 1.10.2010 р. надати пояснення щодо відсутності на робочому місці 30.09.2010 року відмовився. З 04.10.2010 року на роботу не виходив. Наказом №38-10к від 22.10.2010 р. був звільнений з роботи з 2.10.2010 р. за прогул без поважних причин, з наказом про звільнення ознайомитись відмовився, розрахунок при звільненні отримав в цей же день. Крім того, звертаючись 13.12.2011 р. до суду з позовом про поновлення на роботі за наказом від 22.10.2010 р., позивач без поважних причин пропустив встановлений строк для звернення до суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в позові про поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наказом №38-к від 22.10.2010 року був звільнений з роботи з 2.10.2010 року за п.4.ст.40 КЗПП України за вчинення прогулу 30.09.2010 р. без поважних причин.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 30.09.2010 р. повинен був працювати у першу зміну з 7-00 до 19.00 , але на роботу не вийшов, про що зроблено відмітку в табелі обліку робочого часу та докладною запискою майстра. 1.10.2010 р. згідно графіка працював у нічну зміну з 19-00 до 7-00 , дати пояснення щодо причин відсутності 30.09.2010 р. відмовився, що підтверджено актом за підписом майстра дільниці, бригадира, майстра ОТК / а.с. 36 /. Після закінчення зміни 2.10.2010 р. ОСОБА_2 був затриманий на прохідній підприємства при спробі винести за територію заводу товарно-матеріальні цінності у зв»язку з чим постановою слідчого Краматорського РВ УМВС порушено кримінальну справу , яку 11.08.2011 року закрито у зв»язку із застосуванням ст.. 1 Закону України «Про амністію» від 8.07.2011 р.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він був звільнений за п.8 ст.40КЗпП України не відповідають фактичним обставинам справи. Суду наданий наказ №38-10 к від 22.10.2010 року, з якого вбачається, що робітник ОСОБА_2 звільнений за вчинення прогулу 30.09.2010 р. Факт прогулу підтверджений докладною майстра дільниці, актом про відмову дати пояснення , табелем обліку робочого часу. Позивач ОСОБА_2 не оспорює те, що 30.09.2010 р. вчинив прогул, з 4.10.2010 р. залишив роботу, 22.10.2010 р. отримав в касі підприємства розрахунок при звільненні, претензій до підприємства не має.
Наказ №38-10 к. про звільнення позивачем не оскаржений, є діючим. Пропозицію внести зміни в трудову книжку в частині причин звільнення позивач відхилив.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в позові про поновлення на роботі.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не містять підстав для висновку про ухвалення нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду від 20 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді :