Справа №22-0590//2942 головуючий у 1 інстанції Лутай А.М.
категорія 27 доповідач Жданова В.С.
29 березня 2012 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Жданова В.С.
суддів : Єлгазіної Л.П., Тимченко О.О.
при секретарі : Овчінніковій Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 26 січня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» про визнання недійсним додаткового договору ,зобов»язання здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 26 січня 2012 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» про визнання недійсним додаткового договору , зобов»язання здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що додаткову угоду про зміну процентної ставки до кредитного договору не підписував, тому Банк безпідставно змінив розмір процентів в односторонньому порядку. Оскільки він не давав згоди на зміну умов договору, то нарахування процентів повинно відбуватися за початковою процентною ставкою 19 % річних.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач ПАТ « ВіЕйБі Банк» надав свої письмові заперечення проти доводів апеляційної скарги, просить розглянути справу за відсутності представника .
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2007 р.. між сторонами було укладено кредитний договір №39зн/07-10, згідно якого Банк надав позивачу кредит в розмірі 75000 грн. строком погашення до 10.09.2017 р. зі виплатою процентної ставки за користування кредитом 19% річних. Згідно п. 5.1. Договору банк має право ініціювати зміну розміру процентної ставки. Банк листом №114 від 31.10.2008 р. повідомив позивача про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами 24,5% річних та надав для підписання додаткову угоду, яку позивач отримав. Позивач додаткову угоду не підписав та не здійснив дій, передбачених п. 5.1.2 Договору, тому відповідно до п. 5.1.3 Договору новий розмір процентної ставки вважається погодженим.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В ст. 628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови / пункти/, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими до актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2007 р. між банком і позивачем укладено кредитний договір, за умови якого Кредитор / банк/ надав позичальнику кредит у сумі 75000 грн. строком погашення до 10.09.2017 року з виплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 19 % річних
Згідно ст. 629 ЦК України договір єобов»язковим для виконання сторін.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зміни до договору кредиту були здійснені банком у відповідності до умов укладеного договору та у відповідності до вимог цивільного законодавства.
Порядок зміни процентної стави врегульований п.п. 5.11- 5.1.3 Кредитного договору.
Відповідно до п. 5.11 Банк має право змінити процентну ставу за користування кредитними коштами і зобов»язаний повідомити позичальника про це письмово не пізніше ніж за 10 банківських днів до дати початку її застосування та надати для підписання проект додаткової угоди. Відповідно до п.5.1.2 кредитного договору якщо позичальник не погодиться із запропонованою банком процентною ставкою, то зобов»язаний протягом 10 банківських днів з дати відправлення банком повідомлення , повернути банку існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані відсотки, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі. Після сплати позичальником вказаних сум дія кредитного договору вважається припиненою.
Пунктом 5.1.3 договору визначено, що якщо позичальник протягом 10 банківських днів з дати відправлення банком повідомлення про зміну процентної ставки не здійснить дій, передбачених п.5.1.2, новий розмір процентної стави за користування кредитом вважається таким, що погоджений з позичальником.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав повідомлення банку про збільшення процентної ставки 6.11.2008 року, що підтверджено рекомендованим поштовим повідомленням та не оспорюється позивачем. Протягом встановленого строку позивач додаткову угоду не підписав та не вчинив дій , передбачених п. 5.1.2 договору , тому відповідно до п.5.1.3 договору новий розмір процентної ставки визнаний таким, що погоджений з позичальником.
Доводи представника позивача про те, що позивач у зв»язку з важким матеріальним становищем не мав можливості після отримання повідомлення 6.11.2008 р. погасити заборгованість за кредитом та погасити інші нарахування не заслуговують на увагу, оскільки виконання умов договору не залежить від вказаних обставин.
Відповідно до ст.. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. В частині 3 даної норми Закону зазначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пропозицію укласти договір (оферту) згідно ст. 641 ЦК України може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Відповідно до ч.2 ст.242 ЦПК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Вбачається. що позивач прийняв пропозицію щодо зміни процентів.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав , передбачених ст. ст. 203,215 ЦК України для визнання договору кредиту недійсним.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права по справі не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307,308,315 ЦПК України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харцизького міського суду від 26 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді :