Рішення від 20.04.2012 по справі 2-4913/11

Справа № 2-4913/11

Категорія 53

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гаркуші О.М.

при секретарі - Грищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом Комунального підприємства „Дорожньо-експлуатаційне управління" Севастопольської міської Ради до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, спричинену у зв'язку з безпідставно набутими грошовими коштами у розмірі 16310,43 грн. та судові витрати. Вимоги позову мотивовані тим, що ревізійною перевіркою в КП „Дорожньо-експлуатаційне управління" СМР у червні-липні 2011 року було виявлено факт необгрунтованого нарахування та виплати заробітної плати у підвищених розмірах колишньому директору КП „Дорожньо-експлуатаційне управління" СМР ОСОБА_2 у сумі 16310,43 грн. До теперішнього часу вказана сума не погашена, у зв'язку з цим позивач вимушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав, просив позов задовольнити по викладеним в позовній заяві підставах.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, вказував на те, що виплата індексації передбачена колективною угодою, а оскільки він теж є членом трудового колективу , то ці виплати теж не нього розповсюджуються , просить відмовити у задоволенні позову .

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до норм Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що наказом № 35-0 від 01.03.2010 року на підставі заяви від 15.02.2010 року ОСОБА_2 було звільнено 01.03.2010 року з посади директора КП „Дорожньо-експлуатаційне управління" СМР /а.с. 9/.

Актом ревізії № 14-23/38 від 26.07.2011 року /а.с. 4-8/ встановлено, що за період з січня 2008 року по березень 2010 року ОСОБА_2 було зайво сплачено 16310,43 грн.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткової заробітної плати - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оплату праці» особливості застосування цього Декрету на окремих державних підприємствах або до окремих категорій працівників цих підприємств установлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою КМУ від 19.05.1999р. № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та обєднань державних підприємств» керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об'єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, було надано право встановлювати умови, показники та розміри преміювання.

При цьому максимальний розмір премії не може перевищувати розміру посадового окладу керівника підприємства (об'єднання державних підприємств).

Підунктом 6 пункту 1 Постанови КМУ від 19.05.1999р. № 859 передбачено, що керівникові підприємства (об'єднання державних підприємств) можуть виплачуватися також винагорода за підсумками роботи за рік та винагорода за вислугу років відповідно до діючого на підприємстві положення.

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 19.09.1999р. встановлено, що керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади несуть персональну відповідальність за встановлення розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, в тому числі казенних об'єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, з якими укладаються контракти, згідно з цією постановою, тому посилання позивача на те, що діями відповідача була спричинена йому матеріальна шкода є неправомірним.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа яка набула майно або зберігла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичної особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення

У відповідності до п. 6 Колективного договору, дія якого в силу п. 4 цього договору розповсюджується на всіх робітників тарифні ставки та посадові оклади переглядаються одночасно з переглядом в законодавчому порядку вартісної межи малозабезпеченості .

Позивачем не доказано, всупереч положень ст. 60 ЦПК України, факт існування помилки при виплаті заробітної плати, премій, матеріальної допомоги відповідачу, не доведено, що відповідач при отримані вказаних грошових коштів діяв недобросовісно по відношенню до позивача, тому суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

В силу ст. 88,89 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі ст.ст. 1166, 214, 1215 ЦК України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та обєднань державних підприємств», Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства „Дорожньо-експлуатаційне управління" Севастопольської міської Ради до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при проголошення рішення суду можуть оскаржити рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя - підпис

Копія вірна. Суддя Ленінського

районного суду м. Севастополя О.М.Гаркуша

Попередній документ
23964147
Наступний документ
23964149
Інформація про рішення:
№ рішення: 23964148
№ справи: 2-4913/11
Дата рішення: 20.04.2012
Дата публікації: 21.05.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ленінський районний суд міста Севастополя
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державному підприємству, установі, організації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (30.05.2011)
Дата надходження: 30.04.2010
Предмет позову: Про стягнення матеріальної та моральної шкоди