Справа № 22-ц-832/12 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л. Категорія 32 Доповідач в 2-й інстанції: Каблак П. І.
03 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Каблака П.І.
суддів: Кота І.Н., Курій Н.М.,
з участю секретаря: Панчука І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу представника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, Державного казначейства України, третя особа - ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
у вересні 2005 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що працівник міліції ОСОБА_6 під час виконання службових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_3 року скоїв умисне вбивство їхнього сина ОСОБА_9, за що засуджений вироком Стрийського районного суду Львівської області від 18 березня 2004 року за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України. Просили стягнути солідарно з відповідачів 4 100 грн. майнової шкоди та по 150 тис. грн. моральної шкоди кожному.
У листопаді 2005 року ОСОБА_3 звернулася у своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з позовом про відшкодування моральної шкоди. Зазначала, що загиблий ОСОБА_9 був її чоловіком і батьком їхніх неповнолітніх дітей. Просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 90 тис. грн. та по 80 тис. грн. на користь кожного з дітей, майнову шкоду у зв'язку з втратою годувальника в сумі 19 643 грн. за період з ІНФОРМАЦІЯ_3 року до 1 квітня 2005 року та стягувати починаючи з 1 квітня 2005 року щомісяця 2/3 частини середньомісячного заробітку регулювальника швидкості руху вагонів на станції Стрий Львівської залізниці у зв'язку з втратою годувальника до досягнення дітьми повноліття.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2009 року позови задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 20 тис. грн. кожному моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 2 050 грн. кожному на відшкодування майнової шкоди.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2010 року рішення міськрайонного суду скасовано. Позови задоволено частково. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_3, ОСОБА_8 по 50 тис. грн. кожному на відшкодування моральної шкоди та 2 640 грн. на відшкодування витрат на поховання.
Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_3 19 643 грн. на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_9, за період з травня 2002 року до березня 2010 року.
Ухвалено стягувати з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_3 щомісяця по 310 грн. 87 коп. на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_9, його дітям: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 24 березня 2010 року до закінчення останніми навчання, але не більше ніж до досягнення ними двадцяти трьох років.
Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_3 110 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду України від 21 липня 2010 року касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці задоволено частково. Рішення апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2010 року в частині вимог ОСОБА_3 про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_3 19 643 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_9, за період з травня 2002 року до березня 2010 року та в частині стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_3 щомісяця по 310 грн. 87 коп. на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_9, його дітям: ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження) і ОСОБА_5, (ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження), починаючи з 24 березня 2010 року до закінчення останніми навчання, але не більш ніж до досягнення ними двадцяти трьох років, та в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_3 в сумі 110 тис. грн. скасовано, передано справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті рішення апеляційного суду залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 20 січня 2012 року внесено виправлення в ухвалу Верховного Суду України від 21 липня 2010 року, зазначено Державне казначейство України співвідповідачем у справі.
Останнім рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2001 року (т. 5 а.с. 153-161) позов задоволено частково.
Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_3 8612 грн. 34 коп. на відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого ОСОБА_9 на утримання ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття з травня 2002 року до червня 2008 року, 12187 грн. 23 коп. на відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого ОСОБА_9 на утримання ОСОБА_5 до досягнення ним повноліття з травня 2002 року до травня 2010 року, а всього на суму 20 799 грн. 57 коп.
Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_4 6 061 грн. 77 коп. на відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого ОСОБА_9 з липня 2008 року до вересня 2011 року.
Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_5 2 486 грн. 88 коп. на відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого ОСОБА_9 з червня 2010 року по вересень 2011 року.
Ухвалено стягувати з Управління МВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, щомісячно по 155 грн. 43 коп. на відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого ОСОБА_9, починаючи з 10 вересня 2011 року і до закінчення останнім навчання 30 червня 2012 року.
Ухвалено стягувати з Управління МВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, щомісячно по 155 грн. 43 коп. на відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого ОСОБА_9, починаючи з 10 вересня 2011 року і до закінчення останнім навчання 30 червня 2013 року.
Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_3 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_4 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_5 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В задовленні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Управління МВС України на Львівській залізниці на користь держави 591 грн. 10 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник відповідача - Управління МВС України на Львівській залізниці просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову до Управління МВС України на Львівській залізниці, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідно до законодавства -Конституції України (ст. 76), Закону України "Про міліцію", відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями працівників органів внутрішніх справ, відшкодовується за рахунок держави (державного бюджету), в тому числі моральна шкода, яка не обґрунтована позивачами, відшкодовуються винною особою, яка заподіяла таку шкоду. При визначення розміру такої суд не врахував поведінку потерпілого, який наніс працівнику міліції тілесні ушкодження середньої тяжкості, та не застосував строку позовної давності, безпідставно застосував норми ЦК України (2003 року). Крім того є сумніви в справжності підпису позивачки в позовній заяві, однак суд безпідставно відхилив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, безпідставно не залишив позов без руху, а в подальшому без розгляду. Безпідставно судом вилучено із співвідповідачів Державне казначейство України. Справа розглядалась упереджено, незадовільнялися заяви про відвід судді.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивачів та апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції правильно виходив із того, що працівник міліції -третя особа ОСОБА_6 завдав шкоди позивачам під час виконання ним службових обов'язків.
Його вина у вчиненні такими діями злочину підтверджується вироком Стрийського районного суду Львівської області від 18 березня 2004 року, який набрав законної сили.
Враховуючи норми ч. 2 ст. 25 Закону України "Про міліцію" відшкодування матеріальних збитків громадянину, права і законні інтереси якого порушено працівником міліції, покладено на міліцію.
Такі висновки суду повністю відповідають вимогам ст. ст. 5, ч. 2 ст. 25 Закону України "Про міліцію", ст. 441 ЦК Української РСР (чинній на час виникнення спірних правовідносин).
До аналогічних висновків прийшов і Верховний Суд України, залишаючи рішення апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2010 року у цій справі, в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без змін.
У зв'язку із цим, доводи апеляційної скарги, щодо безпідставного покладення обов'язку по відшкодуванню заподіяної шкоди саме на Управління МВС України на Львівській залізниці та про необхідність покладення такої відповідальності на Державне казначейство України, є безпідставними.
Визначаючи розмір матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок втрати годувальника, судом першої інстанції проведено вірні розрахунки в частині її розміру, враховано вимоги розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги вказаних розрахунків не спростовують.
Місцевий суд вірно не застосовував при вирішенні спору позовну давність, оскільки така на вказані вимоги не поширюється з врахуванням положень ст.ст.71,76 ЦК України (1963 року) та ст.268, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК (2003року).
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду доводи скарги про упереджений розгляд справи судом першої інстанції та про обґрунтованість заявлених відводів. Районний суд обґрунтовано відхилив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, не було достатніх підстав залишити дані позови без руху чи без розгляду.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд під час його прийняття керувався також нормами ЦК Української РСР, який був чинним на момент заподіяння шкоди.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з тим, що висновки суду про часткове задоволення позову є обґрунтованими, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 і 317 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу представника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Каблак П.І.
Судді: Кіт І.Н.
Курій Н.М.