Справа № 2-2340/11
Категорія 4
"26" квітня 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гаркуші О.М.
при секретарі - Грищенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в особі Севастопольскої філії про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування матеріальної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши протягом розгляду справи свої позовні вимоги, просить зобовязати відповідача повернути йому автомобіль GRЕАТЕ WALL моделі Safе, 2005 року випуску держ.номер НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_1, та технічний паспорт НОМЕР_3, який видано 13.03.2008 р. Севастопольским МРЕВ ДАЇ УМВС в м.Севастополі, а також відшкодувати шкоду у розмірі 7824,25 грн.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, пояснивши, що спірний автомобіль позивач передав відповідачу добровільно, у зв'язку з тим, що не зміг виконувати зобов'язання за кредитно-заставним договором № SЕ00АD00000379 від 14.03.2008 г., тому відповідач володіє спірним майном на законних підставах. Також представник відповідача заперечувала проти відшкодування шкоди, пояснюючи, що позивач не довів, що шкода майну заподіяна відповідачем під час зберігання автомобіля. Просить врахувати , що на сьогодні, є рішення , яке набрало чинності про стягнення з позивача заборгованості за кредитною угодою, спірний автомобіль арештований у порядку виконання рішення суду державним виконавцем і переданий банку на зберігання , тому вважають , що підстав для повернення автомобіля позивачу немає.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.03.08 між позивачем та закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого є відповідач (далі - Банк), в особі Севастопольської філії був укладений кредитно-заставний договір № SЕ00АD00000379 .
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 був наданий кредит у сумі 19 453,04 доларів США зі сплатою відсотків з розрахунку 10,08% річних строком до 13.03.2013 року для придбання через автосалон банку автомобіля GRЕАТЕ WALL моделі Safе, 2005 року випуску, який був за рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 11.02.2011 року буз розірваний , позов ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 було задоволено, стягнуто заборгованість у сумі 146650,43 грн.\а.с.12\
Згідно з актом прийому передачі від 01.11.2008 року \а.с.7\, у зв'язку зі зміною обставин: різким ростом курсу долара стосовно гривні та неможливістю належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, позивачем автомобіль був переданий відповідачу у рахунок погашення кредиту, вважаючи, що кредитні зобов'язання виконані ним у повному обсязі .
У березні 2009 року позивач одержав два заявлених до нього позова. Пред'явлений у Гагарінський районний суд міста Севастополя позов ЗАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості в розмірі всієї суми кредиту й відсотків за договором, усього 161372,13 грн., а також суми в розмірі 3 605,26 грн. та розірвання кредитно-заставного договору. А також позов, пред'явлений у Кировский районний суд міста Дніпропетровська від імені ОСОБА_2 про визнання договору дійсним і визнання права власності на спірний автомобіль GRЕАТЕ WALL моделі Safе за іншою особою , якої був проданий цей авто відповідачем \а.с. 24,25\.
До останнього позову були додані документи, відповідно до яких 10.11.2008 р. банк продав спірний автомобіль, у числі інших 7-ми автомобілів, за договором купівлі-продажу № 20081110-21 ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, общ., за ціною 50394,33 грн.\а.с.9,8\.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 11.02.2011 року позов ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 було задоволено, стягнуто заборгованість у сумі 146650,43 грн. та розірвано кредитно-заставний договір № SЕ00АD00000379 від 14.03.08р.\а.с.12\
Відповідно до зазначеного рішення Гагаринським районним судом м. Севастополя було встановлено, що спірний автомобіль перебуває у володінні банку на зберіганні його Севастопольської філії.
Згідно з листами позивача від 20.01.2011 року та 04.08.2011 року він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути його власність9,10\.
У відповідності зі ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є нерушимим. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Також відповідно до вимог ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право вимагати своє майно від особи, яка незаконно володіє їм.
Проте, під час судового розгляду справи представником відповідача було надано акт опису та арешту від 17.02.2012 р.\а.с.87-89\, відповідно до якого на спірний автомобіль державним виконавцем Гагаринського відділу державної виконавчої служби накладено арешт, у зв'язку з чим на момент прийняття рішення спірний автомобіль перебуває у володінні відповідача правомірно, тому вимоги позивача про витребування майна не підлягають задоволенню.
Разом з тим, доводи позивача стосовно спричинення його майну матеріальної шкоди під час неналежного зберігання підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з актом від 01.11.2008 року /а.с. 8/, ОСОБА_1 передав банку спірний автомобіль у технічно справному стані, з метою його реалізації за ринковою вартістю.
Відповідно до договору № 20081110-21 від 10.11.2008 р., відповідач спробував продати його за ціною 50349,33 грн. Проте правочин не відбувся і автомобіль залишився на зберіганні відповідача.
Позивач заперечував проти подальшого зберігання майна відповідачем, оскільки вважав що банк спробував продати його майно за зниженою ціною. Цей факт було підтверджено Висновком експерта № 593/594/595 від 09.11.2011 року /а.с. 51 звор.-52/, відповідно до якого після більш ніж трирічного зберігання автомобіля його вартість складає 59820,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України передбачає, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Висновком експерта також підтверджується завдана позивачу майнова шкода у сумі 7824,25 грн., з пояснень експерта , допитаного у судовому засіданні слідує, що вказаний ним розмір шкоди , це самє та сума , яка складається зі втрати товарної вартості у результаті неналежного зберігання та витрат потенційного покупця на поновлення нормального функціонування вузлів і агрегатів автомобілю, можливості його експлуатації , та на яку буде безперечно знижена ціна , за якою банк буде продавати спірний автомобіль.
Судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача про відсутність доказів неналежного зберігання майна , оскільки під час передачі відповідачу автомобіль не мав пошкоджень, іржи та плісені, пошкоджень роботи освітлюючих приборів , технічно був справний та не мав пошкоджень салону та кузову, що підтверджується актом від 01.11.2008 р., ці пошкодження могли виникнути тільки під час його зберігання у відповідачаа.с.7\.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, тому ця шкода , що виникла у наслідку неналежного зберігання чужого майна у розмірі 7824,25 грн. підлягає стягненню на користь позивача .
В силу ст. 88,89 ЦКП України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що підтверджені належними доказами, пропорційно задоволеним вимогам, а саме витрати позивача на сплату судового збору та ІТЗ у розмірі 902грн.42коп.\782,42 + 120\.
На підставі ст.ст. 387, 942, 950, 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 11, 15, 60, 88, 209, 212 - 215, ЦПК Україна, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7824 (сім тисяч ввісімсот двадцять чотири гривні) 25 коп, судові витрати в розмірі 902,42грн., а всього 8 726грн.67коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя О.М. Гаркуша